Біг на довгі дистанції потребує не тільки злагодженої роботи м’язів, а й нормального функціонування серцево-судинної, видільної, ендокринної, імунної та інших систем організму. Все це забезпечується поступовими, дозованими і регулярними навантаженнями, збалансованою дієтою та достатніми періодами відновлення. Це за ідеальних умов. В реальному житті – ми часто перетреновуємося, недосипаємо та зловживаємо низькоякісною їжею з «порожніми» калоріями.
Що ж потрібно моніторити і як часто любителям бігу, особливо тим, які тренуються «на результат»? Фахівці радять робити хоча б ось такий мінімум, щоб дізнатися чи в нормі робота серця і чи немає анемії, запальних реакцій та ін.:
- загальний аналіз крові
- ЕКГ під навантаженням
Але це – за умов хорошого самопочуття та відсутності попередніх серйозних захворювань органів/систем органів, які слід також моніторити.
Цього року після ультрамарафону у Каппадокії (Cappadocia Ultra Trail-2019: перша ультра 100км+ і рятівні мандарини) вирішив вперше зробити розгорнутий аналіз крові, який медична лабораторія «Сінево» пропонує для тих, хто займається спортом (пакет №162 (Спортивний). У цьому пакеті понад 50 показників (!) – просто знахідка для любителів покопатися у своїх показниках;)
Такий докладний аналіз дозволяє виявити найменші відхилення в процесах життєдіяльності, стану внутрішніх органів і обміну речовин… Оскільки показників чимало – згрупував їх у певні категорії аби легше було зорієнтуватися що для чого досліджують.
Слід мати на увазі, що практично кожен з показників крові у тесті – є інформативним не сам по собі, а в сукупності з іншими, а крім того для діагностики того чи іншого захворювання потрібно ще й враховувати низку додаткових параметрів стану організму. Тому, такий розгорнутий аналіз крові – є тільки первинним індикатором чи все Ок чи ні в тренувальному процесі. При відхиленні якихось із показників – слід вже спілкуватися з терапевтом для з’ясування можливих причин і постановки точного діагнозу.
СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА
До цієї категорії об’єднав показники, що характеризують клітини крові та їхнє співвідношення, концентрацію гемоглобіну, електролітний склад та низку інших.
Еритроцити – без’ядерні клітини крові, які забезпечують газообмін. Відхилення у їхній кількості може свідчити про розвиток анемії або ж гетерогенність популяції та/чи переливання крові (що заборонено в професійному спорті). Причому, важлива не тільки сама кількість еритроцитів у крові, а й вміст у них гемоглобіну, їхні розміри та загальний об’єм в певному об’ємі крові (гематокрит).
1. Еритроцити
2. Середній об’єм еритроцита (MCV)
3. Середній вміст гемоглобіну в еритроциті (МСН)
4. Середня концентрація гемоглобіну в еритроциті (МСНС)
5. Ширина розподілення еритроцитів (RDW-SD)
6. Ширина розподілення еритроцитів (RDW-CV)
7. Гемоглобін – залізовмісний білок еритроцитів, який переносить кисень. Часто зниження спортивних результатів може бути пов’язано якраз з низьким рівнем гемоглобіну та розвитком анемії.
8. Гематокрит – відношення об’єму еритроцитів до об’єму плазми крові, показник який використовують для визачення ступеню анемії.
Для точної діагностики анемій та виявлення її причини, здають ще розширені аналізи на рівень феритину та вільного заліза.
9. ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) – відхилення від норми може свідчити про наявність запальних процесів в організмі.
Тромбоцити – кров’яні тільця, які забезпечують згортання крові. Їхня концентрація змінюється при низці патологій в т.ч. запаленнях, хворобах кісткового мозку, інфекціях та ін.
10. Тромбоцити
11. Тромбокрит (РСТ) – відношення об’єму тромбоцитів до об’єму плазми крові, показник для виявлення проблем із занадто густою чи рідкою кров’ю. Так само, як і у випадку з еритроцитами, показники 12-13 допомагають більш об’єктивно оцінити стан крові і виявити приховані патології.
12. Ширина розподілення тромбоцитів за обсягами (PDW)
13. Середній об’єм тромбоцитів (MPV)
Лейкоцити – гетерогенна група клітин крові, основною функцією яких є захист організму від чужорідних агентів, тобто токсинів, вірусів, бактерій, відмерлих клітин власного організму та ін. Лейкоцити забезпечують формування імунітету організму. Відповідно показники 14-23 – будуть свідчити як про стан імунної системи в цілому, так і про наявність запальних процесів, алергічних реакцій, інфекцій, онкопатологій та ін.
14. Нейтрофіли (на 100 лейкоцитів)
15. Нейтрофіли (абс.)
16. Лімфоцити (на 100 лейкоцитів)
17. Лімфоцити (абс.)
18. Моноцити (на 100 лейкоцитів)
19. Моноцити (абс.)
20. Еозинофіли (на 100 лейкоцитів)
21. Еозинофіли (абс.)
22. Базофіли (на 100 лейкоцитів)
23. Базофіли (абс.)
24. Гомоцистеїн – амінокислота, яка утворюється в організмі в ході метаболізму метіоніну (яким багаті продукти тваринного походження, перш за все, м’ясо, молочні продукти, особливо сир, яйця). У плазмі знаходиться переважно у зв’язаній з білками формі.
Маркер ризику розвитку атеросклерозу, серцево-судинних захворювань, тромбоваскулярной патології.
25. Лактатдегідрогеназа (ЛДГ, LDH) – внутрішньоклітинний гліколітичний фермент.Маркер ферментативних порушень метаболізму глюкози при різних захворюваннях, в т.ч. серця, печінки, м’язів, нирок, легень і крові.
Електролітний склад крові
При аеробних тренуваннях разом із потом ми втрачаємо електроліти: натрій, калій, магній, хлор, кальцій та ін. Це буде суттєво впливати на ефективність передачі нервових імпульсів та проходження обмінних процесів у тканинах: скорочення міокарду, м’язовий тонус і наявність/відсутність судом, спазмів, еластичність судинних стінок та ін. Склад електролітів відновлюється збалансованою дієтою та при інтенсивних тренуваннях – вживанням ізотонічних напоїв та напоїв для відновлення (recovery drinks).
У панелі «Спортивна» використовується тільки 2-а електроліти:
26. Натрій
27. Калій
ВУГЛЕВОДНИЙ ОБМІН
28. Глюкоза – простий вуглевод, основне джерело енергії для клітин організму, зокрема мозку.
29. Інсулін – гормон, який секретують бета-клітини підшлункової залози, забезпечує засвоєння глюкози тканинами і стимулює глікогенез в печінці.
Зміна рівня глюкози та інсуліну в крові – може відбуватися при наявності захворювань ендокринної системи, підшлункової залози, нирок і печінки, при інфаркті і інсульті, цукровому діабеті.
БІЛКОВИЙ ОБМІН
30. Білок загальний – маркер нормального протікання метаболічних процесів, білкового обміну, стану печінки та нирок, наявності гострих інфекційних процесів, новоутворень.
31. Альбуміни – індикатор стану білкового обміну, захворювань печінки і нирок, новоутворень.
32. Альбуміни (%)
33. Глобуліни – маркер імунних властивостей, роботи системи транспорту заліза, згортання крові.
34. Глобуліни (%)
35. Альбумін-глобулінове співвідношення – показник, який змінюється при захворюваннях печінки, легенів, ендокринної системи, інфекційних захворюваннях, онкопаталогіях.
36. Сечовина – кінцевий продуктом обміну білків в організмі, індикатор білкового обміну, стану нирок і печінки.
37. Сечова Кислота – продуктом обміну пуринових основ, що входять до складу нуклеїнових кислот, індикатор білкового обміну, стану нирок.
Накопичення продуктів розпаду білків може відбуватися як при незбалансованому харчуванні і перетренованості, так і при певних захворюваннях. Їх надлишок знижує фізичні показники та отруює організм.
38. Білірубін (загальний) – пігмент жовчі, що утворюється в результаті розпаду гемоглобіну і міоглобіну в людському організмі. Білірубін, що потрапив в кров, зв’язується печінкою, стає водорозчинним (кон’югований, прямий) і виводиться з жовчю в дванадцятипалу кишку, щоб потім бути виведеним з організму з калом і сечею.
Білірубін – маркер ефективної роботи печінки, жовчних і печінкових протоків.
39. Білірубін прямий
40. Білірубін непрямий
Так склалося, що свого часу в дитинстві у мене виявили синдром Жильбера або негемолітичну сімейну жовтяницю. З т.з. медицини – це гепатоз, пов’язаний з порушенням внутрішньоклітинного транспорту білірубіну (непрямого) в гепатоцитах до місця його з’єднання з глюкуроновою кислотою для утворення білірубіну кон’югованого (прямого).
Основний симптом хвороби Жильбера – епізодична жовтяниця (жовтяничне забарвлення шкіри та склер), що розвивається у результаті підвищення рівня білірубіну в сироватці крові з подальшим його накопиченням в підшкірній жировій клітковині.
Очікувано мої показники по білірубіну були вище норми.
ЛІПІДНИЙ ОБМІН
Холестерин – нерозчинна у воді, жироподібна сполука, що бере участь у ліпідному обміні, попередник стероїдних (у тому числі статевих) гормонів, компонент клітинних мембран. Без холестерину неможливе утворення жовчних кислот та вітамінів групи D. Холестерин подорожує по судинах у складі розчинних комплексів — ліпопротеїдів, що утворюються в печінці.
Маркер ліпідного обміну, стану судин, підвищення концентрації – збільшує ризик розвитку атеросклерозу, інфаркту міокарда.
41. Холестерин
42. Тригліцериди – одна з основних форм (поряд з холестерином) депонування жирів в організмі, потенційне джерело енергії.
43. Ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ, HDL) – «хороший холестерин», забезпечують транспорт холестерину від органів до печінки.
44. Ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ, LDL) – «поганий холестерин», забезпечують транспорт холестерину від печінки до органів, можуть відкладатися на стінках судин, утворюючи атеросклеротичні бляшки.
45. Ліпопротеїди дуже низької щільності (VLDL) – беруть участь у транспорті холестерину.
46. Коефіцієнт атерогенності (КА) – показник, який відображає ступінь ризику розвитку серцево-судинних захворювань.
РОБОТА ПЕЧІНКИ
Печінка – життєвонеобхідний орган організму людини, який бере участь в обміні білків, вуглеводів, жирів, гормонів, вітамінів, знешкодженні та детоксикації багатьох ендогенних і екзогенних речовин.
Всі показники нижче будуть давати інформацію не тільки про роботу печінки саму по собі, а й про стан міокарду, жовчних протоків, кісток і т.д.
47. Аланінамінотрансфераза (АЛТ, ALT) – маркер стану печінки, підвищення рівня відбувається також при інфаркті міокарда та інших захворювань серцевого м’яза, патології мускулатури.
48. Аспартатамінотрансфераза (АСТ, AST) – маркер стану печінки, підвищення рівня відбувається також при інфаркті міокарда та інших захворювань серцевого м’яза, патології мускулатури.
49. γ-глутаматтрансфераза (ГГТ, GGT) – маркер стану печінки, жовчних протоків. Підвищення рівня відбувається при низці інфекційних та онкозахворюваннях, алкоголізмі. Потрібно враховувати разом з іншими індикаторами – ЛФ, АЛТ, АСТ.
50. Лужна фосфатаза (ЛФ, ALP) – маркер гострих вражень печінки (гепатит), проблем з мінералізацією кісток (остеомаляція), а також низки інфекційних та пухлинних захворювань.
РОБОТА НИРОК І М’ЯЗІВ
У м’язах в формі креатину запасається частина енергії, яка є швидко-доступною і дозволяє їм скорочуватися й виконувати інтенсивну роботу тривалістю до 10с. Креатинін — являє собою похідну креатину, яка виводиться нирками. КФК – це фермент, що бере участь в обміні креатину.
Високий рівень креатиніну в крові свідчить про ниркову недостатність. Цей стан може тимчасово виникани наприклад при вживанні протизапальних, знеболювальних засобів на кшталт ібупрофену (відомий як «вітамін І» у ультра марафонців).
Підвищений рівень ферменту КФК є маркером пошкодження м’язів та перетренованості.
51. Креатинін
52. Креатинфосфокіназа (КФК загальна)
ГОРМОНИ
Гормональний фон є другим за важливістю чинником ризику після серцево-судинних захворювань. В першу чергу, необхідно, щоб в нормі були гормони щитовидної залози, статеві гормони і гормони гіпоталамо-гіпофізарної системи – гормон росту (соматотропін) і кортизол – гормон стресу.
29. Інсулін (розглядали у вуглеводному обміні)
53. Тестостерон загальний – маркер андрогенного статусу організму.
В цілому, комплексний аналіз пакету «Спортивний» був дужже інформативний! Окрім білірубіну – виявив ще кілька невеликих відхилень, а решта показників – були в межах норми. Це означає, що процес підготовки та відновлення після ультра марафону пройшов правильно і можна працювати далі:)
Цікаво було б подивитися показники до ультра марафону, одразу після та, скажімо через 2-3 тижні після. Зробити таке собі міні-дослідження.
Як бігуну мені в цьому пулі показників ще хотілося б інформацію по вітаміну D з яким часто спостерігаються проблеми, а також стану щитовидної залози (наша глобально-українська проблема). І з точки зору ціни – майже 2 тис. грн. чимала сума, яку було б добре зменшити, зробивши, скажімо, менш розгорнутий аналіз по ряду інших показників.
Можливо і для «Сінево» було б цікаво розробити окремий пакет-тест саме для бігунів? Адже з кожним роком кількість людей які бігають регулярно – тільки зростає і регулярний моніторинг стану організму стає більш ніж актуальним.
0 коментарів