Чи можна відтермінувати або ж уникнути старіння? Як досягти безсмертя? Ці питання не давали спокою людям ще від часів єгипетських фараонів та китайських імператорів. І за декілька тисяч років, що минули, людство суттєво просунулося у розумінні тонких механізмів регуляції старіння.
Досліджуючи процес старіння у середині ХХ століття, професор Каліфорнійського університету Леонард Гейфлік встановив, що існує певний ліміт кількості поділів, які може зробити клітина. Цьому феномену дали ім’я – “ліміт Гейфліка”. Це пов’язано з тим, що при кожному поділі хромосоми клітини втрачають від 50 до 200 нуклеотидів на своїх кінцевих ділянках – теломерах. У масштабах хромосоми це невелика кількість. Втім, саме ця втрата визначає початок процесу старіння.
“Існує певний ліміт кількості поділів, які може зробити клітина”
Молекулярні механізми “ліміту Гейфліка” досі залишаються не до кінця вивченими. Загальноприйнятою є модель, згідно якої після втрати хромосомою певної кількості теломерної ДНК, активуються гени “старіння”, запускаючи в клітині необоротні зміни. А вже ліміт у кількості поділів для окремої клітини – визначає “смертність” усього багатоклітинного організму в цілому.
Що собою являють теломери? Продовження – читайте у публікації для газети по-українські – тут
0 коментарів