До використання різноманітних гаджетів під час бігу – ставлюся “спокійно”:) В тому числі – годинників. Швидше схильний бігати без гаджетів зовсім чи з мінімально-необхідними. Як не як – біг це ще й можливість послухати себе, свої відчуття, думки та розчинитися у моменті “тут і зараз”…Втім, у тренувальному процесі, на змаганнях без гаджетів зараз не те щоб неможливо чи важко але – не зручно. Раніше у підготовці мені вистачало звичайного годинника-пульсометра (спершу Sigma, потім Suunto M1) та мобільного.Однак, після того, як кілька років тому почав брати участь у змаганнях з трейлу та гірського бігу в рідних Карпатах – переконався, що треба апгрейдитися не тільки в плані екіпу, а й гаджетів:-) Щонайменше наявність годинника із завантаженим треком дистанції – на багатьох стартах могла б зекономити час, який втрачається на блукання у пошуках розмітки…

Почав придивлятися до різних девайсів. По співвідношенню ціна/якість та можливості використання для вело та плавання – приглянувся Suunto Ambit3 (гарний огляд – на НогиБоги – тут). Щоб не купувати “кота у мішку” – планував взяти цей годинник на тестування ще перед цьогорічним Chornohora Sky Marathon. Але оскільки через травму під час Bojko trail на той час навіть про тренування не йшла мова – то все відклалося до Cappadocia Media Trail. Тут, щоправда, мені запропонували затестити годинник Suunto але по-серйозніший – Spartan ultra. Вагався не довго, погодився

Враження

У повсякденному використанні

Spartan ultra – виявилися дуже зручні. Одразу сподобався дизайн та м’який еластичний ремінь. Такий годинник приємно носити. Екран сенсорний, що було спершу не звично але виявилося дуже зручно (крім того, переключати меню/функції можна оперуючи 3-ма кнопками збоку).

Протягом дня можна відслідковувати кількість кроків, а також сон. Є будильник з вібро-режимом. Для мене – це важливий бонус, оскільки встаю досить рано і при цьому завжди намагаюся не розбудити дружину і малечу.

Після синхронізації з мобільним – можна отримувати сповіщення про дзвінки та повідомлення. Щоправда ці функції не використовував – вистачає і смартфона:)

Заряду акумулятора з врахуванням не довгих тренувань мені вистачало на 2-3 дні. Теж здивувало, що зарядка до годинника кріпиться спеціальним магнітом – але це дозволяє спокійно підзаряджати “на ходу” годинник й не перейматися, що провід випаде з “гнізда”.

Під час тренувань

Батарея

Оскільки початково планував бігти в Каппадокії основну дистанцію (119км) – то наявність “витривалої” батареї була більш ніжа важливо. Але коли перереєструвався на відносно швидкісні 63км – це вже стало не так критично.

Втім, для майбутніх “довгих” ультра однозначно віддав би перевагу годиннику з потужнім акамулятором як у Spartan ultra чи їхнього вдосконаленого “наступника” – Suunto 9 Baro.

Тренувальні режими

Тут приємно здивувала наявність великої кількості (аж 19!) тренувальних режимів для різних видів спорту. Використовував окрім бігу, крос, плавання, велосипед у залі. У басейні, щоправда, вони постійно “недораховували” 3-4 басейни… Але пишуть, що так може бути – треба сильніше відштовхуватися від бортика

Оскільки взяв годинник в період тейперу то робив фактично тільки відновлювальні та кілька темпових пробіжок.

Всі спортактивності – зберігаються як у пам’яті самого годинника. Якщо встановити собі на смартфон чи ноутбук спеціальний додаток movescount та синхронізувати годинник з котримсь з цих девайсів – вся інформація автоматично опиниться у вашомупрофілі.

Cappadocia Medium Trail

Біг з обома годинниками Suunto (M1 i Spartan). Спартани допомагали трохи притримувати запал і бігти на пульсі трохи нижче ПАНО. Оскільки розмітка була практично ідеальною – дивитися трек не було потреби. Ще одина зручна функція Спартанів – вібрування після кожного подоланого км. Як же ж я чекав кожного сигналу після останнього КП!!!

Ціна

Коли брав годинник на тестування у магазині Світ спорту – він коштував з HR-ременем 20 тис.грн з невеличким, зараз із 30% знижкою – близько 17 тисяч. Така сама ціна і на сайті офіційного дистриб’ютора Suunto в Україні. Гроші немаленькі. Втім, по функціоналу та задоволенню від використання – Спартани цілком себе окуповують.

Доречі, на на Експо в Каппадокії при дисконті 25% на Suunto 9 Baro – у перерахунку на гривни вони коштували майже 25 тис. А ще – продавець зізнався, що найбільш “купованим” товаром до появи “дев’ятки” у них були Ambit 3. Тепер Suunto 9 Baro по-троху їх витісняє…

Резюме:

Враження від Спартанів залишиися тільки позитивні. Це “небо і земля” порівняно з моїми М1:) Годинник чудово підійде ультрабігунам, а також любителям мультиспорту. Зручний у використанні, файний по дизайну та багатий різним корисним функціоналом.

Єдине, що стримує, щоб не купити його зараз – ціна і поява Suunto 9 Baro. Але, маю надію, вже скоро зміню свій М1 на “дев’ятку”

Запис #RunGadgets: Suunto Spartan ultra спершу з'явиться на Time2trail.

Чому Кападокія?

Вперше у Туреччині побував ще у 2012 році. Це був спортивно-туристичний похід 4-ої категорії по Пн-Сх горам із заходом на вершину Качкар (3990м). Красиві гори, привітні турки, хамам, айран і чудові дороги, ще тоді лишили бажання якось повернутися.

І ось, напевно позаминулого року, на очі потрапив звіт когось з українців, хто біг ультра трейл у Каппадокії – Salomon Cappadocia Ultra Trail. Цікавий регіон та бюджетність поїздки, а крім того – можливість підзбирати трохи балів ITRA для UTMB – стимулювали зважитися на поїздку.

Коли вже усі квитки було куплено, готель заброньовано – трапилася халепа… Під час Бойко трейла набігав «коліно бігуна». На 2-а місяці практично повністю випав із бігу й тільки за півтора місяці до старту – зміг по-троху відновити підготовку.Оповідь про систему відновлення – заслуговує на окрему статтю, тож скажу тільки у загальних рисах про кілька важливих моментів:- основною помилкою – було через біль пробувати підготуватися на Chornohora Sky Marathon. Це тільки затягнуло процес одужання і за тиждень до старту – не міг пробігти більше пів кілометру без болю…- довелося багато уваги приділити розтяжкам, розкаткам, масажам – тим елементам підготовки, на яких зазвичай «економив» час… Про користь масажу – тут.– головним правильним рішенням було знайти тренера, який допоможе оптимізувати підготовку, дужже вдячний Олексію Прокопенко (Endurance school) за тренувальний план, самі тренування та поради і настанови!- початково реєструвався на «довгу» 119км дистанцію але в контексті проблем з коліном і довготривалої перспективи – прийшли з Олексієм до висновку, що є сенс перереєструватися на «середню» – 63км. Це було 100% правильне рішення!- фізична підготовка – тільки «половина» справи, для повноцінної реабілітації дуже важлива – психологічна складова. Але про це – теж хочеться поговорити більш докладно окремо.

В сухому підсумку – з 20-30км на тиждень по-троху об’єми доповзли 40-60км/тиждень. Плавання. Велосипед. Розтяжки та розкатки blackroll-ом. За два тижні до старту – половинка на WizzAir Kyiv City Marathon – вийшло навіть вибігти з 1год 24хв.

За тиждень до старту – тренувався вже без наколінника чи тейпа, і коліно на Голосіївських гірках зовсім не непокоїло. Це було – міні-диво! Але старт – всього за 6 днів. І, я розумів, що при всьому оптимізмі – пробігти 60км+ на результат при такому кілометражі та ще й після травми – буде задачею непростою.

Дістатися місця старту, яке знаходиться у місті Ургюп (Urgup) можна досить бюджетно – за 100 євро туди й назад при купівлі квитків менш ніж за пів року до старту. Є безліч варіантів перельотів, адже поблизу аж два аеропорти в містах Невшехір (Nevsehir) та Кайсері (Kayseri). Крім того, є автобусне сполучення з Анкарою. Ми з товаришем добиралися «туди» через Невшехір, «назад» – через Кайсері турецьким лоукостом Pegasus.

Організатори – забезпечують безкоштовний трансфер з аеропорту просто під двері готелю. Головне – не забути його «забронювати».Щодо проживання – найзручніший і, мабуть, найдешевший варіант буде вибрати котрийсь із готелів, які пропонують організатори. Із плюсів – для учасників є знижка і це не далеко від місця старту. Так, в Mustafa hotel, де зупинялися з товаришем, номер обійшовся у 75 долларів за 4 ночі на людину. Це зі сніданком та вечерею у вигляді шведського столу. Як ми жартували: тут тільки на одному харчуванні – вартість проживання можна окупити :-)) Плюс, був холодний басейн та можливість сходити у хамам чи сауну. А це після забігу – буде більш ніж актуально.

При видачі стартових номерів кожен учасник мав пред’явити обов’язкове спорядження:

• пляшки чи питна система на 1л
• ізофолія
• ліхтарик+батарейки
• ємність (чашка/стакан) для води, коли, ізотоніка (на ПП стаканчиків не було)
• дощезахистна куртка
• мобільний з екстреним номером оргів
• кепка/баф
• свисток

Вранці було досить прохолодно 9-10С, навіть накрапав дощик, однак у футболці, шортах – бігти було цілком Ок. Можна вдягнути рукава на перші кілометри, поки тіло зігріється.

Дехто з бігунів – біг старт у шосейних кросівках. Однак, все ж не скрізь це зручно, на деяких ділянках хоча б легковиражений протектор на кросах – потрібен.

Спорядження на старт:

• кросівки Trailroс285 #Inov8
• гольфи #Hummel
• шорти компресійні #2XU
• футболка з #Bojko trail
• рукава #Nutrixxion
• трейловий пояс Free Belt Pro #Compressport
• годинник Spartan ultra #Suunto
• баф
• сонцезахистні окуляри

Крім того взяв:

• наплічник #UltimateDirection 11L
• куртка-вітрівка з капюшоном (із обов’язкового спорядження)
• ізофолію
• пластикову “чашку”, що складається – на 200мл
• мобільний
• свисток
• питна система #Inov8 на 2L + 2 пляшки з-під моршинської по 0,5L
• ліхтарик #petzl
• стартовий номер
• гелі – 8шт #Nutrixxion
• гель-ізотонік – 1шт #Stealth
• батончики – 3шт #Nutrixxion + 3шт #EatMe (без цукру)
• магній – 2шт #Nutrixxion
• сольові капси – 8шт #Eliksyr
• ,5L ізотоніку #Eliksyr – в питній системі

У важливості цієї компоненти переконався ще на Бойко трейлі. Їжі розраховував на 6-6,5 годин бігу, один гель чи батончик кожні пів години. Їжа на 2-ох КП – додаткове підживлення.

Пів літра ізотоніка залив у систему але з ним не склалося – бо забилася трубка, тож мусив на першому КП його просто вилити. Далі біг вже на воді і колі.Кожні 40-50хв приймав сольові капси, на 30-у та 50-у км – випив магній від судом.Загалом, система ще раз показала свою дієвість для мене. Не було «упадку» сил, симптомів зневоднення чи судом. Це при тому, що з 11 години – сонце палило нещадно.

Ми прилетіли з товаришем в Чт, тож у Пт вже зранку пішли отримувати стартові пакети учасника. Тут зустріли чимало друзів-знайомих з України. Як ні як – цього року на стартах в рамках Salomon Cappadocia Ultra Trail брало участь аж 49 українців!

Стартовий пакет включав:

– стартовий номер учасника + “жменя” булавок:)- брошура- кілька рекламних буклетів- футболка синтетична #Salomon- передстартова вечеря (паста паті)- післяфінішна вечеря- медаль фінішера (після фініша:)- фліска Salomon (після фініша – для дистанцій 63км та 119км)

А також ще раз згадаємо про:- трансфер з аеропорту і в аеропорт (без бронювання – це 60 лір)- знижка на проживання у деяких готелях до 50%

При ціні стартового пакету на деяких наших стартах, яка наближається до вартості стартового у Каппадокії (48 євро – вартість реєстрації на довгу дистанцію, на середню – і коротку – вона менша) – стартові пакеті пакети значно скромніші…

Експо було невелике. Ціни – не надто дешеві навіть порівняно з нашими у тих самих магазинах Salomon i Suunto. Поруч з наметами відомих брендів – така сама кількість «турецьких аналогів» – значно дешевших але й менш якісних при прискіпливому огляді.

Забравши стартовий пакет – повернувся до готелю і поспав годинку-півтори вобід, адже старт був о 7 ранку, а це означало ранній підйом. Пообіді – відвідав передстартовий брифінг на якому у загальних рисах розповіли про особливості траси. Не скажу, що почув багато чогось нового, порівняно з інформацією на сайті чи в брошурі.

Все було організовано чітко, вцілому смачна паста. Щоправда салат – був надто гострим. А суп і овочі не пробував, бо їсти неапробовану до того їжу впереддень гонки – ризиково.

Спати ліг по-раніше, попередньо запаривши вівсяну кашу. “Поснідав” о 3год ночі – і знову ліг додивлятися сни. Все потрібне до ультра було зібрано-зпаковано, тож – основний будильник стояв на 6 ранку.

Перші 500 метрів треба було бігти під гірку бруківкою, тож це трохи стримувало любителів «бігти на всі гроші зі старту». Але, звісно, не всіх Я ж не надто поспішав, по-троху розганяючись та прогріваючись. Після перших км почав підбиратися до лідерів. Втім при темпі 4:01-4:30 як показували Spartan ultra – їхні спини майоріли десь далеко-далеко на пагорбах чи то у низинах.Підйоми спуски чергувалися з рівними широкими ділянками, де можна було розігнатися. На першому КП – затримався трохи більше ніж планував – поки вилив розбирався з гідропаком із ізотоніком. Зрештою вилив ізотонік взагалі. Натомість волонтери вже набрали мені в пляшечки воду та колу. Можна бігти далі.

Запис Cappadocia medium trail: ультра неймовірною Каппадокією спершу з'явиться на Time2trail.

Коли потрапляєш до Каппадокії – немов опиняєшся у казковій країні. Хвилясті дюни-пагорби, чудирнадської форми камені, печерні міста… Все це настільки яскраве та неймовірне, що навіть не віриться, що воно – реальне! Тож не дивно, що ультрагонка Salomon Cappadocia Ultra Trail, яка проводиться всього 4-ий рік поспіль, ще з минулого року потрапила до Ultra Trail World Tour (UTWT) – серії найвидовищних, найцікавіших гонок від 100км і більше.

З кожним роком, кількість учасників та рівень конкуренції на старті – зростають. Цього року майже 2000 любителів трейлу з 75 країн світу змагалися на трьох дистанціях:

• moreCAPPADOCIA ULTRA TRAIL (CUT) — 119 км/3730 м+
• CAPPADOCIA MEDIA TRAIL (CMT) — 63,6 км /2030 м+
• CAPPADOCIA SHORT TRAIL (CST) — 38 км/1120 м+

З України до Каппадокії приїхало аж 49 учасників: 8-ім зареєструвалися на «довгу», 28-ім – на «середню» і 13-ть на «коротку» дистанції. Всі успішно фінішували, а Юлія Божко ще й впевнено перемогла серед жінок на CAPPADOCIA SHORT TRAIL з часом 4:00:09, посівши у загальному заліку 29 місце з майже 900 фінішерів!

Ми поспілкувалися з Юлею та учасниками інших дистанцій про їхні враження від старту та Каппадокії.

CAPPADOCIA SHORT TRAIL

Юлія Божко

Юля, вітаю з чудовим результатом і перемогою на CST!!!Дякую!

Скажи, чому Каппадокія? Що тебе мотивувало обрати саме цей старт?

На Каппадокію, якщо чесно, потрапила дуже випадково. Шукала щось на кінець сезону, до 50км, і без скаженого профілю, на відміну від всіх інших моїх трейлових змагань цього року. В Туреччині до цього ще не була, тому подумала, а чом би й ні, і зареєструвалася Стартовий внесок на коротку дистанцію був достатньо малим, щоб проігнорувати втрати, якщо не вийде з роботою. Але, на щастя, все склалося як найкраще, приїхала не тільки я сама, а навіть вийшло запросити маму за компанію…

Ти лідирувала з самого початку. Чи відчувала взагалі якийсь тиск від суперниць?

Як я вже казала, ніяких особливих амбіцій до цих змагань у мене не було. Взагалі, я підозрювала, що елітних суперниць буде мало, беручи до уваги профіль змагань і пору року але вигравати свою дистанцію – я теж не розраховувала. Бігла в своєму темпі, не особливо слідкуючи за іншими. Насолоджувалася краєвидами, яких було достатньо. На КП мені казали, що я поки йду першою з жінок, втім я не приділяла цьому багато уваги. Трейл він такий, що все може змінитися в будь-який момент й, навіть, на останніх кількох кілометрах. Так вже вийшло, що мого не досить інтенсивного тренування вистачило на перше місце серед жінок на 38км.

Які твої враження від Каппадокії, старту загалом? Чи хотіла б повернутися ще раз, можливо, на довшу дистанцію?

Каппадокія дуже сподобалася!:) Дистанція, трейл, довгі і не круті підйоми — це взагалі було просто моє. Я зараз тимчасово перебуваю в Англії, де досить важко готуватися до гірських трейлів, а до таких, як були на цих змаганнях – запросто. Останні кілька місяців я переважно на такому профілі і тренувалася.

Щодо організації то єдине – хотілося б, щоб з розміткою організатори трохи підняли рівень, а то доводилося розвертати чоловіків, що проносилися повз мене і губилися в кущах:) А так, взагалі, відчувалася дуже дружня атмосфера й підтримка на кожному КП, у кожному містечку, яке пробігали. Із задоволенням повернулася б на старт 60км в майбутньому але – не наступного року:)

Олексій Бабій

Олексію, скажи чому вирішив бігти CST?

Таку «довгу» трейлову дистанцію – біг вперше. Коли вибирав старт хотілося красивих місць і щоб гори були, і пісок, і ВАУ, та ще й траса – не занадто довга… І ось воно все склалося саме в Salomon Cappadocia Ultra Trail. Дистанцію обрав 38 км, найкоротшу…

Чи сподобалася організація забігу?

Великого досвіду з чим порівнювати організацію таких масштабних трейлів особливо немає але, як на мене, все на дуже високому рівні! Як дістатися, де оселитися, що потрібно для забігу, все доступно розписано починаючи від реєстрації на сайті та закінчуючи фінішем.

Які враження від траси і самої гонки?

Сама траса – бігова, на моїй дистанції набір висоти до 1400 м, технічно не складна, дуже красива, є на що подивитися… Пункти харчування були просто СУПЕР! Не хотілося їх залишати:) Як годиться для першого разу – заблукав)) метрів 500-600… До 30-ого км все було добре, а ось потім я відчув, в чому різниця бігти 10км і 38км) Сили почали залишати (а все тому, що швидко почав), зрозумів, що мало було тренувань, погані думки в голову почали лізти… Але добре, що по шляху зустрічаються люди, які не знаючи тебе підбадьорюють:

– You can, you strong!!!

Ти літав на повітряній кулі – опції, яку пропонують організатори учасникам? Які твої враження?

З прогулянкою на кулях, на жаль, нам не пощастило. Вранці була погана погода і наш “капітан” вирішив не злітати… Та правду кажучи, ми б і не побачили всієї тієї краси, бо все небо затягнуте було, дув сильний вітер і було доволі прохолодно. За день до запланованого польоту зранку було зовсім по-іншому…

Чи хотів би ще повернутися до Каппадокії?

Так, роки через 2-3! Тут є і на що подивитися та й результат би хотів покращити порівняно з цьогорічним.

CAPPADOCIA MEDIA TRAIL

Наталія Мінарченко

Наталко, розкажи чи вперше приїздила до Туреччини? Які в тебе враження від країни та організації старту?

У Туреччині вперше. На жаль, країну майже не побачила, а от від Каппадокії та організації трейла у захваті! Організація – супер! Було продумано все: харчування, фліска на фініші, суттєва знижка на політ повітряною кулею… Все робилось чітко, вчасно і за планом. Організатори навіть продумали забронювати під бігунів готелі, поблизу старту. Ще й знижку зробили.

Робота волонтерів на 5+! Була здивована коли волонтерка забрала в мене флягу з водою, сама її наповнила, закрутила і віддала мені.

Єдине про що хочу попередити тих, хто бігтиме наступного року – бути обережними з місцевою їжею. Мала необачність отримати досить серйозне отруєння за день до старту…

Як тобі траса CMT? Як біглося?

Траса гарна, особливо перша частина. «Картинка» весь час змінюється: то біжиш між скелями, то лізеш через печеру, а потім і зовсім біжиш траверсом вздовж чудирнацької гори.

Біглося нормально, поки поруч чула знайому мову. Можна було поговорити, поділитися враженнями. Але після 30-го км бігла вже сама, навколо не було людей, ще й спекотно стало – таке не сильно люблю. В цілому, як на мене, 63 км вийшло легше ніж пробігти марафон. На марафоні треба весь час працювати, а тут можна посидіти на КП, перекусити, пофоткатись…

Ти показала чудовий результат і фінішувала шостою серед жінок. Як на твою думку чи реально було потрапити в ТОП-3 на цій дистанції?

У топ-3 -навряд чи реально було потрапити. З кожним роком старт стає все більш популярним і сюди починає з’їжджатися еліта. Але, звісгно, якщо чогось дуже захотіти, можливо все!

CAPPADOCIA ULTRA TRAIL

Продовження статті читайте на Жорсткій атлетиці – тут.

P.S. А для тих, хто хоче відчути атмосферу старту та насолодитися неймовірними краєвидами Каппадокії – ось офіційне відео з минулорічного старту:

Запис RaceRew #4: Стежками казкового Salomon Cappadocia Ultra Trail: враження українців спершу з'явиться на Time2trail.