Свій перший трейл – “Вовче горло”, організований Костянтином Желєзовим і Марафонклубом “Киев-42195”, пробіг у 2013 році. Забіг проходив поруч із селищем Зазим’я під Києвом. Траса була у два кола орієнтовно по 5км кожне із перепонами у вигляді болотистих ділянок, рівчачків з водою та невеликої ділянки з піском.

Тоді, вперше бігли командою від СК “Науковець” (компанію мені склали Andrii Blanutsa і Maksym Chepelievу) і, навіть, посіли 3-є місце Можливість помісити багнюку та ще й отримати за це призи – мені дужже сподобалися – тож з того часу і почалася моя поступова міграція у трейли.

У 2017-ому – вперше кількість офіційних трейлових стартів переважила кількість шосейних Всього у минулому році брав участь у 15 стартах, в т.ч. були скандинавська хода, тріатлон, гірський марафон, ультра… Які ж лишилися враження? Давайте про все по-порядку.

Цілі та Підготовка

Задача на рік була підготуватися до 1-ої ультрадистанції (близько 60км), а також тріатлону. Однак, зрештою, тріатлон став швидше допоміжним інструментом для прогресування у бігові. Ключовими для себе визначив 2-а старти гірський марафон #Дземброня_трейл та #ChornohoraSkyMarathon. Про це, власне, писав у минулорічному біговому звіті.

Підготовку до сезону 2017 почав у 2-ій пол. січня. Відповідно,сам біговий сезон “розклався” на 3-и частини: січень-квітень (30 квітня #Дземброня), травень-серпень (18 серпня #ChornohoraSkyMarathon) і вересень-листопад, бо ж після Чорногори лишалася ще ціла осінь. Загалом, якщо перша і друга частини пройшли жваво і продуктивно, остання третина як то кажуть “не заладналася з самого початку”. Спершу невелика травма, яка на 2,5 тижні вивела з ладу – міг тільки робити ОФП та плавати. Тиждень відновлювального бігу аж тут – майже на тиждень підкошує ентеровірусна інфекція з температурою та вкрай неприємними спазмами кишечника – із фізпідготовки лишилися тільки спринти до санвузла :))) А “кульмінацією” цієї темної смуги – стало пробите колесо авто і запізнення на 2 години на старт #IrdynTrail 8 жовтня. Дякую організаторам і Олег Шиятий, що таки дозволили пробігти хоча б поза заліком…

Основні milestones у підготовці:

• гірки, гірки і багато гірок – все, що можна знайти-використати в Києві:)
• робота над базовою швидкістю
• робота над МПК
• відпрацювання техніки бігу по пересічній місцевості (різні температурні та погодні режими);
• відпрацювання режимів гідратації та харчування

Дужже допомогло проведене тестування у VO2max Lab, яке зробив у грудні 2016р. та поради-консультації від Volodymyr Tkachenko.

Отож, тезово про 2017 рік. Побігли!

– Взяв участь у 2-ох забігах у Китаїво – Kitaevo XC Race & Trail Run (звіти ось тут: Весна і Осінь), а також у Trail Half Marathon Goloseevo які організувала Екатерина delfineja Яковенко. Скрізь попадав на подіум. Навесні був 3-ім в абсолюті і 2-им у категорії на забігові в Китаєво. Влітку на півмарафоні став 4-им у абсолюті й категорії – але 4-е місце виявилося теж призовим з крутезним призом сертифікат на відвідання VO2max Lab! А восени – забіг вже на першу сходинку і в абсолюті, і в категорії. У стартах, які організовує Катя беру участь вже 2-ий рік – приємно, що рівень тільки зростає!

– взяв участь у всіх 5-и стартах Академічної ліги (#Academic_League). На кожному зі стартів покращив свої минулорічні результати, однак і конкуренція цього року була набагато сильніша, ніж у минулому. Так, у 2016-ому з результатами 9-5-13-7 місця в абсолюті й участю усього в 4-ох з 5-и стартів (останній прохворів) мені пощастило посісти 3-є місце в абсолютному заліку Ліги серед чоловіків за сумою набраних балів (34 бали), бо сильні бігуни брали участь у 2-3 стартах ліги. Цього року незважаючи на свої 6-7-4-7-8 місця і сумарно 52 бали – лише 4-ий. Причому все вирішував забіг на Дніпровській десятці – де Віктор Роговий знову виборов 3-є місце в абсолюті й випередив мене у заліку. Що ж, є за ким тягнутися У своїй віковій, як і минулого року – став другим.

– RunFest – це був святковий пробний формат заходу на річницю незалежності, спробував себе у скандинавській ході. Все відбувалося через тиждень після ультри, тож особливо не напрягався, ще й 2 місце посів

– Тріатлон. Довго шукав підходящий старт – щоб влітку, коли можна без гідрика плавати, у місті, де можна зорендувати вєл (власного поки немає). Зрештою – найоптимальнішим став #IronWay у Харкові, де отримав посвяту у триатлети Хвалитися результатом поки за рано, а от над чим попрацювати – цілий список…Із позитивних моментів першої спроби – 4-е місце в абсолюті на біговій дистанції (враження про перший тріатлонний спринт – тут).

– RunAcademy Day – новоформатний захід лекції+пробіг. За великим рахунком, проект пілотний і має на меті залучити студентство Могилянки (National University of “Kyiv-Mohyla Academy” (NaUKMA)) до бігу і ЗОЖ. Команда волонтерів – була супер! Втім, організація з”їла чимало сил та часу, жорстко недосипав аби все встигнути. Тому, всього 4-ий у абсолюті і 2-ий у своїй віковій.

– Гірський марафон “Дземброня” (#Дземброня). Цього року хоч і бігли “запасний” варіант траси але на всі 42+км. Так само, в рамках гірського марафону проводили ЧУ з гірського бігу на довгі дистанції. Поборовся за призи, помісив глинистий грунт, все як годиться. В підсумку – посів 4-те місце в абсолюті. В командному заліку – 1-е місце разом з Andrii Blanutsa і Павло Биченок (Pavel Bychenok). Враження про організацію та сам старт – лишилися дужже позитивні (звіт – тут)

– Chornohora Sky Marathon. Минулого року отримав хороший досвід участі на “половинці” траси (#ChornohoraSky Race). До першої ультра вийшов якщо не у ідеальній формі, то в дуже хорошій. Конкуренція була сильною але теж вдалося потрапити на подіум. І в заліку на Піп-Іван і в загальному заліку був 3-ім. Докладніше описав усе тут.

Трохи статистики:

• Загалом набігав майже 3211 км за рік, найбільше у червні (367 км)
• наплавав, наїздив вєло – 74 км і 1108км відповідно.
• 15 стартів
• 13 подіумів (11 індивідуальних, 2 командних)
• ІІІ місце на Botanic Callenge (#BotanicCallenge) в абсолюті серед чоловіків
• 4-е місце на Академічна ліга ( #AcademicLeague) в абсолюті серед чоловіків
• ІІ місце на Академічна ліга ( #AcademicLeague) у категорії 30-39 років серед чоловіків

Acknowledgements

Насамкінець хочеться щиро подякувати тим людям, які зробили можливим цей чудовий та плідний біговий сезон і надихають рухатися до наступних вершин.

• В першу чергу – моїй коханій Yulia Bezvershenko та чудовій @Valya Skorokhod – які підтримують і в процесі підготовки, і на старті і, знаходячись вдома.
• Одноклубникам Lenina Olenieva і Maksym Chepeliev, а також зав VO2max Lab – Volodymyr Tkachenko, які охоче ділилися власним досвідом, консультували та допомогли спланувати підготовку до бігового сезону.
• Олександр Рябцев (Alex Riabtsev) та Kostya Peresiedov, які не лише допомогли втілити ідею RunacademyRun, а й долучили до активностей Асоціація Випускників НаУКМА. Dana Gurgu, яка разом із Волонтерами зробила цьогорічний RunacademyRun.
• Організаторам бігових івентів на яких виступав цього року (Chernitskyi Dmytro, Екатерина delfineja Яковенко, Konstantin Zhelezov, Dima Nechvolod, Maksym Mramornov, Andrii Blanutsa) та їхнім командам і волонтерів.
• Всім з ким змагався, а особливо Serhii Popov, Сергій Сапіга, Володя Крицкалюк, Сергій Расчупкін, Павло Шутенко – за конкуренцію, приклад та стимул ставати кращим.
• Друзям з SCS “Sport club “Scientist” – разом з якими організували купу стартів у 2017-ому.
• Yulia Bezvershenko, Andrii Paliichuk, Tetyana Vakulyuk – які надихнули таки створити власний блог

Що ж, будемо рости далі та рухатися до нових вершин і цікавих цілей!

P.S. @Valya Skorokhod, доречі, у майже 1,5 річному віці взяла участь у першому в своєму житті забігові – #AcademicMile і отримала першу медальку. В міжсезонні – вже посилено трейлить калюжі, причому такі, що навіть тато їх намагається оминати :-))) От вам і приклад синергічної дії генів та виховання

Про плани на сезон 2018

Календар стартів практично готовий. Продовжу організовувати та виступати на #AcademicLeague. Бігатиму в складі команди SCS “Sport club “Scientist”. Проект RunacademyRun – будемо й далі розширювати. Продовжую шліфувати плавальні навики, кручу педалі – тож хотілося б зробити олімпійку цього року.Із пріоритетних стартів планую бігти #GutsulTrail, #Дземброня та #ChornohoraSkyMarathon. Ще буде один 100км старт закордоном але де саме і коли – побачимо трохи згодом :)#time2trail, #runacademyrun, #academicleague, #trail

Запис Time to trail: підсумки бігового сезону 2017 спершу з'явиться на Time2trail.

– Вони що, в такому темпі всі 10км бігтимуть? – почув позаду голос, коли після стартового сигналу разом з першою лінією учасників рвонув вперед від дамби.

– Це навряд… – відповідаю подумки і біжу навпростець через калюжу, – Темп доведеться тримати – по-швидший…

Ось так почалася “осіння” версія Китаївських перегонів (вони ж Kitaevo XC Race & Trail Run “Осенняя классика”) у яких беру участь вже втретє. Перші два старти були цього і минулого року навесні. Погода і стан траси на попередніх – були значно лайтовішими…

А от сьогодні дощило з самого ранку. Холодний вітер нагадував що вже середина листопада. Зазвичай по такій погоді порядні ранери – на вулицю навіть носа не показують: зала, доріжка, манєж, басейн… Але, звісно, для тих, хто бігає трейли – все інакше. Я посміхнувся. Люблю бігати по всякому ненастю: трафік менший і тренування різноманітніші та наближеніші до трейових реалій… Поки з Dmytro Malezhyk дісталися старту – ноги вже трохи підмокли. Тут зустрів Олег Шиятий і Yuriy Sabada, згадали дощовий #IrdynTrail2017 (подробиці можна почитати – тут). Доречі, Irdyn Trail Run 2018 – буде, тож слідкуйте за новинами у групі Традиційно, трохи про те в чому біг:

Екіп

• трейлові кроси #Inov8 Rocklite305
• гольфи #2ХU
• легінеси #Nike
• шорти #Reebok
• термуха #Salomon – суперова річ, раджу!
• лонгслів #asics з #FlorenciaMarathon
• футболка #Craft- напевно можна було і без неї
• баф на шию
• шапка
• рукавички #Inov8 -після кількох км зняв (стало жарко:) Ще прихопив:
• сумка напоясна #Deuter
• мобільний та незамінний за такої погоди дощовичок #WOC (kindly gifted by Daria Gudkova)

За 10хв до старту пішов мокрий сніг. От вам і “осіння класика” Втім, нарікати немає часу – треба бігти.

Після “бадьорого” старту на дамбі, перед першим підйомом пропустив поперед себе двох хлопців, судячи з екіпу – із рейсереів чи кросфітерів. Це давало трохи часу аби втягнутися у темп перегонів та зорієнтуватися яку тактику обрати – “агресивнішу” чи більш “консервативну” – залежно від темпу лідерів та переслідувачів.

Так лідируючою трійцею – забігли з хлопцями перший великий підйом. Проминули Руслан Хоменко, який волонтерив на трасі, а ще встигав підбадьорювати та фотографувати

Кроків переслідувачів за собою не чув, а оглядатися не маю звички:) тож скориставшись тим, що почалася полога ділянка, а хлопці попереду трохи зменшили темп – обійшов їх перед спуском. А про спуски на цих перегонах – можна сказати і окремо. Вони були настільки багнистими, що у нормальному темпі можна було бігти лише збоку стежки. А від ковзання та падіння рятували тільки речі – досвід, протектор #Rocklite305 та трішки вдачі. Ось і найдовший тягун траси. Підйомчик тут крутенький, тож всім буде не солодко. Щоправда, бігти вгору виявилося навіть легше. Не плутати зі швидше (!)

Вперед, вперед і тільки вперед!

Підйом зрештою завершується. Тепер спуск. За третім “заходом” траса Китаївського трейлу вже стала майже “рідною”. Гадаю, що навіть із заплющеними очима зміг би її пробігти. Чи вночі. Якщо раптом колись з”явиться night edition :)))

На кількох надто крутих спусках – доводиться покладатися цілковито на інтуїцію та відчуття тіла. Ймовірність ступити не туди чи не так – надто висока, щоб контролювати процес раціонально.

Трейл – вчить довіряти собі. А від довіри до себе, з часом, проростає довіра до інших та цілого Світу.

Наше тіло – завжди знає оптимальний шлях, траекторію. А от наш мозок, зазвичай, занадто все намагаємося контролювати. Додайте до цього купу “внутрішнього шуму” – думки, емоції, сумніви – і маєте замість швидкого бігу маємо – черепашкування, падіння, травми та інші неприємності. Покладайтеся на внутрішнє чуття. Довіряйте своїй інтуіції. Вона не помиляється. Ніколи.

Ось і стартово/фінішна арка. – Фініш? – чую питання – У нього тільки перше коло… – відповідає хтось.

– Молодець, давай-давай! – підбадьорюють глядачі. Напевно не дуже очікували, що 5км першим пробіжить учасник на 10км

А що робити? Біжимо далі…

Я не робот, а звичайна жива людина. Холодний дощ, вітер, втома, біль м”язів – все це відчуваю так само, як інші учасники. Але все це – лишається “ззовні” мене. Розум ясний. Сфокусований на трасі, на бігові, диханні і, одночасно, розслаблений. Це трохи складно пояснювати словами. Але це – те, що кожен може пережити на власному досвіді. Ось знову стежка петляє повз Руслан Хоменко.

Далі ковзький спуск і тягун-підйом. Такий технічний трейл як зараз – змушує викладатися по-повній. Десь на середині тягуна – бігти стає неймовірно важко. Хочеться перейти на крок. Це – критичний момент. На трейлових перегонах, коли треба дертися вгору – такі обов”язково трапляються. До цього треба бути готовим. Згадую моїх Yulia Bezvershenko, @Valya Skorokhod, які чекають вдома і вболівають. Згадую тих, хто зичив удачі. І, поступово, крок за кроком рухаюся вперед до кінця підйому.

Енергію – можна отримувати не лише з гелів та батончиків. Підтримка близьких та друзів – допомагають не менше.

Нарешті спуск і петля-тягун біля арки вгору. Найближчий переслідувач недалеко, тож в міру сил – прискорююся. Зараз найменша помилка дорого буде вартувати. Ось і останній горбик перед фінішем. Забігаю на нього, одразу на спуск – і збігаю до фінішної арки. Фініш! І, нарешті – перемога!

Результат (за попередніми протоколами): 44хв:45с, що майже на 2,5хв повільніше за цьогорічний час на “весняному” Китаєво (про це можна почитати – тут) . Але стан траси – просто не порівняти. Що ж третій старт у Китаєво – справді виявився для мене вдалим І для клубу SCS “Sport club “Scientist” – теж, бо перші місця також посіли – Dmytro Malezhyk (5км), Volodimir Fotinyuk (10км у віковій категорії 36+). Дякую невтомній Екатерина delfineja Яковенко та всім волонтерам, які організували це трейлове свято! Радий був побачити Iryna Tokar, Oleg Tokar, Nadiia Chumachenko, Costas Cannakis, Александр Кадькало, Eugene Turkulevich, Валентина Стешенко та ще багатьох-багатьох.

На жаль, не потрапляю на Wet Hills цього року. Тож можу тільки побажати всім учасникам вдалого завтра старту!!! А вже цієї Нд – бігтиму на Дніпровська десятка, яка є 5-им і заключним етапом #AcademicLeague – навкола озера у парку Перемоги (мДарниця). Тут вже маршрут дистанції по-плоскенькому, приєднуйтеся

#KitaevoTrailRun, #AcademicLeague, #trailrun, #time2trail

Запис Дощ, сніг, багнюка і трохи вдачі… Що ж іще треба для вдалого трейлу? спершу з'явиться на Time2trail.

Марафон із 2 годин? Судячи з результату кенійця Кіпчоге – 2:00:24 (!) чекати не так довго. Але до гірських марафонів #Nike, #Asics, #Adidas та ін. доберуться точно не скоро Мінлива погода, багатоманітне (аж занадто) покриття, перепади висоти, наплічник із запасами води, калорій, спорядження – все це (а насправді – ще більше) – лімітуючі фактори, які в горах швидко трансформують амбіційний #Breaking2 – у #Breaking2_nails (нігті

Тому, коли планував на початку року участь у гірському марафоні “Дземроня” (#Дземброня_трейл) – ціком свідомо орієнтувався на фінішний час 4-4,5 год. Чому саме цей старт став основним навесні? По-перше, хотілося “реабілітуватися” за провальний виступ на “Дземброні” минулого року (хоча на те були об”єктивні та суб”єктивні причини але – факт лишається фактом). По-друге, після Chornohora SkyRace-2016 остаточно переконався, що можу бути конкурентним на гірських і трейлових забігах. По-третє, в рамках “Дземброні” – проводився ЧУ з гірського бігу на довгі дистанції і відбір на ЧС, який пройде цього року в Італії, тож хотілося не тільки показати гарний результат, а й потрапити до збірної. І, по-четверте, участь у “Дземброні” давала 2 бали ITRA, а це наближало до участі у заповітному UTMB

Розпланував 15 тижнів підготовки, які лишалися до старту. Багато в чому – завдяки порадам Lenina Olenieva (ще й Maksym Chepeliev проконсультував щодо окремих аспектів). Щоправда, план – став своєрідним “балансом” між трейл-раном та тріатлоном – бо у 2017 році хочеться спробувати себе ще й у такій іпостасі Визначив проміжні старти – KitaevoTrailRun.Spring 2017, Феофаніївські гірки, Феофаніївський FUNRUN. Пізніше, у якості темпового тренування – додав ще NovaPoshta Kyiv Half-Marathon. Результатами проміжних стартів та півмарафону був цілком задоволений. За тиждень до марафону – зробив 2-ох денну білкову дієту з наступним вуглеводневим завантаженням.

До Франківська приїхав у Сб зранку. Не обійшлося без “пригод”. Кондиціонер у купе не працював – тож замість гарненько виспатися вийшло “гарненько намучитися”. Потяг до того ж запізнився на пів години, тож від Франківська їхав бусіком через Коломию до Верховини ще 4-и години. Ось тут вже й подрімав Селище зустріло захмареним небом. На Нд, день старту, то й взагалі прогнозували дощ зі снігом… Заселився до садиби-готелю “Алінка”, яку знайшов на букінгу. Умовами та ціною цілком задоволений, рекомендую! Трохи згодом до “Алінки” підселилося ще троє учасників забігу: Yevhen Voronov, Artem Harchishin, Дмитро Луговський

Перед брифінгом встиг перекусити та провести “легеньке” тренування – забіг на гору “Пушкар” – метрів 200 набору. Біг непоспіхом і по самопочуттю зрозумів, що якщо не буде форс-мажорів завтра – шанси потрапити до трійки в абсолюті є На самому брифінгу – Konstantin Zhelezov “порадував” – сказавши, що через погодні умови та велику кількість снігу на Ребрі – буде “резервна” траса з трохи меншим перепадом висот та кілометражем. Що ж, такий розвиток подій – якоюсь мірою – очікував.

Повечеряв, та взявся готувати екіп до забігу. Орієнтувався на минулорічну погоду і, як виявилося, не прогадав

• гольфи #2ХU
• легінеси – #Nike
• шорти #Reebok
• лонгслів #NeveDuo
• футболка #Craft
• куртка з капюшоном
• трейлові кроси (“made in China”)

Крім того із обов”язкової снаряги:

• наплічник #UltimateDirection 11L
• шапка+рукавиці
• ізофолія
• пластикова “чашка”, що складається – на 200мл
• мобільний
• свисток

із необов”язкового прихопив також:

• трекінгові палиці (рекомендовані організаторами)
• питна система #Inov8 на 2L
• сумка напоясна #Deuter

Харчування+гідратація

Їжі розраховував на 4-4,5год бігу із врахуванням 2-ох пунктів харчування. По 1 гелю, та половинці протеінового батончику на кожні 30хв. Відповідно з собою було 5 гелів (1 запасний) (#GU, від Megadrive – Мегадрайв) + 2 батончики Nutrixxion Україна. Ізотонік робив з порошку #STEALTH від INOV-8 Ukraine. Після всіх маніпуляцій з розчиненням – вийшло не 0,5л, а близько 0,7л з тієїж кількості порошку. Забігаючи наперед – ізотоніка якраз вистачило, 1 гель залишився, один батончик так і не доїв – надто терпкий був присмак… Після завантаження всього бігового добра – наплічник заважив десь на 1кг, що вдвічі менше ніж тренувальний варіант Крім того, врахувавши минулорічні “проколи” – взяв для одяг перевдягання у пакет, що непромокає+одяг для утеплення зранку та після забігу .

День старту

Звуки будильника. З вікна тягне нічною прохолодою. Намацую в темряві телефон поруч на тумбі. На екрані – 5:45. Час вставати. Свято наближається

Сніданок традиційний – вівсянка+трохи сухофруктів, два бутерброди з арахісовим маслом та сиром. Все чудово зайшло – жодних претензій до шлунку під час забігу. Разом з моїми сусідами по “Алінці” о 7:00 сіли до шкількного автобуса, який з центру Верховини доправив нас до місця старту поблизу бази Кемп Білий слон.

Перевдягнувся, залишив речі в камері схову. Трохи розім”явся. Встигли з одноклубниками Andrii Blanutsa, Pavel Bychenok сфотографуватися перед стартом. Привітався з Kolya Bogdanec, Sergiy Spivak, Марік Яськів і ось – вже шикуємося на старт. Традиційний зворотній відлік. Постріл стартового і – побігли!

1-16км

Перший кілометр, дорогою вздовж р.Чорний черемош – бігли “табуном” з півтора десятка людей. Далі почався підйом і нарід став відставати. Нас лишилося шестеро. Serhii Popov та Сергій Расчупкін – бігли попереду. За ними – Володя Крицкалюк і Валерій Макарук, а трохи позаду я і Anton Kupriets. За кілька км, на полонині – лідери немов розчинилися в тумані і ми далі бігли в чотирьох.

Карпати навесні – неповторні. Запах лісу. То тут, то там – дзюркочуть струмочки. Високо у гіллі – неголосно перегукуються птахи. Здається, що можна нескінченно блукати стежкою – мандруючи з лісу на галявину, з долини на верхів”я пагорбів. Але коли біжиш марафон – все набагато динамічніше

Десь на 6-7км зустріли групу оргів – нас направили праворуч, а Антона (який, виявляється біг коротку дистанцію) – ліворуч. При цьому Eugene Turkulevich встигав ще й фотографувати

Пити і їсти ще не хочеться зовсім. Але знаю – треба. Тож в якийсь момент п”ю трохи ізотоніка (з питною системою це дуже зручно, як на мене, робити) та з”їдаю гель.

Вибігли до місточків, які пам”ятав ще з минулого року. Володимир та Валерій спершу хотіли повернути ліворуч перед річкою. Кілька хв розбираємося з треком. Все правильно – треба через місточки на дорогу. Швидко пробігаємо 1,5-2км. Позаду чути тупіт. Це лідери, які “блуканули” – наздогнали нашу компанію. Обидва Сергії знову вириваються вперед, а я трохи відстаю. Втішає тільки, що ще 30км попереду… Далі знайомий з минулого року, а тому і не такий “страшний” підйом в напрямку Ребри. Все гарно промарковано. Ближче до вершини – нас традиційно зустрічають снігові замети. Йде дрібний сніжок.

Дістаємося першого КП. Тут алексей прокопенко та ще кілька волонтерів. Заливаю чай, у чашку з”їдаю трохи шоколаду, шматок банану, кілька кубиків цукру. Володя Крицкалюк та Валерій Макарук не дуже поспішають. Лідери випереджають нас хв на 3-4. Я ж розумію, що аби потрапити до трійки призерів – треба бігти. Швиденько беру палиці – і гайда спускатися.

16-30км

З-за хмар посміхається сонце. Ноги ледь встигають відшукувати опору поміж глинозему, слизького каміння та трави. Каденс на цьому спускові – шалений. На зустріч – йдуть-біжать групами учасники Дземброні. Хтось вітається, хтось підбадьорює, а дехто – навіть фотографує. Не встигаю всім відповідати. Яскраве сонце, та піт засліплюють очі.

Біжу п”ятим. Попереду Крицкалюк Вова, який от-от – і остаточно зникає з поля зору. За ним – Макарук Валєра. Той несподівано падає на спуску. Пробігаю питаю – чи все гаразд. Ствердно киває. Біжимо далі. Через якийсь час – він знову мене наздоганяє та обходить – але за кількасот метрів падає, ще й перекидається через голову. Звертаю увагу – біжить у звичайних кросівках (!). Втретє на моїх очах Валерій впав як бігли рівною дорогою… На трейловому взутті навесні в Карпатах точно не слід економити…

На розвилці стрічки були якось “двозначно” провішені – побіг вгору, загубив 4-5хв… Макарук мене наздогнав. Потім – ще раз ледь не повернули не туди. Це був останній “прокол”. Біжу дорогою, яка петляє вгору. Валерій Макарук на кілька десятків метрів позаду. Чую його голос:

– О, і пан Сапіга пожалував! Але чекати на Сергій Сапіга – аж ніяк не входило до моїх планів. Починаю прискорюватися. На щастя, підйом закінчується – йде більш-менш рівна дорога. Пам”ятаю її ще з минулого року. Гарненько розганяюся. Тим часом, сонце знову заховалося у хмарах. Поки біжиться чудово, хоча ноги після підйому до першого КП трохи забиті. Невдовзі спуск – де волонтери показують у якому напрямку бігти далі. Додаю швидкості, бо відчуваю, що суперники, неподалік. Ось стежка завертає до лісу. Знову – спуск. Проглядаються знайомі з минулого року обриси дороги. Невже скоро фініш? Так швидко? Однак, виявляється, тут чекає “сюрприз” – затяжний підйом.

До “підйому-сюрпризу”

30-42км

Біла імла закриває верхівки дерев. Стежка із розміткою повзе вгору і губиться поміж низеньких ялинок. Ноги відмовляються йти, а тіло благає перепочинку. Відкидаю геть думки про біль, спрагу, результат та заповітну фінішну арку. Вперто дряпаюся слизьким трав”янистим схилом…

Отак на 30км замість славнозвісної марафонської “стіни” чекала стіна “трейлова” – метрів 500 набору. Цей підйом, здавалося, не закінчиться ніколи. Все частіше п”ю ізотонік. Нарешті, підйом перейшов у плато – і за деякий час – стежка почала спускатися. Спуск був крутий і на якомусь відрізку не втримую рівноваги та опиняюся на 5-ій точці. Одразу ліву гомілку зводить судомою. “Приїхали” – майнула думка. Почав швиденько її масажувати та тягти носочок на себе – як вчилина плаванні. Спрацювало! І ось вже біжу повз КП-2, де мене підбадьорюють звісткою, що лишилося всього 10км. Стежка скочується в селище. Як же ж радісно бачити будиночки, туристів, які йдуть на зустріч! Чомусь закрадається думка про фініш. Що ось-ось – і з-за рогу з”явиться кемп “Білий слон”.

Але мрії швидко розвіялися – ось вже знову розмітка йде вгору через пасовиська з чисельними загорожами – незгіршими смуги перешкод. Ноги вже ”не гнуться” і такі акробатичні вправи зараз – стають витонченими тортурами. Коли ж остаточно збиваюся з ліку цих перепон-бар”єрів – на верхівці пагорба зустрічаю Andrey Churanov , який спитавши як справи (жартівник:), вказав стежку, якою за його словами, до фінішу лишалося всього нічого. Останнє зусилля. Ноги вже погано слухаються. Все частіше підставляю чуба під гілля ялинок. Холодні краплі води з голочок приємно охолоджують та бадьорять, стікаючи струмочками за комір. П”ю ізотонік але він, здається, вже не тамує спрагу. Хочеться просто холодної води. Бажано цеберко. І чогось смачного калорійного…

Дорога, якою бігли перший кілометр, з”являється несподівано. Починаю по-троху прискорюватися. Після всіх попередніх “сюрпризів” не віриться, що фініш поруч. Очі шукають звичну розмітку (яка знову побіжить у якісь хащі Нарешті кемп #Білий_слон. Фінішна арка і… Фініш!!!

На радощах забуваю навіть запитати свій фінішний час. Знаю, тільки, що прибіг 4-им… Дякую Alyona Demchenko за чудове фінішне фото! Через пів хвилини – фінішує і Сергій Сапіга. Після перевірки спорядження нас “відпускають” перевдягнутися та зігрітися чаєм у їдальні Кемп Білий слон. Там зустрічаю трійко переможців цьогорічного трейлу – Serhii Popov, Володя Крицкалюк, Сергій Расчупкін. Трохи обмінялися враженнями від марафону, поповнили запаси рідини та глікогену – і ось вже час спускатися на автобус.

О 18:00 – на церемонії нагородження виявляється, що наша команда #СК_Науковець посіла І місце. Тож отримуємо від організаторів та Партнерів чудовий кошик зі смачними призами та сертифікати від #Inov8. Організація Все було якщо не “ідеально” – то на дужже хорошому рівні. Дякую Konstantin Zhelezov, Marathon Club “Kiev 42195” та всім волонтерам, які допомагали в організації трейлу. Навіть з резервною трасою – все вийшло цікаво та чудово. А що ж буде як таки потрапимо на хребет?

Результат

Свій фінішний результат дізнався аж наступного дня. Минулорічний досвід – не пропав даром. Вибіг таки з 5 годин але “в притул” – 4год 55хв З посмішкою згадав свій най-най перший марафон у Києві за 4:40 в далекому 2011 році… Сім років. Десять марафонів і отаке. Що ж 15 хв можна списати на 2200м набору

Дякую моїм неймовірним музам Yulia Bezvershenko та @Valya Skorokhod за підтримку! Не тільки в день старту. А й протягом усіх тих довгих тижнів “підготовки”. Сподіваюся вже скоро – поїдемо в гори разом родиною

Що далі?

Відновлення. І – підготовка до наступного головного старту. Звісно – знову у горах

А почнемо – з #AcademicMile в рамках #Botanic_Challenge. Яка відбудеться в Ботсаду ім. Гришка вже 3 червня, який організовуємо #CК_Науковцем. Траса рівна, і всього 1 миля. Будуть забіги і для дітей. Медалі та багато подарунків від Партнерів. Долучайтеся! #Дземброня, #Дземброня_трейл, #AcademicLeague, #Botanic_Challenge, #time2trail

Запис Марафон із 5 годин?! або чому #Breaking2 не проводять у Карпатах спершу з'явиться на Time2trail.

В далекому 2011 році пробіг свій перший марафон, а ні трохи не підозрюючи, що ця подія настільки вплине на моє життя. Далі – були “розумні” та “мотивуючі” книжки з бігу, нові старти, придбання пульсометру, складання свого першого бігового плану на рік… і ось вже добігався до написання “підсумків сезону”

А розказати і справді є про що, бо 2016-ий виявився для мене насиченим на бігові події, як по кількості стартів, так і по їхній різноманітності. Із шосе поступово, ледь-помітними манівцям, мігрую у trail runing та гірський біг. Можливо, дається в знаки похідне минуле (і, сподіваюся, майбутнє:). А може – трохи приїлися асфальт, масовість та галасність багатолюдних міських стартів, і хочеться більш “домашньої” атмосфери та open-air. Адже там, на природі, як ніде відчуваєш, що можеш бігти легко і довго, практично – все життя…

Про 2016 тезово.

#FeofaniaHills; #Kyivhalfmarathon; #KitaevoTrailRun; #FeofaniaFUNRUN; #Дземброня; #Kyiveuromarathon; #CrossHill; #AcademicMile; #ChornohoraSkyMarathon; #StrongRun; #AcademicCross; #DidorovkaTrailRun; #WizzAirKyivCityMarathon; #ЗдоровийКиянин;#Йоль.

– в трійці переможців у своїй категорії (до 34р.) на #KitaevoTrailRun Spring та #DidorovkaTrailRun (тут ІІІ місце в категорії ще й співпало з ІІІ в абсолюті:) трейлах, які проводять в Китаєво та Дідорівці відповідно, які є частинами Голосіївського лісу.

На жаль не зміг взяти участь у осінньому #KitaevoTrailRun – по-перше, старт перетинався з “Парковою десяткою” (5-им етапом Академічної ліги), яку збирався бігти, а по-друге – захворів… і всі бігові плани взагалі накрилися мідним тазом.

Чудові старти, і по організації і по атмосфері! Міні-звіти: Китаєво та Дідорівка.

– вперше взяв участь у гірському марафні – #Дземброня, новий біговий івент від Marathon Club “Kiev 42195”

Трасу через негоду скоротили – але 27км з 1400м перепадом висоти для першого разу теж цілком вистачило

Чимало gaps у підготовці, спорядженню, доланню дистанції було виявлено – та виправлено вже на #ChornohoraSkyMarathon в червні. Мої враження від #Дземброні – тут.

– Дуже сподобався півмарафон #CrossHill у Чернівцях. Незважаючи на спеку та горбисту трасу з бруківкою, закрив першу десятку в абсолюті серед чоловіків.

А ще поліпшив майже на хвилину особистий рекорд на 21,1км дистанції, встановлений всього місяць тому на #Kyivhalfmarathon й посів ІІ місце у категорії Чудова організація, гарне місто – тож рекомендую всім любителям бігу і подорожей. Короткий звіт тут Файні пробіги є не лише у Києві!

– Третє місце на ChornohoraSkyRace – 24км забіг Кваси-Петрос-Козьмещик в рамках #ChornohoraSkyMarathon. Не обійшлося без елемента везіння, бо Володя Крицкалюк, який прибіг 3-ім і випередив мене на 9хв – через відсутність 2 елементів обов’язкового спорядження, згідно регламенту змагань, отримав штрафних 40хв…

Але враження від забігу навіть без прив”язки до результату – дуже позитивні! Більше про ChornohoraSkyRace тут.

– Експерименти з форматами і дистанціями восени привели до відомого своїми чисельними спортивними подіями Харкова на #StrongRun. І не дарма

Шість різнопланових забігів усього за 2-а дні із сумарними 66,6км. Був 8 в абсолюті серед 54 учасників і 3-ій у своїй категорії. Не надто простий старт, як для початку осінньої частини бігового сезону – але все сподобалося

Враження описав тут.

– на #AcademicCross збірною ІМБГ (Institute of Molecular Biology and Genetics NAS of Ukraine) втретє за 5 років вибороли І командне місце серед установ НАН України, а у

загальному командному заліку – 5-і з 11-и! Докладно – тут.

До командного заліку зараховувалися 2-а кращі результати чол. та 1-ин кращий результат жін. на 2км дистанції, 1-ин кращий результат на 10км. Дякую Oksana Sergiivna, Павел Савицкий та Sergiy Lukashov за чудову компанію!

– Покращив свій минулорічний результат #WizzAirKyivCityMarathon на 19хв – 3:07.

Хоча, відверто-кажучи, розраховував вибігти із 3 годин. Але погодні умови збили режим гідратації. Та й по харчуванню – не розрахував. Тому після 35км була розплата та довелося трохи «постраждати». Що ж – отримав хороший досвід…

Трохи більше про свій 9-ий марафон написав – тут.

А ще, саме в рамках підготовки до #WizzAirKyivCityMarathon на Українській біржі благодійності проходив Благодійний марафон зі збору коштів на лікування талановитої вченої-американіста – Olena Dubinina у якої діагностували лімфому Ходжкіна. Дуже радий, що разом з Максим Лимаренко, Kseniya Prokonova, Oleksandr Marikovski, Bogdan Globa, Gennadii Popenko змогли зібрати хоч і невелику але таку потрібну частину коштів для оплати лікування. Вірю, що наші зусилля та підтримка багатьох і багатьох людей, які відгукнулися – допоможуть Олені подолати страшну хворобу.

– В середині жовтня – застудився. Думав – на кілька днів, а прохворів майже місяць… Однак, між 2-а періодами хворування примудрився у складі SCS “Sport club “Scientist” ще взяти участь у змаганнях «Здоровий Киянин-2016» (парадокс:)

ІІІ командне місце SCS “Scientist” на спатакіаді “Здоровий киянин-2016”

Вдруге у житті змагався в 200- метровому манежі

Був м”яко кажучи не в найкращій формі – але таки виграв 2км забіг. Команда SCS “Sport club “Scientist”: Andrii Blanutsa, Ganna Chyzhyk, @Наталія Зуб в підсумку – виборола ІІІ cходинку спартакіади.

Оновив свої особисті рекорди на різних дистанціях, в т.ч.

-напівмарафон – 1:25 на #CrossHill

– марафон – 3:07 #WizzAirKyivCityMarathon.

– 10 разів на подіумах, 8 індивідуальних+2-а командні.

У 2016 дружньою командою SCS “Sport club “Scientist” організували Академічну лігу (#AcademicLeague) яка об”єднала: 5 забігів (#FeofaniaHills, #FeofaniaFUNRUN, #AcadwmicMile, #AcademicCross, #Parkova10), близько 1000 учасників, дорослих та дітей.

В основному займався організацією – #FeofaniaHills та #FeofaniaFUNRUN (траси та їх розмітка, рекрутинг волонтерів, пошук Спонсорів та Партнерів, PR) меншою мірою – #AcademicCross, #AcademicMile (пошук Спонсорів та Партнерів, PR), ще була #Parkova10, яку прохворів (встиг трохи допомогти зі Спонсорами та Партнерами).

Набігав майже 2540 км за рік, найбільше у серпні (300 км) – на “канікулах” у бабусі в селищі Цибулів:)

ІІІ місце на Feofania Challenge

ІІ місце збірної ІМБГ (Institute of Molecular Biology and Genetics NAS of Ukraine) у конкурсі костюмів серед Команд на #FeofaniaFUNRUN

ІІІ місце на #FeofaniaCallenge в абсолюті серед чоловіків

ІІ місце на #AcademicLeague у категорії

30-39 років серед чоловіків

ІІІ місце на #AcademicLeague в абсолюті серед чоловіків

На завершення цього лонг-ріду хочеться подякувати всім-всім організаторам забігів, які зробили можливим цей чудовий біговий сезон: Igor Kretov, Chernitskyi Dmytro, Екатерина delfineja Яковенко, Yuliya Fylypchuk, Andrey Pavelko, Valentyna Krepkina, Konstantin Zhelezov, Dima Nechvolod, Andrii Blanutsa, а також орг-командам та волонтерам, які їм в цьому допомагали.

На власному досвіді – знаю скільки зусиль займає організаторська діяльність. І, справді чудово, що є люди, які вкладають свій час та зусилля – у розвиток й популяризацію бігу, а також здорового способу життя в Україні!

Звісно, всі мої забіги та перемоги у цьому біговому сезоні були б неможливими без підтримки моєї коханої Yulia Bezvershenko та нашої чудової @Valya Skorokhod, які надихають тренуватися, встановлювати нові рекорди та найбільше радіють успіхам

P.S. Слід визнати, що все ж у 2016-ому найбільший “спортивний” прогрес у @Valya Skorokhod, а не у її тата. Вона вже не тільки швидко повзає, а майже самостійно ходить! Ще трішки – і теж побіжить. Ось тоді – тримайтеся, Скороходики по-справжньому візьмуться підкорювати бігові (і не тільки) вершини!

Календар стартів – ще “в процесі” але вже знаю, що трейлу (та драйву буде більше. Планую бігти #Дземброня та #ChornohoraSkyMarathon. Продовжу організовувати та виступати на #AcademicLeague. Бігатиму в складі команди SCS “Sport club “Scientist”. Оскільки вже потроху почав плавати, хочеться спробувати себе в тріатлоні – спринт чи олімпійку. І, звісно, є плани розвідати деякі пробіги у нових містах та місцях.

Які саме?

Ну, про це – трохи згодом

#AcademicLeague, #trailrun, #time2trail

Запис Більше трейлу та драйву: підсумки бігового сезону 2016 спершу з'явиться на Time2trail.