фото: http://longevityfacts.com/

Вивчення молекулярних механізмів старіння, привело до розуміння, що одна з вирішальних битв між життям і смертю відбувається на кінцях наших хромосом. Саме там розташовуються теломери – ділянки некодуючої ДНК. Їх вкорочення є маркером старіння.

Чи можливо запобігти передчасному скороченню теломерів і, відповідно, відтермінувати старіння? І як це зробити? У книзі лауреата Нобелівської премії Елізабет Блекберн “Ефект теломерів: революційний підхід як бути молодшим, здоровішим та жити довше” є кілька практичних рекомендацій.

“Кожна людина має запрограмовану кількість років життя – протягом яких вона залишається здоровою, активною та живе без болю”

Цікава точка зору вченої, зокрема, на сам процес старіння. Елізабет Блекберн стверджує, що кожна людина має запрограмовану кількість років життя – протягом яких вона залишається здоровою, активною та живе без болю. Вкорочення теломерів сприяє старінню через перехід від здорового життя до життя із захворюваннями. Але через свій спосіб життя та звички, ми можемо впливати на нашу теломеразу (фермент, який подовжує теломери) і довжину теломерів та цей перехід відтермінувати.

Такий підхід – відрізняється від концепції екстенсивного збільшення тривалості життя. Адже йдеться про те, як допомогти людям довше бути здоровішими й уникнути багатьох “хвороб старіння”. Погодьтеся, здорове довголіття – якісно відрізняється від просто довголіття.

“Погодьтеся, здорове довголіття – якісно відрізняється від просто довголіття”

Отож, для стабілізації і призупинення скорочення теломерів, можливо, навіть їхнього подовження, лауреат Нобелівської премії радить звернути увагу на кілька параметрів нашого способу життя.

1.Контроль рівня стресу.

Чим більше ми напружені, тим коротшими стають наші теломери. Власне, про це свідчать результати досліджень отримані в лабораторії Елізабет Блекберн, під час якого вчені вели спостереження за матерями дітей з аутизмом. Тоді виявили, що жінки, які були більш стійкі до стресу (тобто, сприймали свою ситуацію не як безвихідне становище, а як проблему, яку потрібно вирішувати), мали теломери довші, в порівнянні з іншими учасницями експерименту.

“Чим більше ми напружені, тим коротшими стають наші теломери”

“Наше ставлення до всього що відбувається має величезне значення”, – стверджує Блекберн. – “Якщо ви все бачите в чорному світлі, то потрібно постаратися прийняти це як виклик. Розглядайте це, як питання, яке потрібно вирішувати”.

Продовження – читайте у публікації для газети по-українські – тут

Запис 4 правила здорового довголіття спершу з'явиться на Time2trail.

Резюме Лекції “Біг. Стрес. Шаперони” (10 квітня Лекторій Sporty)

Фізичні навантаження та заняття спортом — це стрес для організму. Чому ж їх вважають корисними та навіть потрібними? Коли біг є позитивним стресом, а коли негативним? У чому позитивний вплив бігу на організм людини?

Про стрес

Стрес (від англ. stress – напруга, тиск) – неспецифічна реакція організму у відповідь на дію зовнішнього подразника. При цьому розрізняють три фази розвитку стресу:

⇒ тривожності (початок дії стресового фактору),⇒ резистентності (організм мобілізує ресурси аби впоратися зі стресором),⇒ виснаження (якщо впоратися зі стресовим фактором не вдалося).

За впливом на організм Ганс Сальє виділив два види стресу: еустрес (позитивний) та дістрес (негативний).

Постійний невеличкий рівень стресу необхідний усім живим організмам для того, щоб зберігалася їхня здатність пристосовуватися до зовнішнього середовища, виживати.

Небезпеку становлять надміру інтенсивні (сильні) чи тривалі (хронічні) стреси або поперемінна дія кількох стресових факторів різної тривалості та інтенсивності.

Як реагує на стрес організм людини?

З точки зору фізіології реакція на стрес відбувається за допомогою 2-х основних систем: симпато-адреналової (СА) та гіпоталамо-гіпофізарно-адреналової (ГГА).СА – реагує найшвидше, і в результаті виділяються катехоламіни, основними з яких є гормони: норадреналін і адреналін. Саме вони зумовлюють реакцію «бийся або біжи» (англ. «fight or flight»).

В результаті активації ГГА виділяється гормон стресу – кортизол, який стимулює мобілізацію запасів глюкози, катаболізм (розпад) білків, пригнічення імунної системи.Як боряться зі стресом клітини?Продовження – на порталі Жорсткої Атлетики – тут

Запис Лекція: “Біг, стрес, шаперони”(resume) спершу з'явиться на Time2trail.