Друга година дня, 7 годин бігу. Вітер роздмухав пухнасті хмари, з яких ще кілька годин тому бризкав легкий дощик і тепер гравійну доріжку біля річки заливало сонце. Моя спортивна майка міцно прилипла до тіла, на шортах білими візерунками виступила сіль. Але ця спека мене зараз хвилювала найменше. Адже мої переслідувачі Читати далі…
Марафонська дистанція – це не так і багато, якщо порівнювати із ультрамарафоном. З іншого боку, це дуже вимоглива дистанція, яка потребує солідної підготовки та наявності хорошої аеробної бази. ***Перш ніж докладно розповісти про свій цьогорічний марафон, зроблю коротенький “ліричний” відступ аби розказати про попередній марафон, який я пробіг у Києві Читати далі…
Інколи, коли здається, що обставини не складаються на твою користь – насправді все складається щонайліпше. Проблема тільки в тому, що про це неможливо дізнатися заздалегідь:)А тому…Я був знов (мабуть, 3-ій рік поспіль:) вкрай розчарований тим фактом, що мені не дали спеціальний дозвіл на виїзд та повернення з США (advance parole). Читати далі…
Крізь шум вітру чую сигнал годинника. Ще один кілометр позаду. А попереду аж… Але про це – краще не думати. Моя напарниця, трохи прискорюється і забігає на метр-півтора вперед – опиняючись якраз між мною та вітром. Тепер можна трохи перепочити… Я не знаю її імені, навіть – толком не бачив Читати далі…
Останній пункт гідратації лишився позаду. Попереду – порожнє шосе з вервичкою бігунів-марафонців, які вирвалися вперед і додали останні милі до фінішу. Я намагався прискоритися – але ноги не хотіли рухатися швидше. В той же час, якимось дивним чином мені вдавалося тримати пейс в межах 4:15-4:20 просто знаходячись у “пачці” бігунів, Читати далі…
Довга асфальтована дорога, що поміж полів та ферм, що в’юнить праворуч на пагорб та губиться у лісі. Запах сіна та корів, гавкіт собак, які, на наше щастя, на прив’язі. Ми пробігли заледве 3 км від старту але перші кілька учасників вже ледве видніють на обрії. Друга група 4-5 чоловік, також Читати далі…
3,8 милі до фінішу… Ніч, туман. Запилюжений килим дороги (не асфальт, на щастя:) стелиться вгору-вниз. Тук-тук, тук-тук… Трекінгові палиці лунко відбивають ритм крокам. Тьм’яний промінь ліхтарика вихоплює із мороку жовті стрічки розмітки обабіч. Тук-тук-тук, тук-тук-тук… Стараюся йти швидше, але тіло хитає від втоми. Мої ноги із “дерев’яних” вже давно перейшли в Читати далі…
– У мене літак завтра. На міжнародну Конференцію. Це відповідає завданням Центра довголіття Стенфорда й потенційно означає нові колаборації, співпраці, спільні проекти. У слухавці було тихо. – Я маю на увазі – гроші. – додав я, пам’ятаючи, що в описі підстав на прискорене отримання права на виїзд є згадування про Читати далі…
Направду кажучи, планував завершити сезон традиційно у кінці листопада пробінгши 100k Golden Gate Ultra (які цього року за кілька тижнів до старту перетворилися на 80k:) але… Буквально в переддень старту заболіли ясна навколо зуба мудрості. Оперативно сходив до лікаря, почав пити прописаний антибіотик, полоскав розчином солі, як рекомендував дантист (але Читати далі…
“Якщо він не Зак Міллер (Zach Miller) – наздожену” – повторив я, як мантру. Я підвівся. Коліно гуло але, на моє щастя, я впав не на камінь, а лише злегка його зачепив. Зараз на коліні видніла подряпина але нічого серйозного. Найбільше дісталося долоням, на які впав. А лівим мізинцем на Читати далі…