Напередодні Дня Конституції, 27 червня – сталася знакова подія в українському спорт-медіа просторі. Сергій Дусь – український ультрамарафонець, трейлраннер, який на разі живе та працює у Великобританії – анонсував створення першого українського подкасту про ультрабіг – Ультра Чат UA.У RaceRew #3: UTMB-2018 – підсумки та враження учасників з України (Частина 1) – можна почитати враженн Сергія від участі в TDS UTMB-2018

Чому, власне, подія знакова?Все просто. Сьогодні розвиток того чи іншого виду спорту – тісно пов’язаний із розвитком інформаційних ресурсів, які його висвітлюють. Саме так, по кількості спортивних каналів, блогерів, колонок у виданнях про той чи інший спорт – ми можемо судити про його популярність. Тож створення УльтраЧат UA – для мене є ще одним свідченням, що ультрабіг, ультратрейли – за останні два роки стають в Україні все більш популярними.

Доречі, з іншими “індикаторами популярності” ультра – теж все гаразд. Так, кількість ультра-стартів в календарі трейлових стартів у 2019 році значно зросла порівняно з такою в 2018 році. Побільшало й учасників на самих стартах. Крім того, все більше українців беруть участь в закордонних ультразабігах. Якщо ще у 2015-2016рр – це були одиниці, то минулого року наприклад, тільки на 3-ох дистанціях Cappadocia Ultra Trail – бігло 49-ть українців(!), цього року майже 20-ть українців долали різні дистанції 100 Miles of Istria…Далі – буде ще більше

Про що буде УльтраЧат UA?

УльтраЧат UA – подкаст, який виходитиме у форматі інтерв’ю з цікавими особистостями українського ультрасвіту.

Метою створення подкасту Сергій Дусь бачить не тільки донесення цікавої та корисної інформації всім любителям ультра, а можливість надихнути та додати рішучості вийти на старт та зробити перший крок новачкам у світі ультра!

Наразі вже вийшли 2-а випуски подкасту з Оксаною Рябовою:пілотний Епізод та Епізод 1Більше інформації про подкаст, тизери до епізодів – можна знайти на ФБ-сторінці УльтраЧат UA.

Слухайте українське та відкривайте для себе світ ультра!Enjoy!!! Фото: з ФБ-сторінки подкасту

Запис УльтраЧат UA – перший український подкаст про ультра біг спершу з'явиться на Time2trail.

– Хочешь вслух расказов длинных

– Хочешь… приезжай в Коимбру –

Их тут – много есть!

Хоча популярну колись пісню Земфіри довелося трохи перефразувати:), і справді, – просто шпаціруючи центральною вулицею Коїмбри – натрапляєш на цілі апельсинові, мандаринові, лимонні дерева, які ростуть як у нас яблуні, наприклад. Місцеві ходять собі спокійно повз й не звертають уваги на таке диво. Ну, а ми, делегати з України на Чемпіонат світу з трейлу – теж, звісно… Намагаємося, принаймні, максимально абстрагуватися, хоч це не завжди вдається:)

Лісабон-Коїмбра

Хоча попередньо домовлялися з Олею та Яною виїхати разом о 12 з автостанції Siete Rios в Лісабоні – таки примудрилися розминутися. Що значить, відвикаєш без постійного мобільного зв’язку та інтернету (роумінг, все ж таки, економимо:) Втім, за 15хв до відправлення автобуса встигаю на автовокзал, купую квиток і знаходжу потрібний автобус. Оля вже там, тож невдовзі – відправляємося з Лісабону. Скориставшись wi-fi, який чудово працює в автобусі – дізнаємося, що Яна виїде через годину, наступним рейсом. За навколобіговими теревенями поїздка минає швидко й через дві години за графіком прибуваємо до Коїмбри, четвертого за величиною міста у Португалії.Місто дощу й мандаринівПерш за все – від автостанції вирушаємо на пошуки готеля Vila Gale, де відбувається реєстрація атлетів. Починає накрапати дощик. По дорозі – зустрічаємо частину української команди: Даша, Катя, Сергій Сапіга, Валерій Макарук та Валерій Шипунов та Костянтин Желєзов.

Про склад команд та всіх “діючих осіб” розповіді можна почитати тут:Хто представлятиме Україну на Чемпіонаті світу з трейлу 2019? (частина 1) Хто представлятиме Україну на Чемпіонаті світу з трейлу 2019? (частина 2)

Такою чималою групою заходимо до готеля. Тут вже чимало представників інших країн, яких легко вирізнити по національній командній формі(!). Поки офіційні представники делегації Костянтин та Валерій Шипунов з’ясовують різні оргмоменти розташовуємося на диванчиках. Юля Божко, Олексій та Богдан – вже також тут. Отож, маємо майже всю команду в зборі.

Набір учасника Чемпіоната світу включає: журнал з описом траси та розкладу, батончик, пакетик з ізотоніком, пластикову пляшку та тоненьку спортивну кофту.

І хоча на фото фліски – можна зараз побачити прапор та напис Україна – це не задумка організаторів. Початково нічого цього не було, втім, через певні обставини, про які докладно поговоримо в наступному матеріалі, – довелося це самим організувати. Як ні як – завтра парад націй, офіційне представлення команд…

Заселився в готель швидко. Дощ, який накрапав, поки ми були в готелі, перетворився на невелику зливу. Прихопивши у супермаркеті трохи продуктів – обідаю чи то вже вечеряю:) Якийсь час розгрібаю мейли. Зрештою сидіти за компом набридає, закидаю ноут до наплічника й вирушаю на розвідку містом.

Незважаючи на дощ, вулиці не порожні, чимало мешканців у плащах чи з парасольками ходять від крамнички до крамнички або ж кав’ярні.

Переходжу міст, проходжу повз міні-парк, знову натрапляю на дерева зі здоровенними лимонами та абрикоси… Коли знову повертаюся до мосту дощ вщухає і вітер трохи розгонить хмари.

Продовжую прогулянку вже з Олею та Яною, яка встигла приїхати та оселилася в одному з Олею хостелі. Вже вечоріло й думали розходитися по оселях але виявилося, що Даша, Валерій Макарук та Сергій оселилися неподалік – тож заходимо до них. Тут зустрічаємо ще й Олексія Борисенка, який приїхав з Порту. Атмосфера душевна – незважаючи на технічну зустріч й медкомісію завтра зранку.Трек розмови мандрує від шосейних мейджорів до трейлів та перипетій попередніх Чемпіонатів світу з трейлу. Якби то все записувати – то вийшов би не один пост. Але то – може трохи згодом.

Завтра – ранкова пробіжка, тож залишаю компанію та йду до свого хостелу ще порозминати ноги на масажному роллі.Початок:TWCH2019: Лісабон – гірки, книжковий ярмарок та електросамокати (день 1)

Запис TWCH2019: Коїмбра – місто дощу та мандаринів (день 2) спершу з'явиться на Time2trail.

О пів на шосту ранку – встаю. Старт о 7-ій, якраз встигну перекусити та зібратися. Оскільки дистанція відносно “коротка” і “швидка” (35км, +650м набору) з’їдаю кілька зефірок, батончик та випиваю чай. Тим часом піднімається сонце, теплішає.

Вирішую бігти з поясом (Compresport) – туди вміщається все обов’язкове спорядження, а також гелі та 0,5 пляшка з ізотоніком/водою.

З собою беру:

– мобільний у герметичному пакеті (обов.);

– свисток (обов.);

– ізофолія (обов.);– стаканчик (обов.);– баф (обов.);

– 0,5L soft flask (обов.) з 250-300мл ізотоніка (Nutrixxion);– 5-ть гелів (Nutrixxion);

– 1 ампула магнію (Nutrixxion).

Із екіпу на мені:- кросівки Alpine Pro (Dynafit);- гольфи (Trekking T.M.);

– шорти (2XU);

– футболка (Dynafit).

Обличчя намазую сонцезахистним кремом (SPF50), вдягаю сонцезахистні окуляри. Накидаю куртку – ще досить прохолодно тож стояти в стартовому коридорі й мерзнути не хочеться. Трохи розминаюся, роблю кілька прискорень. Заходжу всередину коридору. Тимур, головний суддя змагань, активує чіп та зичить успіху.

Протискуюся майже під стартову арочку, десь до третього ряду. Переді мною – різношерстна публіка. Кілька “зелених беретів” у камуфляжі, атлети у звичайному спорт екіпі тих чи інших брендів, кілька хлопців у спорткостюмах та зі звичайними (!) наплічниками на плечах. До старту хвилина. Віддаю куртку Оксані, налаштовуюся.

СТАРТ!

Натовп швидко котить вперед і я з усіма. Оскільки біжимо присипаною пилом дорогою – тут без варіантів, треба тільки вперед Попереду, метрів за 50, біжить один з учасників та їде машина супроводу, яка проводжає нас до повороту в гори. Біжимо групою у 5-ть осіб. Стежка починає робити вихиляси то вгору-вниз, то вправо-вліво. Біжиться трохи важкувато. І думки різні в голову лізуть. Все ж – перший старт сезону. Як пробіжу? Чи не перевантажу коліно? І ще багато всіляких “як”, “чи, “а якщо”?

По часу – біжимо навіть трохи випереджаючи мій графік “по 4:30/к, пейс з яким було встановлено актуальний рекорд траси. Але триматися групи – все важче. Через “петляння” стежки – швидко втрачається візуальний контакт… Ось, нарешті, знову “пласке” і видніє КП1. Починаю трохи прискорюватися. Втім, замість того, щоб наздогнати групу – чую кроки позаду. Мене обганяє ще один бігун. Прибігаю на контрольний пункт (КП)1 аж 6-им.

Хлопці проходили КП практично не зупиняючись – розумію, що боротьба буде складною. Втім, знаю, що навіть на такій “коротенькій” 35км дистанції – це ще тільки початок. Тому, намагаюся сфокусуватися на таймінгу по харчуванню-гідратації, розмітці, а також часових відрізках по проходженню КП. На КП2 – ситуація не змінюється – до найближчого суперника – кількасот метрів. І лише ближче до КП3 – лишається метрів 100. Розумію, що є шанс наздогнати. Ми біжимо степом вниз, а попереду видніє дорога.

Починається пологий і довгий підйом. Додаю швидкості. В ногах є відчуття сили, нарощюю темп. Після підйому – починається спуск, тож додаю швидкості. Потім – вибігаю на грунтову дорогу. Ось тут, розганяюся все більше. Стегно вгору-вперед, дихання, погляд вперед…

Після КП5 – помічаю попереду силует.

– Напевно – 4-ий? – майнула думка.

Фокусуюся на максимально-простій задачі – наздогнати. І тут, як завжд, трапляється несподіванка. Мене, при пейсі 4:30/к, “як стоячого”, один за одним обходять троє атлетів. Придивляюся – ні наплічників, а ні – поясів. Здогадуюся, що це вже з 15км завернули на наш трек – в напрямку фінішу, до якого лишається усього кілька кілометрів. Але їхній фініш – мені не надто цікавий…Відстань між мною та суперником попереду скорочується. Вже чути музику біля сцени старт/фінішного містечка. От вже видно і фінішну арку. Нарешті, метрів за 800 – таки переганяю візаві й мчу на фініш. Жодних думок. Тільки рух. Біль. Швидкість. Увага згортається у тунель в якому видно тільки одну ціль – фінішну арку. Здається – кожна молекула тіла поривається вперед аби прискорити процес й фінішувати.

Давно вже не відчував такого напруження кожного м’яза, всіх сил…

Фініш!

Всього на 40с попереду! Вболівальники просто шаленіли від такої боротьби та емоцій. Результат: 2год. 53хв, 4-ий в абсолюті, 2-ий у категорії (18-35).

Забираю гарну дизайнерську медаль. Почуваю себе так, ніби от-от знудить. По-троху п’ю воду. Оксана приносить Recovery drink (Nutrixxion). Йду-накульгую до річки. Холодна вода допомагає втамувати біль м’язів та трохи відволікає від неприємних відчуттів у шлунку. Ще хв 15 просто сиджу на пуфі й п’ю то воду, то Recovery drink. Потім хв 10 – роблю те саме але в наметі

Зрештою “розвиднюється”.

Разом з Оксаною та Jo Meek (вона була 3-ю серед жінок на 70к та 6-ою в абсолюті) – йдемо прогулятися кілька годин дообід околицями. Побачили і цікаві наскельні розписи, печеру, та чудові краєвиди з вершин навколишніх гірок.

На прогулянку, зважаючи на особливості рел’єфу, взув кросівки Alpine Pro в яких подолав сьогоднішні 35k. І ні трохи не пошкодував. На стрімких схилах чи чтежках – вони дужже добре тримали, а це зважаючи на забитість м’язів, було ще й як помічно! То ж по факту пробіг у кросівках майже 3-и години й ще майже 3-и години – проходив. Для рельєфу Tengri Ultra – вони підходять ідеально! А ще, жодного разу не довелося зупинятися та відволікатися на зав’язування шнурків – що було не звично, бо часто на стартах – це була проблема незважаючи навіть на подвійне шнурування, яке використовую. Все ж quick lacing system – класний винахід

Коли повернулися на обід – багато хто з учасників ще тільки добігали… Зважився трохи порозкатуватися на Blackrolli, який спеціально привіз із собою. Але – мене вистачило не на довго :)Потім була церемонія нагородження, збори і трансфер до Алмати. Завтра – летимо до Києва.

Що ж, перший старт цього року – done!

Досі не віриться, що ним став саме Tengri Ultra. Чудова організація, цікаві маршрути! Місця – з неймовірними краєвидами. А ще – це справді “масовий старт”. Мене дуже здивувало, як багато учасників приїздять, щоб просто “активно провести вікенди”, пробігши 70к, 35к чи 15к або ж принаймні допомагаючи вболівачи за чоловіка/дружину або ж друзів.

Своїм результатом – також задоволений. Виклався на повну, позмагався з достойними суперниками. Тепер, всього за місяць – Чемпіонат світу з трейлраннінгу

Запис Tengri Ultra 2019: 35км Великим степом (день 4) спершу з'явиться на Time2trail.