Дощ, сніг, багнюка і трохи вдачі… Що ж іще треба для вдалого трейлу?

– Вони що, в такому темпі всі 10км бігтимуть? – почув позаду голос, коли після стартового сигналу разом з першою лінією учасників рвонув вперед від дамби.

– Це навряд… – відповідаю подумки і біжу навпростець через калюжу, – Темп доведеться тримати – по-швидший… 🙂

Ось так почалася “осіння” версія Китаївських перегонів (вони ж Kitaevo XC Race & Trail Run “Осенняя классика”) у яких беру участь вже втретє. Перші два старти були цього і минулого року навесні. Погода і стан траси на попередніх – були значно лайтовішими…

А от сьогодні дощило з самого ранку. Холодний вітер нагадував що вже середина листопада. Зазвичай по такій погоді порядні ранери – на вулицю навіть носа не показують: зала, доріжка, манєж, басейн… Але, звісно, для тих, хто бігає трейли – все інакше. Я посміхнувся. Люблю бігати по всякому ненастю: трафік менший і тренування різноманітніші та наближеніші до трейових реалій… Поки з Dmytro Malezhyk дісталися старту – ноги вже трохи підмокли. Тут зустрів Олег Шиятий і Yuriy Sabada, згадали дощовий #IrdynTrail2017 (подробиці можна почитати – тут). Доречі, Irdyn Trail Run 2018 – буде, тож слідкуйте за новинами у групі 😉 Традиційно, трохи про те в чому біг:

Екіп

• трейлові кроси #Inov8 Rocklite305
• гольфи #2ХU
• легінеси #Nike
• шорти #Reebok
• термуха #Salomon – суперова річ, раджу!
• лонгслів #asics з #FlorenciaMarathon
• футболка #Craft- напевно можна було і без неї
• баф на шию
• шапка
• рукавички #Inov8 -після кількох км зняв (стало жарко:) Ще прихопив:
• сумка напоясна #Deuter
• мобільний та незамінний за такої погоди дощовичок #WOC (kindly gifted by Daria Gudkova)

За 10хв до старту пішов мокрий сніг. От вам і “осіння класика” 🙂 Втім, нарікати немає часу – треба бігти.

Після “бадьорого” старту на дамбі, перед першим підйомом пропустив поперед себе двох хлопців, судячи з екіпу – із рейсереів чи кросфітерів. Це давало трохи часу аби втягнутися у темп перегонів та зорієнтуватися яку тактику обрати – “агресивнішу” чи більш “консервативну” – залежно від темпу лідерів та переслідувачів.

Так лідируючою трійцею – забігли з хлопцями перший великий підйом. Проминули Руслан Хоменко, який волонтерив на трасі, а ще встигав підбадьорювати та фотографувати 🙂

Кроків переслідувачів за собою не чув, а оглядатися не маю звички:) тож скориставшись тим, що почалася полога ділянка, а хлопці попереду трохи зменшили темп – обійшов їх перед спуском. А про спуски на цих перегонах – можна сказати і окремо. Вони були настільки багнистими, що у нормальному темпі можна було бігти лише збоку стежки. А від ковзання та падіння рятували тільки речі – досвід, протектор #Rocklite305 та трішки вдачі. Ось і найдовший тягун траси. Підйомчик тут крутенький, тож всім буде не солодко. Щоправда, бігти вгору виявилося навіть легше. Не плутати зі швидше (!) 🙂

Вперед, вперед і тільки вперед!

Підйом зрештою завершується. Тепер спуск. За третім “заходом” траса Китаївського трейлу вже стала майже “рідною”. Гадаю, що навіть із заплющеними очима зміг би її пробігти. Чи вночі. Якщо раптом колись з”явиться night edition :)))

На кількох надто крутих спусках – доводиться покладатися цілковито на інтуїцію та відчуття тіла. Ймовірність ступити не туди чи не так – надто висока, щоб контролювати процес раціонально.

Трейл – вчить довіряти собі. А від довіри до себе, з часом, проростає довіра до інших та цілого Світу.

Наше тіло – завжди знає оптимальний шлях, траекторію. А от наш мозок, зазвичай, занадто все намагаємося контролювати. Додайте до цього купу “внутрішнього шуму” – думки, емоції, сумніви – і маєте замість швидкого бігу маємо – черепашкування, падіння, травми та інші неприємності. Покладайтеся на внутрішнє чуття. Довіряйте своїй інтуіції. Вона не помиляється. Ніколи.

Ось і стартово/фінішна арка. – Фініш? – чую питання – У нього тільки перше коло… – відповідає хтось.

– Молодець, давай-давай! – підбадьорюють глядачі. Напевно не дуже очікували, що 5км першим пробіжить учасник на 10км 🙂

А що робити? Біжимо далі…

Я не робот, а звичайна жива людина. Холодний дощ, вітер, втома, біль м”язів – все це відчуваю так само, як інші учасники. Але все це – лишається “ззовні” мене. Розум ясний. Сфокусований на трасі, на бігові, диханні і, одночасно, розслаблений. Це трохи складно пояснювати словами. Але це – те, що кожен може пережити на власному досвіді. Ось знову стежка петляє повз Руслан Хоменко.

Далі ковзький спуск і тягун-підйом. Такий технічний трейл як зараз – змушує викладатися по-повній. Десь на середині тягуна – бігти стає неймовірно важко. Хочеться перейти на крок. Це – критичний момент. На трейлових перегонах, коли треба дертися вгору – такі обов”язково трапляються. До цього треба бути готовим. Згадую моїх Yulia Bezvershenko, @Valya Skorokhod, які чекають вдома і вболівають. Згадую тих, хто зичив удачі. І, поступово, крок за кроком рухаюся вперед до кінця підйому.

Енергію – можна отримувати не лише з гелів та батончиків. Підтримка близьких та друзів – допомагають не менше.

Нарешті спуск і петля-тягун біля арки вгору. Найближчий переслідувач недалеко, тож в міру сил – прискорююся. Зараз найменша помилка дорого буде вартувати. Ось і останній горбик перед фінішем. Забігаю на нього, одразу на спуск – і збігаю до фінішної арки. Фініш! І, нарешті – перемога!

Результат (за попередніми протоколами): 44хв:45с, що майже на 2,5хв повільніше за цьогорічний час на “весняному” Китаєво (про це можна почитати – тут) . Але стан траси – просто не порівняти. Що ж третій старт у Китаєво – справді виявився для мене вдалим 🙂 І для клубу SCS “Sport club “Scientist” – теж, бо перші місця також посіли – Dmytro Malezhyk (5км), Volodimir Fotinyuk (10км у віковій категорії 36+). Дякую невтомній Екатерина delfineja Яковенко та всім волонтерам, які організували це трейлове свято! Радий був побачити Iryna Tokar, Oleg Tokar, Nadiia Chumachenko, Costas Cannakis, Александр Кадькало, Eugene Turkulevich, Валентина Стешенко та ще багатьох-багатьох.

На жаль, не потрапляю на Wet Hills цього року. Тож можу тільки побажати всім учасникам вдалого завтра старту!!! А вже цієї Нд – бігтиму на Дніпровська десятка, яка є 5-им і заключним етапом #AcademicLeague – навкола озера у парку Перемоги (мДарниця). Тут вже маршрут дистанції по-плоскенькому, приєднуйтеся 😉

#KitaevoTrailRun, #AcademicLeague, #trailrun, #time2trail