Минулий 2018 рік був справді насиченим як на старти так і на інші позаспортивні активності, тісно пов’язані зі спортом:) І ось, настав час подивитися на все це трохи збоку-здалеку, проаналізувати та поставити наступні цілі…

Що ж побігли!

Пріоритети і цілі

Кількість різноманітних бігових змагань в Україні зростає щороку і трейл – теж не вийняток. Від Карпат до Олешківських пісків, від боліт Ірдиня до Китаєво-Голосієво. Різні сезони, різне покриття, все більше маршрутів організатори сертифікують у ITRA й можна ще й набрати бали, які потім згодяться для участі у стартах UTMB. Але – всі трейли не перебігаєш Тож доводиться думати та ретельно вибирати.

Для мене, основними пріоритетами на 2018рік стали три старти:

• Гуцул трейл в рамках якого проводили Чемпіонат України з трейлу4
• Дземброня трейл – Чемпіонат України з гірського бігу на довгу дистанцію;
• Salomon Cappadocia ultra trail.

У другому ешелоні йшли: Bojko trail, Chornohora Sky Marathon та спринт або олімпійка у тріатлоні. Решту стартів розглядав як підвідні до основних.Підготовку розпочав на початку грудня 2017року, тобто до Гуцул трейлу в запасі було 4-и місяці. Бігові об’єми поступово збільшив до 90-100км/тиждень, крім того кілька разів на тиждень плавав, катав на велотренажері (1,5-2год/тиждень).

Втім, початок сезону відразу пішов не так, як хотілося-планувалося. Прихворів на застуду і мусив пропустити старт в Китаєво. Недосипання через завали по проектам-челенджам, намагання дотриматися наміченого тренувального плану і виснаження від затяжної зими – таки “наздогнали”. Ще раз переконався, що в організмі все дужже тісно пов’язано і це – потрібно враховувати в тренувальному процесі

Першим стартом в 2018 році були Феофаніївські гірки. Тут виступав ще й в ролі співорганізатора, відповідав за волонтерів та розмітку, й, навіть, підготував невеликий біговий гайд (Феофаніївські гірки-RaceGuide). Фінішував як і в 2017 році 6-им в абсолюті, що, зважаючи на хороший рівень конкуренції, можна було вцілому вважати результатом непоганим.

Гуцул трейл

За тиждень – вже їхав бігти Гуцул-трейл. Хоча після зими бігова форма була непогана – результат вийшов провальним. Допустив купу помилок: зі спорядженням, системою харчування-гідратації, судомами, недооцінив складність маршруту, ну і ще дрібніші речі – про які написав докладно в біго-звіті – Гуцул трейл-2018: моя ультра-пригода. Все це в купі з судомами десь на 30-му км закинуло у “енергетичну яму”. На той час ми лідирували разом з Олегом Сурженко. Почав відставати, мене обійшли Сергій Сапіга та Валєра Шипунов. Друге дихання відкрилося надто пізно аби щось змінити… Зрештою – фінішував 4-5 – разом з Володимиром Крицкалюком.

Враховуючи досвід першої ультра – відновлюватися почав повільніше і поступовіше, щоб уникнути травм. Втім, напевно, не достатньо. Бо ще до Київської половинки від RunUkraine, відчував, що не все гаразд з ахілом, а після темпової 30-ки в кінці квітня – травма змусила майже на три тижні випасти з тренувального процесу. Півмарафон, доречі, лишив у списку стартів, хоча це і шосе, щоб в першу чергу мати можливість моніторити прогрес (бігаю по цій трасі з 2014 року). Крім цього подобається сама атмосфера старту, Старт/Фініш на Контрактовій площі біля рідної Могилянки, можливість побачити-поспілкуватися (най і на ходу чи в черзі до туалетів:) з багатьма друзями. Як біглося у 2018 році написав тут – Nova Poshta Kyiv half-marathon-2018: “ти можеш швидше!” .

Гірський марафон “Дземброня”

Прийшов травень, а бігати майже не можу через травму ахіла. Участь у Дземброні стає під великим питанням. Вже навіть думав здавати квитки та відміняти всі бронювання – але бажання пробігти повний трек дистанції (попередні 2-а роки – її скорочували-модифікували через негоду), а також реабілітуватися за 4-е місце в 2017 році – було сильнішим. У Вт-Ср за кілька днів до старту – полегшало. В Пт сходив на масаж, зрозумів, що буду тепер так робити перед всіма відповідальними стартами:) Їхав на старт з одного боку розуміючи, що перебуваю далеко не у найкращій формі, а з іншого – з бажанням насолодитися бігом і горами та вибігти на той максимум, який міг.

Біглося важко з самого початку. Ще на 1КП був 3-ім але перед самою Реброю мене обігнав Сергій Сапіга – і я змістився на 4-у позицію. Примудрився впасти коліном на камінь, на що не особливо звернув увагу але що відчутно уповільнило темп. Так і фінішував – 4-им. Результат був досить закономірним, хоча й прикрим – бо ж уже отримував «дерев’яну медаль» на Дземброні у 2017 (до слова – вони там з 2017 року дерев’яні для всіх фінішерів), звіт за 2018 рік – Дземброня-2018: гори, гарне товариство та нові стежки .

Bojko trail

Зважаючи на те, що за результатами «Дземброні», не потрапив до збірної на Чемпіонат світу, який проходив в кінці червня у Польші – вирішив ризикнути. Найближчим зі стартів був Bojko trail, спільний україно-польський старт, який організовували Ukraine Trail League (докладно про лігу – Від Карпат до Кінбурнської коси: два роки української ліги трейлранінгу) та польська Fundacia na Ratunek. Хоча сам слот був досить дорогим як для українських стартів (оскільки реєструвався десь за місяць до старту – заплатив 1600грн), класна футболка у стартовому пакеті, крута іменна(!) медаль фінішера, забезпечення на КП та рівень організації загалом – ціну повністю виправдовували. Із 3-ох можливих дистанцій 45км+, 80км, 120км – обрав «середню». Найменша дистанція була не дуже цікавою – бо вже бігав і більші, а 80-ка давала окрім 4 балів ITRA ще й можливість отримати досвіт 50-и мильника, який був зовсім не зайвий перед ультра в Каппадокії (119км), яку збирався бігти восени. Звісно, інтриги додавала ще можливість позмагатися з поляками, яких на старти приїхало більше пів тисячі, а на 80км – українців, зі 160 учасників, можна було порахувати на пальцях.

На Bojko trailі несподівано “все склалося”:-) Хороша форма, міні-кемп у горах організований Сашою Шиманським, на який він запросив мене і Сергія Сапігу для зйомок промо-ролика нового трейлового старту Skole ultra-2019 (реєстрацію, доречі вже відкрито!:), відлагоджена система харчування-гідратації, відсутність проблем зі спорядженням – все привело на вершину тумби.

Але теж не обійшлося без “але”.

Десь на 65км відчув різкий біль збоку коліна (того самого, на яке падав на «Дземброні»), який особливо доймав на спусках. Оскільки сяк-так зціпивши зуби бігти було можна, а перемогти дуже хотілося – добігав як є. Вже опісля трейлу, виявилося, що набігав – Коліно бігуна або синдром іліотібіального тракту.

Не одразу розібрався, що ж з цим робити і як відновитися. Замість того аби дати нозі (а значить і коліну з трактом) спокій, приділити увагу розкаткам, масажу м’язів, розтяжці – почав форсувати, бо дуже вже хотілося пробігти Чорногору. Ніц з того не вийшло і на Чорногору їхав виключно у якості “репортера-кореспондента”. Було трохи прикро, бо ж у 2018-ому році старт зібрав чимало сильних бігунів з якими цікаво було б позмагатися… Втім, довелося «змагатися» зі своєю нелюбов’ю до розтяжок, розкаток, які потрібні були для відновлення після травми. Заразом, вдалося трохи відпочили родиною, а Валя пробігла свої перші трейлові 100 метрів

Cappadocia Medium Trail

Завдяки ролу від BlackRoll, масажам (навіщо, читайте тут – Чи потрібен масаж бігуну-любителю?), а також «позитивного заряду» від атмосфери на Чорногорі, в кінці серпня почав по-троху відновлюватися. Тепер задача була за той час, що лишився – підготуватися до Каппадокії та уникнути рецедива травми. Знаючи особливості свого характеру, зрозумів, що є сенс проконсультуватися з фахівцями:) Олексій Прокопенко погодився допомогти з тренувальним планом. Почав регулярно навідуватися на відкриті тренування зранку у Вт та Чт на Дорогожичах та Голосієво відповідно. Доводилося вставати о 5:30 аби встигнути. Але то були «дрібниці» – головне, відчував позитивну динаміку. Інколи вдавалося “вирватися” й на “пів дня задоволення” в Endurance school по суботах. Ці тренування – коли після години сайкла йшла пробіжка 10-12км та ще пів години ОФП – мені подобалися найбільше

Загальна стратегія була – по-максимуму берегти коліно, тому малий кілометраж, багато кростренінгу (басейн, сайкл/велосипед/орбітрек). Олексій – терпляче відповідав на всі мої питання по особливостях підготовки. Порадилися й одразу погодився, що треба перереєструватися на середню дистанцію (CMT) замість довгої (CUT). При об’ємах 50км/тиждень навіть 63км CTM пробігти з хорошим результатом було непросто, що вже казати про майже 120км. А ще ж – не хотілося отримати рецедив травми.

За два тижні до Каппадокії – пробіг половинку в рамках Київського півмарафону (Wizz Air Kyiv City half-marathon-2018: перезавантаження). Задачу мінімум, яку собі поставив (із 4хв/км і без рецедивів) – виконав. За тиждень до старту – пробіг 3км і переміг на RunAcademy Day, який організовував для Могилянки другий рік поспіль.Старт у Каппадокії був першим закордонним трейлом. Організація, місця – дуже сподобалися. Українців із майже 2000 учасників, на трьох дистанціях зібралося аж 49. Трейл тут швидкісний, оскільки перепад висот невеликий, траса – це широка дорога (в основному грунтова-піщана, інколи асфальт-бруківка) чи стежка. Біглося файно десь до 36км. Далі – ноги сказали «досить», тож довелося добігати на морально-вольових. Таки недостатність об’ємів відчувалася і далася взнаки. Фінішував 10-им і, з огляду на всі перипетії з підготовкою, результ був непоганим (Cappadocia medium trail: ультра неймовірною Каппадокією).

Всього у 2018 році зробив 10 стартів. З них 3-и ультра, один гірський марафон, три півмарафони (з них один трейловий). Із тріатлонним стартом – так і не склалося, то був травмований, то готувався до стартів бігових.

Статистика

• Загалом за 11 місяців набігав майже 2936 км за рік, найбільше у березні (502 км), крім того – орбітрек – 93,5км
• наплавав, наїздив вєло – 63 км і 1018км відповідно.
• 10 стартів
• 3 подіума
• І місце на Bojko trail
• 4-е місце на Дземброня трейл (Чемпіонат України з гірського бігу на довгу дистанцію)
• 4-5 місце Гуцул трейл (Чемпіонат України з трейлу)
• 10 місце на Сappadocia Medium Trail

Навколо-бігова діяльність

Напевно «найбільше відкриття» для себе зробив саме на ниві «навколо-бігової» діяльності. Причому – не в організації стартів, чим у більшій чи меншій мірі займався і раніше.

Блог

В лютому таки зважився завести блог. Просто в якийсь момент зрозумів, що писати бігові звіти, пов’язані зі спортом та #ЗОЖ статті я все одно буду:)але робити це в Notes на ФБ мені не зручно. Крім того, блог дозволить все написане – дещо впорядкувати-структурувати (науковий підхід:).

Написав за рік тільки для блогу понад 60 статей, для інших проектів – ще кілька десятків. Зважаючи, що в році всього 365 днів, а ще ж робота, родина, тренування, лекції – сам не дуже уявляю, як це вдалося

Популяризаторські лекції

Популяризаторські лекції з тематики наука, спорт, довголіття – почав читати ще у 2016 році. На “комерційній основі” – вперше прочитав у 2017-ому. Плануючи рік 2018-ий подумав, що було б класно читати принаймні одну лекцію раз на місяць, і за рік зробити 12 лекцій. Виявилося, що план трохи “перевиконав”, а точніше – майже вдвічі Ще й поїздив трохи з лекціями по Україні: до Івано-Франківська, Кропивницького, Львова.

Оскільки сам не стільки теоретик, скільки – практик і люблю все спершу перевіряти на власному досвіді, хочу зробити у 2019 році більш практично-орієнтовані майстер-класи. Тому, якщо вас і друзів-бігунів з клубу чи колег з компаній, де ви працюєте, цікавлять відповіді на питання: як пробігти марафон/ультра марафон, як подолати стрес, як жити довго, що таке біохакінг, як за допомогою спорту можна розвивати когнітивні здібності – звертайтеся Тематики лекцій, які проводив у 2018 році – можна побачити на моєму блозі у розділі “Лекції“.

Sporty

У квітні 2018 року запустив ще один проект, ідею якого виношував давно, – лекторій Sporty: наука+спорт, в рамках якого науковці, фахівці медицини та професійні спортсмени діляться своїм досвідом з любителями.

За час реалізації проекту отримав багато цінного досвіду та фідбеку від учасників-слухачів лекцій. Зрозумів, що для того, щоб він став саме таким, як його бачу – потрібно значно більше «інвестувати» сил, енергії, часу. Де знайти ці ресурси – буде задачею на 2019 рік

Trail talks

Це ще один проект Лекторію але безпосередньо з трейловою тематикою, який запустили разом з Дімою, Максом, Машею – одним словом з Ukraine Trail League:) На жаль, провели в 2018 році тільки одну лекцію (з Оксаною Рябовою). Щоб продовжити – потрібен був часоресурс, якого в році минулому було обмаль. Втім, не втрачаю надію, що вдасться лекторій поновити:) Як на мене такі лекції – це не просто можливість отримати додаткову мотивацію та дізнаватися про цікаві місця і старти. Це можливість зробити свої тренування більш ефективними та уникнути багатьох помилок (що особливо цінно для новачків у трейлі).

Благодійність та спорт

Все почалося з того, що одного дня мені зателефонував Паша Уваров із НогиБоги і запропонував долучитися у якості автора до благодійного проекту Гори добра. Задача була висвітлювати участь двох українських команд у відомій багатоденці Альпами – Transalpine run для того аби допомогти зібрати кошти на допомогу дітям з відділення онкогематології Рівненської обласної дитячої лікарні (фонд Таблєточки) та на закупівлю тепловізорів бійцям 28-ої «Одеської» окремої механізованої бригади (фонд Повернись живим). Напряг, у дні коли відбувалася сама багатоденка, був чималий – щодня треба було писати статтю про етап гонки, враження учасників, а ще ж і пости у соцмережах і т.д. Інколи, в мене складалося враження, що по часу – я б швидше разом з хлопцями пробіг той чи інший етап аніж робив все це:). Але дуже задоволений, що спільними зусиллями вдалося втілити проект у життя і що зробив свій внесок у його реалізацію (більше півтора десятка статей та супутня діяльність у соцмережах:) Подібні челенджі – неймовірно дисциплінують. Крім того, вдалося зібрали близько 100 тис. грн. на Таблєточки і «Повернися живим».

Власне, враження від «Гори добра» лишилося настільки сильним, що у листопаді, коли Оксана Рябова сказала, що збирається їхати на пустельну багатоденку Meraas Al Marmoom ultramarathon, яка пройде в середині грудня в ОАЕ, прийшла ідея – зробити щось подібне й поєднати участь у забігові з благодійністю. Так з’явився проект – “Долаючи пустелю“. Тут також назбирали майже 30 тис. грн. для Таблєточок на лікування Максима Лук’янюка, за що дуже вдячний Оксані, Жорсткій Атлетиці та Партнерам Turkish airlines, Hoka One One Ukraine, Gorgany, Nutrixxion Україна! Завдяки спільним зусиллям – зробили добру справу під кінець року

Acknowledgements

Наостанок, хочу подякувати за цей неймовірний ультра-рік:

• моїй коханій Юлі та донечці Валі за підтримку й натхнення рухатися до нових вершин:)
• Олексію Прокопеко за тренування і поради, а друзям з Endurance school за чудову компанію на тренуваннях та стартах:)
• моїм Партнерам: Nutrixxion Україна, Eliksyr, BlackRoll Ukraine, а також компаніям, з якими співпрацювали в рамках котрогось зі стартів: Inov8 Ukraine, Suunto Ukraine – завдяки Вашій підтримці вдавалося якісніше тренуватися і відновлюватися!-
• друзям з НогиБоги та Жорстка Атлетика – за співпрацю, можливість отримати цікавий досвід й не тільки ділом, а й словом:) розвивати біг в Україні та ще й робити добрі справи:)
• всім організаторам – за чудові старти, які ви робите!
• всім друзям-бігунам – за подолані разом кілометри, тренування та змагання на яких ми допомагаємо одне одному дізнатися про себе і свої можливості трохи більше:)

Плани на 2019

Планів на 2019-ий чимало:) тому – буду «розкривати карти» по-мірі реалізації. Якщо брати виключно бігову частину – то дужже хотілося б взяти участь у ССС UTMB. Це й буде основним стартом, якщо пройду лотерею, звісно. Від цього буде значною мірою залежати план стартів на рік.

Що стосується «навколо-бігової» діяльності – то тут постараюся звести все до купи, щоб встигати робити важливі для розвитку проектів-напрямків речі. Тому – чекайте на нові цікаві статті та лекції, а також – зустрічі в рамках лекторію Sporty

До скорої зустрічі!

Запис Ультра-рік 2018: бігові та не-бігові підсумки спершу з'явиться на Time2trail.

Створено гонку було в 2003 році групою однодумців під керівництвом сімейної пари Catherine і Michel Poletti. Поступово, через популярність UTMB, з’являлися старти-супутники з меншими дистанціями (PTL – вийняток). Сьогодні UTMB – це тижневий фестиваль бігу, який включає разом з основним – 7 забігів різної довжини та складності. Де-факто – це неофіційний Чемпіонат Світу з трейлранінгу на який з’їжджається майже вся еліта і який величають – “The World Summit of Trail Running”.

Забіги-супутники:

• YCC (Youth Chamonix Courmayeur) – забіг для “наймолодших” – 14-21рік, пролог до інших дистанцій, 15км, 1000м набору.
• MCC (“de Martigny-Combe à Chamonix”) – забіг з пріоритетом для волонтерів та місцевих жителів – 40км, 2300м набору. Кваліфікаційні бали не потрібні.
• OCC (Orsières-Champex-Chamonix): часто називають «ознайомчим стартом UTMB», покриває 55км і 3,500м набору. Ліміт на проходження дистанції: 14,5год.
• CCC (Courmayer-Champex-Chamonix): забіг довжиною 101км з набором 6,100м та лімітом часу 26год. і 45хв.
• TDS (Traces des Ducs de Savoie): одна з найтехнічніших дистанцій. У 2018 році її довжина складала 119км з набором 7,250м, з лімітом часу 33 години. У 2019 – це буде близько 140км та 9000м набору.
• PTL (Petite Trotte à Lèon): виключно командна гонка (2-3 особи), маршрут якої змінюється щороку, з мінімальною кількістю пунктів підтримки та навігацією по GPS. У 2018 році загальна дистанція складала 290км і 26,500м набору. Офіційних переможців немає. Часовий ліміт 151:30 годин.

UTMB

Траса UTMB значною мірою повторює туристичну дорогу Tour du Mont Blanc – маршрут, подолання якого всередньому займає дев’ять днів. Еліта трейлранінгу долає 170км і 10000м набору приблизно за 20 годин, “звичайні смертні” трейлранери – за 30-45 годин.

Маршрут: проходить через три країни – Францію, Італію та Швейцарію.

Висота: старт із містечка Шамоні (1000м над рівнем моря), найвищі точки – 2500м.

Ліміт часу: 46,5 години.

Особливості старту: старт о 18:00 – тож щонайменше частину дистанції доведеться бігти вночі, а для більшості учасників – фінішну частину (другу ніч) – також.Погодні умови: часто – спека вдень та сніг, дощ і температурою до -9°C вночі на перевалах.

Призові: з 2018 року – 2,000 євро переможцю, 1500 євро за друге та 1,000 євро за третє місця, менші гонорари – фінішерам аж до 10-ої позиції.

Як же потрапити на UTMB?

Кваліфікаційні бали

Для того, щоб у гонках серії UTMB (чи дистанції-супутники, окрім МСС) стартували люди з певним досвідом трейлранінгу, організатори ввели систему відбору по кваліфікаційних балів набраних на трейлових забігах. Цю систему, власне, розробила ITRA – організація, про яку докладно поговоримо нижче. Отож, успішно подолавши дистанцію трейлу, який сертифіковано ITRA – можна набрати від 1 до 6 балів. Для реєстрації на UTMB потрібно мати не менше 15 балів у максимум трьох гонках за два роки (наприклад : 6+4+5 або ж 5+5+5 і тт.п.). Для інших гонок кількість потрібних балів – відрізняється.

Зверніть увагу, не всі старти, які сертифіковані ITRA і дають бали, можуть бути кваліфікаційними саме для UTMB. Перевірити, чи старт у якому Ви брали/плануєте брати участь знаходиться в списку кваліфікаційних для UTMB можна – тут.

Лотерея

Оскільки тих, хто має необхідну кількість кваліфікаційних балів і хоче взяти участь у UTMB (або ж ССС, TDS, OCC) все одно приблизно вдвічі більше ніж слотів проводять лотерею. Причому, якщо Ваша спроба не була вдалою, Ви наступного року при подачі аплікації на той самий старт – у “лотерейному кошику” замість 1-ї заявки матимете дві, що значно збільшує шанси на успіх.

Участь без лотереї. Еліта

Без лотереї – можлива участь елітних бігунів з високими показниками index performance (що це за індекс, скажемо трохи нижче). Яким має бути рівень, щоб вважатися “елітою” для UTMB, можна побачити на цій табличці:

Зараз в Україні, наприклад ТОП-6 чоловіків та жінок за index performance поки мають ось такі показники.

Але слід враховувати, що у Європі трейли бігають вже не один десяток років, в той час як у нас він тільки набуває популярності.

Участь без лотереї. Благодійність

Ще один з варіантів потрапити на UTMB без лотереї – сплатити 2000 євро у один з благодійних фондів з якими співпрацює оргкомітет гонки.

Всього – доступно 140 таких слотів. Однак, організатори наголошують – що внесок звільняє тільки від участі в лотереї. Для участі у тому чи іншому старті серії UTMB аплікант-благодійник так само має набрати необхідну кількість кваліфікаційних балів.

Про ITRA, ITRA-бали та index performance

Оскільки ми згадували про ITRA та index performance, щоб картина про світ трейлранінгу була більш цілісною:), слід поговорити про це докладніше.ITRA (International Trail-Running Association) – це Міжнародна Асоціація Трейлранінгу, яку було створено в 2013 році. Основними завданнями асоціації є розвиток трейлранінгу (в т.ч. підвищення безпеки забігів, підтримання етичних цінностей, охрона навколишнього середовища, боротьба із допінгом), підтримка співпраці з національними федераціями та проведення міжнародних чемпіонатів. На сьогоднішні ITRA об’єднує 855 організаторів з 78 країн світу. Членами ITRA є близько 3000 спортсменів з 83 країн світу (+понад 30тис. безкоштовних акаунтів). На діаграмі нижче можна бачити розподіл членів ITRA по континентах.

В контексті UTMB – важливо, що саме ITRA проводить сертифікацію забігу та нарахування кваліфікаційних балів (їх ще часто називають бали ITRA) для організаторів гонок по всьому світу. Безкоштовно – для членів ITRA та платно для всіх інших. Якщо трейл у якому Ви брали участь сертифіковано ITRA – Ви та решта учасників гонки автоматично потрапляєте до фінішних протоколів на сайті ITRA та їхньої бази даних. На даний момент в базі даних ITRA знаходяться результати 917 000 атлетів, з них понад 30 000 мають акаунти на сайті ITRA.Важливо пам’ятати, що у фінішному протоколі буде значитися прізвище та ім’я, які Ви зазначали при реєстрації. Тому треба слідкувати, щоб на всіх гонках написання Вашого прізвища та імені у англомовній транслітерації були однакові. Інакше, система автоматично створить кілька акаунтів куди “розпорошаться” Ваші результати.

Index Performance – створено для того, щоб відстежувати зміни показників атлета і мати можливість порівнювати їх з показниками інших атлетів з урахуванням того, що вони можуть ніколи не зустрічатися на одних і тих самих змаганнях. Index Performance не є міжнародним рейтингом трейлраннерів. Але. На нього часто орієнтуються організатори змагань та спонсори. Наприклад, надаючи можливість атлетам з індексом вище певного показника реєструватися як еліта, безкоштовно і т.д.

У розрахунок індексу приймаються 5 кращих результатів атлета за останні 36 місяців.

Докладно про те, як ITRA оцінює складність забігів, як рахується рейтинг атлетів – можна почитати у публікації пердставника України в ITRA – Валерія Шипунова (ITRA — рейтинг бігунів та оцінка забігів).

Чи справді варто взагалі бігти UTMB чи котрийсь зі стартів серії?

Перш ніж кидатися реєструватися на доступний Вам старт серії UTMВ слід добре подумати(!) і зрозуміти, наскільки це зараз Вам потрібно і доречно.Дві з половиною тисячі атлетів на забігові – це і довгі “хвости” учасників на старті, “тягнучки” на деяких ділянках, значною мірою відсутність тієї “домашньої”, камерної атмосфери за яку часто так люблять трейли (“A Momentary Lapse of Reason или комбинат UTMB“)… Старт о 18:00 – означає, що особливо насолодитися краєвидами Вам також не вдасться – оскільки за кілька годин після початку Ви бігтимете у темряві, а потім – будете втомлені після ночі, а останню частину дистанції знову – бігтимете вночі. А ще ж потрібно враховувати високу ймовірність погодніх примх. Тумани, дощі, сніг на перевалах – в цей час року тут типові (“12 причин не бежать (не ползти) UTMB“). Крім того, стомильна дистанція і 10000 метрів набору – щонайменше означає, що треба бути в дуже хорошій формі, щоб не просто страждати і доходити дистанцію, а пробігти її у задоволення, наскільки це можливо для стомильників:) Якщо Ви набрали необхідні кваліфікаційні бали на 100км гонках – бігти UTMB (з його перепадами висоти і висотою над рівнем моря) як перший стомильник – не найкраща ідея. Можливо вартує пробігти спершу стомильник по-простіше. Все те саме, загалом, стосується і стартів-супутників. Окрім того, реєстраційні внески на старти UTMB – досить високі, так само як і не дешеві дорога та проживання.

Але, звісно, є і чимало позитивних моментів участі в такому дійстві, як UTMB. Цікава і складна траса, можливість “зануритися” в атмосферу трейлового свята в Шамоні та поспілкуватися з трейлранерами з усіх куточків Світу, побачити “вживу” і позмагатися з ТОП-атлетами – все це теж про UTMB. Свого часу, мене, наприклад, дуже надихнула розповідь Олексія Прокопенко “UTMB: как я пробежал 170 км вокруг горы Монблан”.

Цьго року, доречі, аж вісім українців брало участь на 5 дистанціях UTMB (окрім YCC та PTL), в тому числі двоє на основній – UTMB. Підсумки та враження наших учасників на дистанціях:

– MCC і TDS (частина 1)

– OCC i CCC (частина 2)

– UTMB (частина 3)

Як зареєструватися на старти серії UTMB?

1. Визначаємо, скільки кваліфікаційних балів маємо зараз і які забіги доступні.

Аби швидко зорієнтуватися, що там у Вас з балами ITRA та на які забіги в рамках UTMB можете подаватися зазирніть на сторінку – how many points do I have?

Із доступних стартів (будуть позначені Ок), обираємо той єдиний (саме так, обрати можна тільки один старт!) – на який будете реєструватися.

Наприклад, у мене за останні 2-а роки всього 14 балів у 5 кваліфікаційних стартах. І за рахунок минулорічної Chornohora Sky Marathon та цьогорічного Bojko trail, які дали по 4 кваліфікаційні бали – я можу зареєструватися на будь-який зі стартів-супутників UTMB, окрім самого UTMB.

2. Проходимо пре-реєстрацію на сайті UTMB

Для цього – створюємо профіль на сайті UTMB (стрілочкою позначено відповідне віконечко), а далі, після усіх традиційних процедур верифікації – обираємо один з доступних зараз стартів та подаємо заявку заповнивши коротеньку анкету.

3. Сплачуємо депозит та чекаємо на результати лотереї.

В кінці пререєстрації, яку б з дистанцій Ви не обрали, необхідно буде сплатити депозит у розмірі 50 євро. У разі якщо Ви не виграєте “заповітний” слот у лотерею – ці гроші Організатори Вам повернуть. Якщо ж – фортуна Вам посміхнеться – депозит покриває частину загальної вартості слота.

Дедлайн подачі аплікацій – 3 січня.

Результати лотереї за тиждень – 10 січня.

Думайте. Вирішуйте. Реєструйтеся. І, маю надію – зустрінемося у Шамоні в 2019 році

Запис Навколо Монблану за 10хвилин: бали ITRA, лотерея і навіщо взагалі бігти UTMB? спершу з'явиться на Time2trail.

Вчора відкрили реєстрацію на старти серії Ultra Trail du Mont Blanc (UTMB) – “неофіційного Чемпіонату світу” з трейлу. Тож якщо останні два роки Ви бігали трейли, за які дають бали ITRA (а таких навіть в Україні зараз чимало) то ось він “момент істини” – до 3 січня є можливість подати заявку

Що таке UTMB – можна глянути на офіційному відео (щоправда воно 2011 року:)

UTMB-2019: 17th edition

17-ий UTMB проходитиме з 26 серпня по 1 вересня традиційно у Шамоні. Як і у 2018 році він включатиме 7 стартів:UTMB (170km, D +10300) – основний

TDS (145,5km, D +9130)

CCC (101km, D +6100)

OCC (56km, D +3700)

MCC (40km, D + 2300)

YCC (15km, D +1200) – для юніорів

PTL (295km, D +25000) – командний

Довжини дистанцій та перепади висот +/- для усіх стартів лишилися ті самі, окрім TDS, який у 2019 році замість 120км та D +7500 буде аж 145,5km, D +9130.

З кожним роком конкуренція на стартах серії UTMB – зростає. Так само більшає й українське представництво на забігах. Цьго року аж вісім українців брало участь на 5 дистанціях UTMB (окрім YCC та PTL), в тому числі двоє на основній – UTMB.

Підсумки та враження наших учасників на дистанціях:- MCC і TDS (частина 1).

– OCC i CCC (частина 2).

– UTMB (частина 3).

Процедура реєстрації

Аби швидко зорієнтуватися, що там у Вас з балами ITRA та на які забіги в рамках UTMB можете подаватися зазирніть – сюди.

Організатори одразу попереджають, що обрати можна тільки один із забігів (!)

Результати лотереї і “листи щастя” для щасливчиків – 10 січня.

Охочих потрапити на старти UTMB чимало, тож відбір основної маси учасників проводиться через лотерею. Для елітних атлетів, з високим рейтингом ITRA (показyники для кожного з рейсів зазначено в Regulations) можлива реєстрація напряму, без лотереї.

Аби ще трохи зекономити Вам часу на пошук, де ж, власне, кнопки для реєстрації – ось ця картинка

Спершу – слід створити профіль на сайті (стрілочкою позначено відповідне віконечко), а далі, після усіх традиційних процедур верифікації – вже можна буде обрати один з доступних Вам зараз стартів та подати заявку заповнивши коротеньку анкету.

Зверніть увагу – доведеться сплатити 50 євро, це депозит, який в разі якщо Ви не проходите відбір – Організатори Вам повернуть, а якщо проходите – він покриває частину загальної вартості слота.

Всім аплікантам – удачі!!!P.S. Насамкінець – коротеньке відео про драматичну цьогорічну гонку UTMB, на якій посходило чимало еліти ( в т.ч. Кіліан Жорне, Джим Уолмслі) і яку, зрештою, виграв француз Xavier Tevenard.

Запис Реєстрацію на старти UTMB-2019 – відкрито! спершу з'явиться на Time2trail.

У 2018 році організатори Ukrainian Trail League (UTL) визначали переможців не тільки по заліку основних дистанцій (“Велика” ліга), а й на “половинках” (“Мала” ліга). Інтрига зберігалася до останнього забігу UTL – Wet Hills. Невеличкі інтерв’ю з переможцями для time2trail.

ВЕЛИКА ЛІГА

Артем Слотін

Артеме, ти прийшов у трейл з орієнтування – наскільки тобі легше/складніше бігти трейл порівняно з орієнтувальницькими гонками?

– Трейл в порівнянні з орієнтуванням мені спершу здався важчим, тому що коли орієнтуєшся – тобі немає часу думати за “важкість” долання дистанції. Твоя голова зайнята навігаційними процесами. А в трейлі в основному немає за що думати, от і сприймається все трохи інакше, здається що важче.Але це не так. Трейл, все ж трошки легше біжиться ніж орієнтування. В трейлі майже всі дистанції по стежках, дорогах і дуже мало по повному бездоріжжі.

Чи сподівався на перемогу в заліку Ліги? Чи далеко відірвався від конкурентів перед Wet Hills?

– За перемогу в лізі задумався ще з Вurning heads. Там же я виграв, і вже були наміри на першу трійку точно. А вже після Чорногори відчув що можу стати лідером. На Ветхілс я нарешті побіг ” правильно”. До перших Пагорбів я був десь 5-6. Далі я увійшов у ритм і почав наздоганяти хлопців. Потроху до 19 км я підтягнувся до “трійки лідерів” і вже тримав позицію до самого фінішу. Взагалі пагорби дуже люблю, саме вони “виховують” і роблять нас сильніше.

Які враження від Wet Hills загалом? Ти ж бігтут вперше?

– Wet Hills біжу не вперше. Перший Ветхілс я також біг і до останніх 2 км до фінішу боровся за 3 місце. Але я не впорався з судомами…

Розкажи трохи – як готувався до стартів Ліги? Які набігав об’єми?

– Об’єми набігав маленькі, в день по 11 км в середньому (5,5 км на роботу і 5,5 км з роботи). За тиждень приблизно 50-60 км. На вихідні завжди якісь змагання або поїздки в гори. Все ж таки достатньої кількості “гір” не було. Але цього року я помітив, що з’явилась швидкість. Це обумовлено постійним запізненням на роботу:))

– А в середині жовтня переїхав з дівчиною до Литви. І останній місяць перед Wet Hills вийшов доволі плідним на тренування. Було багато часу для тренувань. Цікаво було пізнавати нову місцевість за допомогою бігу.

Чи маєш у планах бігти старти UTL – наступного року? – Думаю бігти наступного року UTL, але поки що треба відпочити. Закінчення сезону означає мінімальний відпочинок.

Олена Яцук

Олено, наскільки легкою/важкою була ця перемога у Лізі? Адже на кожному старті – бігли серйозні суперниці…– Я не можу сказати , що перемога була чи легкою чи важкою. Якщо говорити конкретно в контексті суперництва більше вірна відповідь буде напевно важкою. Адже кожен старт мав своїх сильних лідерів-дівчат. А останні два старти бігли й професійні спортсменки. Ось що точно знаю, то цей біговий рік був присвячений Лізі, бо задум подолати усі довгі дистанції в кінці 2017 року просто заполонив мій мозок. І тут стало зрозуміло, що тренувальний біговий рік стане нелегким. Враховуючи відсутність технічно гірського бігу та по піску із-за географічного розполення рідного міста приходилось викроювати час на спортзал і шукати всі можливі варіанти підготовки до кожного трейлу. Мені сподобалось бігти за сильними суперницями, це дуже сильно додатково стимулює, штовхає робити тобі ж невідомі кроки.

Чи перед Wet Hills – далеко відірвалася від основних конкуренток?

– Пагорби – то моя слабкість. Я вихованка асфальту. Один раз сиутація була, що я відірвалась від суперниці. Це якраз Wet Hills , коли я друга, а Ольга йшла третьою, між нами приблизно було 13-15 хвилин різниці, а це напевно 2-3 км різниці. А ось навпаки було на Чорногорі. Юлія та Поліна так ринулись вперед, що їх і видно не було навіть на прямих ділянках . Для мене це психологічний розвиток. Розумієш, якщо ти біжиш за спиною сильного, то і ти уже не слабкий.

Який зі стартів Ліги – сподобався найбільше?

– Це таке запитання цікаве. Важко виділити одни самий-самий. Кожен старт має свою красу. Організація обрала дуже гарні куточки України та цікаві локації. Звичайно Chornogora Sky Marathon посідає перше місце серед них. Адже неосяжні види, красоти гір, хмари під ногами та сонце в руці – лиш там . Саме цей трейл змусив мене уже двічі повірити у свою психологічну стійкість та перевірив мене на витривалість. Але водночас не можу не відмітити й інші. Мені дуже подобається бігати в холодну пору року, тому Ice Trail та Wet Hills це моє. На них я змогла викластись.

Чи плануєш бігти старти UTL – наступного року?

– Плани на наступний рік ще не складено. Затаїлось бажання пробігти ультру чи 75+ чи 100+без пагорбів. Але ж це все амбіції і як усе складеться невідомо. Остаточне рішення прийметься після відпочинку. Старти UTL мені дуже сподобались і на даний момент їх поки що не відкидаю.

МАЛА ЛІГА

Валерій МакарукВалерію, розкажи, спершу, які враження від останнього старту Ліги – Wet Hills?

– Враження від Wet Hills лише позитивні! Даним стартом у минулому році я розпочав знайомство з командою UTL. Кожен раз, приїжджаючи до них на старти, я захоплююсь професійністю організації забігів, теплою дружньою атмосферою та мальовничістю природи, де проходять змагання. У минулому році я стартував на дистанції 42 км., до 32 км. біг у лідируючій групі, а тоді заголодав. Прийшлось терпіти аж 4 км до КП, де підкріпившись, побіг з новими силами. У підсумку тоді був 7. З харчів мав лише 2 яблука. Після того старту, щоб не розбиратись з харчуванням по дистанції, вирішив бігати малі дистанції, в районі 20км. На цьогорічному CSM на фініші до мене підійшов Андрій Чуранов, на той час він був лідером Малої ліги. Поцікавився, чи я збираюсь на Wet Hills. Я відповів що буду обов’язково!) Саме тоді у мене промайнула думка, що хочу на мажорній ноті завершити Лігу – перемогти на Wet Hills та у Малій лізі загалом. На старті Wet Hills, крім Андрія Чуранова , був дуже достойний суперник – Андрій Лапко. Він задавав високий темп, бігли нога в ногу з перемінним успіхом, то він за мною, то навпаки. Андрія Лапка вдалось обійти лише на підйомі перед фінішною аркою. Через таку конкуренцію вдалося встановити рекорд траси та покращити минулорічний результат на 6 хв.

Який зі стартів Ліги сподобався найбільше?

– Якщо говорити, який старт Ліги сподобався найбільше, то кожен забіг по- своєму крутий. Цікаво було бігти і по зимовому Міжрічинському ландшафтному парку, так і Дністровським каньйоном. Однак більш за все відклався у пам’яті CSM. Ще у студенські роки перший похід у гори був по Чорногірському хребту. Відтоді я захоплююсь величчю даного гірського масиву. Уже кілька років поспіль я наслуханий про забіг через найвищий хребет Українських Карпат. У цьому році вдалося прийняти участь у даному біговому святі – та ще й одразу в призах!))

Що б ти порадив тим, хто хоче виграти Малу лігу – по підготовці, тактиці-стратегії на гонках?

– Велика подорож починається з першого кроку. Найперше що потрібно – то це зареєструватися та приїхати на старт!)) А підготовка моя дуже проста. Я кожен ранок виходжу на пробіжку, бо мені це подобається. Ніколи не переймаюся результатами на змаганнях, а насолоджуюсь самим процесом! Я природолюб, тому займаюся лише на свіжому повітрі, спортзал – це не для мене, ніколи там не був. Основний засіб пересування – велосипед. Я родом з сільської місцевості, тому ще з дитинства основними моїми іграшками були коса, плуг та сокира!))) Так формувалася моя спортивна база. Їм переважно здорову домашню їжу, я сам пасічник та сировар, мед та сир дають мені енергію на стартах. Моя дружина теж дружить зі спортом, підтримує мене та задає тон. Ми з нею на одному пульсі! Ще запорукою успіху є здоровий сон, стараюсь прокидатися о 6:00 та лягати спати до 22:00.

Також заряджає дружня підтримка земляків. На треплові старти з Волині кожен раз приїжджає сильна дружня команда. Основною стратегією є перетягнути якийсь зі стартів Ліги на мальовничу Волинь!)))

Інна Коваленко

Інно, ти гарантувала собі 1-е місце ще перемогою на Чорногорі. А все ж, скажи чесно, чи хотілося б пробігти Wet Hills?

– Взагалі, я планувала пробігти всі старти ліги і зібрати колекцію медалей. Перед Чорногорою я досить довго вагалася, чи малу або велику дистанцію бігти. Але врешті решт, побігла малу і як виявилося, це забезпечило мені перемогу в Малій лізі. Адже на Wet hills я не змогла потрапити. Но на це були вагомі причини.

Цього року ти багато виступала на стартах OCR. А що було в пріоритетах? Підготовка до стартів Ліги чи стартів OCR?

– Я також виступала і на трейлових забігах. Підготовка – це тренування. А кожен старт – це змагання. Так, я обирала трейлові старти, які допомогли мені підкорити Spartan Ultra. Але пріоритети досi не можу розставити. Я люблю бігати в горах: це перезавантаження та очищення мозоку. А забіги OCR приваблюють можливістю виходити з зони комфорту і потрапляти в зону стресу.

Чи є в планах наступного року бігти Малу або ж вже Велику лігу?

– Цей рік я планувала завершити саме Wet hills, але обставини склалися по-іншому. Тому планувати наступний рік я буду після завершення цього.

Запис Переможці Ukrainian Trail League-2018 спершу з'явиться на Time2trail.

До використання різноманітних гаджетів під час бігу – ставлюся “спокійно”:) В тому числі – годинників. Швидше схильний бігати без гаджетів зовсім чи з мінімально-необхідними. Як не як – біг це ще й можливість послухати себе, свої відчуття, думки та розчинитися у моменті “тут і зараз”…Втім, у тренувальному процесі, на змаганнях без гаджетів зараз не те щоб неможливо чи важко але – не зручно. Раніше у підготовці мені вистачало звичайного годинника-пульсометра (спершу Sigma, потім Suunto M1) та мобільного.Однак, після того, як кілька років тому почав брати участь у змаганнях з трейлу та гірського бігу в рідних Карпатах – переконався, що треба апгрейдитися не тільки в плані екіпу, а й гаджетів:-) Щонайменше наявність годинника із завантаженим треком дистанції – на багатьох стартах могла б зекономити час, який втрачається на блукання у пошуках розмітки…

Почав придивлятися до різних девайсів. По співвідношенню ціна/якість та можливості використання для вело та плавання – приглянувся Suunto Ambit3 (гарний огляд – на НогиБоги – тут). Щоб не купувати “кота у мішку” – планував взяти цей годинник на тестування ще перед цьогорічним Chornohora Sky Marathon. Але оскільки через травму під час Bojko trail на той час навіть про тренування не йшла мова – то все відклалося до Cappadocia Media Trail. Тут, щоправда, мені запропонували затестити годинник Suunto але по-серйозніший – Spartan ultra. Вагався не довго, погодився

Враження

У повсякденному використанні

Spartan ultra – виявилися дуже зручні. Одразу сподобався дизайн та м’який еластичний ремінь. Такий годинник приємно носити. Екран сенсорний, що було спершу не звично але виявилося дуже зручно (крім того, переключати меню/функції можна оперуючи 3-ма кнопками збоку).

Протягом дня можна відслідковувати кількість кроків, а також сон. Є будильник з вібро-режимом. Для мене – це важливий бонус, оскільки встаю досить рано і при цьому завжди намагаюся не розбудити дружину і малечу.

Після синхронізації з мобільним – можна отримувати сповіщення про дзвінки та повідомлення. Щоправда ці функції не використовував – вистачає і смартфона:)

Заряду акумулятора з врахуванням не довгих тренувань мені вистачало на 2-3 дні. Теж здивувало, що зарядка до годинника кріпиться спеціальним магнітом – але це дозволяє спокійно підзаряджати “на ходу” годинник й не перейматися, що провід випаде з “гнізда”.

Під час тренувань

Батарея

Оскільки початково планував бігти в Каппадокії основну дистанцію (119км) – то наявність “витривалої” батареї була більш ніжа важливо. Але коли перереєструвався на відносно швидкісні 63км – це вже стало не так критично.

Втім, для майбутніх “довгих” ультра однозначно віддав би перевагу годиннику з потужнім акамулятором як у Spartan ultra чи їхнього вдосконаленого “наступника” – Suunto 9 Baro.

Тренувальні режими

Тут приємно здивувала наявність великої кількості (аж 19!) тренувальних режимів для різних видів спорту. Використовував окрім бігу, крос, плавання, велосипед у залі. У басейні, щоправда, вони постійно “недораховували” 3-4 басейни… Але пишуть, що так може бути – треба сильніше відштовхуватися від бортика

Оскільки взяв годинник в період тейперу то робив фактично тільки відновлювальні та кілька темпових пробіжок.

Всі спортактивності – зберігаються як у пам’яті самого годинника. Якщо встановити собі на смартфон чи ноутбук спеціальний додаток movescount та синхронізувати годинник з котримсь з цих девайсів – вся інформація автоматично опиниться у вашомупрофілі.

Cappadocia Medium Trail

Біг з обома годинниками Suunto (M1 i Spartan). Спартани допомагали трохи притримувати запал і бігти на пульсі трохи нижче ПАНО. Оскільки розмітка була практично ідеальною – дивитися трек не було потреби. Ще одина зручна функція Спартанів – вібрування після кожного подоланого км. Як же ж я чекав кожного сигналу після останнього КП!!!

Ціна

Коли брав годинник на тестування у магазині Світ спорту – він коштував з HR-ременем 20 тис.грн з невеличким, зараз із 30% знижкою – близько 17 тисяч. Така сама ціна і на сайті офіційного дистриб’ютора Suunto в Україні. Гроші немаленькі. Втім, по функціоналу та задоволенню від використання – Спартани цілком себе окуповують.

Доречі, на на Експо в Каппадокії при дисконті 25% на Suunto 9 Baro – у перерахунку на гривни вони коштували майже 25 тис. А ще – продавець зізнався, що найбільш “купованим” товаром до появи “дев’ятки” у них були Ambit 3. Тепер Suunto 9 Baro по-троху їх витісняє…

Резюме:

Враження від Спартанів залишиися тільки позитивні. Це “небо і земля” порівняно з моїми М1:) Годинник чудово підійде ультрабігунам, а також любителям мультиспорту. Зручний у використанні, файний по дизайну та багатий різним корисним функціоналом.

Єдине, що стримує, щоб не купити його зараз – ціна і поява Suunto 9 Baro. Але, маю надію, вже скоро зміню свій М1 на “дев’ятку”

Запис #RunGadgets: Suunto Spartan ultra спершу з'явиться на Time2trail.

У попередньому інтерв’ю ми вже говорили про те, як виникла ідея ультрамарафону Чорногірським хребтом (Chornohora Sky Marathon) та як її, зрештою, вдалося втілити у 2015 році. Цього разу ми продовжимо говорити про особливості організації ультразабігу Чорногорою, а крім того поспілкуємося і про інші старти Ліги та плани щодо спільних стартів із поляками.

Класні старти – з’являються завдяки класним людям, які їх такими роблять. І тут окрім організаторів чи не основна роль належить волонтерам. Бо ж якими б файними не були краєвиди, а якщо на маршруті погана розмітка чи немає води на КП – це буде провал.

Якщо говорити про волонтерів Чорногори, то тут одразу згадуєш Машу Москалець. Маша, розкажи – як так трапилося, що ти стала частиною команди організаторів ультразабігів?

– У 2015 році я потрапила на Чорногору як волонтер. У 2016 у мене був захист магістерської роботи але, пам’ятаю, одразу після виступу побігла на вокзал, бо знову їхала волонтерити. Мабуть добре волонтерила і якось ми зустрілися з Максом і Дімой, вони розказали про ідею створити Лігу та запросили стати частиною команди.

– Це дуже круто, коли ти проходиш всі стадії зародження забігу: бачиш ляпи першого року, колосальні зміни другого року, а потім й сам починаєш творити ці зміни. І ось вже у 2019 ми будемо святкувати 5 років CSM!

Ти починала з волонтерства, а зараз і сама організовуєш волонтерів. Чому саме ця діяльність?

– Я обожнюю наших волонтерів. Ті хто бігає наші старти, може помітити, що волонтери майже незмінні. Наше «бородате КП» – це вже легенда Багато хто як і я були волонтерами ще на першій Чорногорі. Тоді, доречі, на КП діставалися пішки, нікого не возили на машині

– Важко передати ці відчуття, коли перше, що кажуть бігуни на фініші: «у вас такі класні волонтери»!

– І, насправді, дуже важливо бути впевненим у тих людях, на яких лежить відповідальність за контрольні пункти на дистанції. Адже, якщо виникають проблеми в базовому таборі, там завжди є хтось з головних організаторів, чого не скажеш про КП. Дуже часто може не бути зв’язку, чи проблема потребує швидкого рішення. Але я можу з впевненістю сказати, що навіть якщо трапиться світовий коллапс – на наших КП все одно будуть наливати колу!

А скільки орієнтовно потрібно волонтерів на забіг?

– На кожен забіг потрібно близько 35-45 волонтерів. У нас волонтерять люди з різних міст. І, що цікаво, всім так подобається атмосфера наших заходів, що люди повертаються, вони дарують нам найцінніше – свій час.

Яким чином вам вдається залучити стільки волонтерів на старти? Тим паче – гори це відсутність багатьох звичних зручностей, а ще ж погода…

– Я вважаю, що для того, щоб у людини було бажання допомагати, їй має бути комфортно. Для кожного забігу я створюю чатик волонтерів (хоча останнім часом просто змінюю назву, бо команда залишається незмінна:). Це круто, коли ти знаєш з ким будеш на локації, ми спілкуємося, тримаю всіх в курсі справ. Зазвичай волонтери першими бачать дизайн всіх штук для забігів. Для всіх локацій (КП) є прописані інструкції, що треба робити до/під час/після забігу. Людина яка приходить волонтерити – розуміє механізм роботи.

– У мене вже є команда волонтерів на Чорногору 2019 – тож мабуть цим все сказано Ми дуже вдячні всім і кожному, хто робить забіги UTL такими, якими вони є, забіги з особливою атмосферою!

Однак, волонтери, це ж тільки частина великого пласту оргроботи. Ще ж потрібно працювати з Партнерами, організовувати трансфери, закуповувати продукти не кажучи про встигати викладати фото… Що ще у твоїй «зоні відповідальності»?

– UTL – це моя робота на повну зайнятість, я займаюся роботою з держустановами, Партнерами, питаннями щодо реєстрацій, а також соцмережами. Задач вистачає. Плюс ми в постійних пошуках, як зробити Лігу краще. Але якщо говорити про моє улюблене заняття – то це писати пости в соцмережах

Доречі, про соцмережі. Часто можна побачити твої ФБ-пости з пошуком тієї чи іншої снаряги для походу чи на оргпотреби з обіцянкою – спекти пиріг. Як багато пирогів вже напекла за цей рік?

– Ой, я думаю більше 15 пирогів, так точно, і це ще рік не закінчився

Хто зі спортивних компаній підтримав Chornohora Sky Marathon з самого початку? Хто підтримує ультратрейл Чорногорою та UTL сьогодні?

Діма:

– Від початку нас підтримала компанія Salomon. І вона досі є нашим генеральним Партнером, який забезпечує подарунками переможців та призерів усіх стартів Ліги. Крім того, компанія надає гарні знижки на свою продукцію всім учасникам наших стартів. Підтримували й інші компанії. І ми в цьому напрямку продовжуємо працювати. Цього року щиро вдячні за співпрацю – компаніям Зерновита, Ципа, Krutotyt, Eliksyr, MedSport, МедШмед, Білий Бізон, Д-boquet.

– Незмінно можна назвати головним партнером і нашу компанію Banana Tour – завдяки їй перекривалися збитки перших років організації. Без перебільшення можна сказати, що якби не наша основна діяльність в Banana Tour, то навряд чи ми б наважилися організувати першу Чорногору.

– Цікаво, що за всі чотири роки ми єдиний раз отримали «живі» гроші саме для проведення першої Чорногори. Один юрист, який на той час захоплювався бігом – подарував 500 долларів на старт.

А наскільки з фінансової точки зору перший старт був успішним?

Діма:

– Перший старт Чорногори пішов нам у добрячий мінус, який компенсовували з основного місця роботи – компанії Banana Tour. Це приблизно у 17 тис. грн…

Якщо не секрет, яким має бути бюджет ультратрейлу рівня Чорногори? Можете назвати хоча б орієнтовні рамки?

Маша:

– Це десь 300 тис. грн.+. Все залежить від кількості учасників. Якщо говорити про Чорногору – то вагома частина видатків – це трансфер на місце старту, майже 50 тис. грн. Крім того, ми постійно оновлюємо спорядження (нові шатри, столи тощо), а це – також кошти.

Максим:

– Насправді, важко сказати який бюджет повністю перекриє всі потреби, бо все залежить від того рівня, на якому ви хочете бачити свій старт. Звичайно ми би хотіли розвивати наші старти якнайшвидше але все впирається по-суті в кількість учасників, які нині і є головними спонсорами стартів. Для порівняння бюджет Bojko Trail був трохи більшим 1 мільйона гривень. Але і там ми мусили відмовитися від деяких задумок, бо не збиралися залазити в мінус.

Наскільки великий ще потенціал для залучення Спонсорів/Партнерів для підтримки Chornohora Sky Marathon?

Діма:

– Загалом, звісно, потенціал є. Однак проблема справді знайти чим ми можемо бути цікавими і корисними нашим потенційним Партнерам. В реаліях України поки, все ж, багато що тримається на особистих контактах. Так було і на початку.– у мене просто було чимало контактів у спортивній індустрії – тому зміг підтягнути спонсорів.

Чи встигаєте зараз поєднувати роботу в компанії «Banana Tour» та організацію стартів?

Максим:

– Поки встигаємо, хоча щороку це стає робити все складніше. Однак – ми розвиваємося. Росте наша команда та команда підтримки Волонтерів. З минулого року, наприклад, нам допомагає Маша. На ній фактично і організація волонтерів, і більшість комунікацій, SMM, перемовини з партнерами…

Давайте поговоримо більш докладно про Лігу. Два роки тому, у 2017 році ви створили серію з 4-ох стартів, об’єднаних у Ukrainian Trail League (UTL). Один сезон – один старт у якомусь цікавому, мальовничому куточку України. Коли і як взагалі виникла ідеїя створення ліги?

Діма:

– Якщо чесно, то ідея створити лігу – була одразу. Але ми розуміли, що треба набратися трохи організаційного досвіду та напрацювати позитивний імідж у біговому ком’юніті. Бо ж після першої Чорногори – все було далеко не ідеально. У 2016 році – ультрамарафон Чорногорою вийшов більш вдалим. Чимало пробілів у організації виправили, щось оптимізували. Тому в 2017 вирішили – можна запустити старти ліги.

Скільки учасників охопила Ліга минулого року? Скільки цього року?

Маша:

– У першій Лізі взяло участь 695 учасників, а у 2018 році їхнє число зросло до 1240 бігунів. До речі реєстрація на фінальний забіг Ліги Wet Hills ще триває, тож це ще не фінальна цифра

Ходять чутки, що деякі з дистанцій ліги будуть наступного року змінюватися. Розкажіть які старти куди «переїдуть» і чому?

Діма:

— Якщо говорити про основний старт, Чорногірським хребтом, то ми вже говорили, що він буде продовжувати розвиватися в бік покращення якості організації, створення зручностей для учасників. Крім того, ми розраховуємо на збільшення частки іноземців: поляків, словаків, румунів… вже зараз робимо для цього певні кроки.

Максим:

— Щодо маршруту Чорногори, ми думаємо з наступного року все ж трохи модифікувати основну дистанцію. По-перше у зв’язку з новими правилами ITRA, цього року за подолання основної дистанція – учасник отримав усього 3 бали, а не 4, як минулого. А ці бали – є мотивацією для все більшої кількості бігунів, які бажають взяти участь в легендарному Ultra-trail du Monе blanс (UTMB). По-друге, ще лишаються двохтисячники, по яких не проходить маршрут – тож хочемо захопити і їх… Зокрема, Гутин-Томнатек (2016м). Але із забіганням на нього не по хребту, а від озера…

Чи лишається там само Ice Trail?

Максим:

– Так, у 2019 році локація Ice Trail незмінна – Міжрічинський регіональний ландшафтний парк в Чернігівській області.

Що буде з локацією для Burning Heads?

Діма:

– Плануємо залишити старт на узбережжі Чорного моря. Напевно це буде місцевість неподалік Одеси або ж східна частина Кінбурнської коси, яка знаходиться в Миколаївській області.

А де будете проводити Wet Hills наступного року?

Максим:

– Є варіант залишати кемп Білий Бізон або ж шукати щось в гірській місцевості. Точні локації будуть відомі в грудні.

До речі, про реєстрацію на заключний старт ліги Wet Hills. Якими будуть особливості цьогорічного старту?

Повну версію статті читайте на Жорсткій атлетиці – тут.

Запис Від Карпат до Кінбурнської коси: два роки української ліги трейлранінгу спершу з'явиться на Time2trail.

Чому Кападокія?

Вперше у Туреччині побував ще у 2012 році. Це був спортивно-туристичний похід 4-ої категорії по Пн-Сх горам із заходом на вершину Качкар (3990м). Красиві гори, привітні турки, хамам, айран і чудові дороги, ще тоді лишили бажання якось повернутися.

І ось, напевно позаминулого року, на очі потрапив звіт когось з українців, хто біг ультра трейл у Каппадокії – Salomon Cappadocia Ultra Trail. Цікавий регіон та бюджетність поїздки, а крім того – можливість підзбирати трохи балів ITRA для UTMB – стимулювали зважитися на поїздку.

Коли вже усі квитки було куплено, готель заброньовано – трапилася халепа… Під час Бойко трейла набігав «коліно бігуна». На 2-а місяці практично повністю випав із бігу й тільки за півтора місяці до старту – зміг по-троху відновити підготовку.Оповідь про систему відновлення – заслуговує на окрему статтю, тож скажу тільки у загальних рисах про кілька важливих моментів:- основною помилкою – було через біль пробувати підготуватися на Chornohora Sky Marathon. Це тільки затягнуло процес одужання і за тиждень до старту – не міг пробігти більше пів кілометру без болю…- довелося багато уваги приділити розтяжкам, розкаткам, масажам – тим елементам підготовки, на яких зазвичай «економив» час… Про користь масажу – тут.– головним правильним рішенням було знайти тренера, який допоможе оптимізувати підготовку, дужже вдячний Олексію Прокопенко (Endurance school) за тренувальний план, самі тренування та поради і настанови!- початково реєструвався на «довгу» 119км дистанцію але в контексті проблем з коліном і довготривалої перспективи – прийшли з Олексієм до висновку, що є сенс перереєструватися на «середню» – 63км. Це було 100% правильне рішення!- фізична підготовка – тільки «половина» справи, для повноцінної реабілітації дуже важлива – психологічна складова. Але про це – теж хочеться поговорити більш докладно окремо.

В сухому підсумку – з 20-30км на тиждень по-троху об’єми доповзли 40-60км/тиждень. Плавання. Велосипед. Розтяжки та розкатки blackroll-ом. За два тижні до старту – половинка на WizzAir Kyiv City Marathon – вийшло навіть вибігти з 1год 24хв.

За тиждень до старту – тренувався вже без наколінника чи тейпа, і коліно на Голосіївських гірках зовсім не непокоїло. Це було – міні-диво! Але старт – всього за 6 днів. І, я розумів, що при всьому оптимізмі – пробігти 60км+ на результат при такому кілометражі та ще й після травми – буде задачею непростою.

Дістатися місця старту, яке знаходиться у місті Ургюп (Urgup) можна досить бюджетно – за 100 євро туди й назад при купівлі квитків менш ніж за пів року до старту. Є безліч варіантів перельотів, адже поблизу аж два аеропорти в містах Невшехір (Nevsehir) та Кайсері (Kayseri). Крім того, є автобусне сполучення з Анкарою. Ми з товаришем добиралися «туди» через Невшехір, «назад» – через Кайсері турецьким лоукостом Pegasus.

Організатори – забезпечують безкоштовний трансфер з аеропорту просто під двері готелю. Головне – не забути його «забронювати».Щодо проживання – найзручніший і, мабуть, найдешевший варіант буде вибрати котрийсь із готелів, які пропонують організатори. Із плюсів – для учасників є знижка і це не далеко від місця старту. Так, в Mustafa hotel, де зупинялися з товаришем, номер обійшовся у 75 долларів за 4 ночі на людину. Це зі сніданком та вечерею у вигляді шведського столу. Як ми жартували: тут тільки на одному харчуванні – вартість проживання можна окупити :-)) Плюс, був холодний басейн та можливість сходити у хамам чи сауну. А це після забігу – буде більш ніж актуально.

При видачі стартових номерів кожен учасник мав пред’явити обов’язкове спорядження:

• пляшки чи питна система на 1л
• ізофолія
• ліхтарик+батарейки
• ємність (чашка/стакан) для води, коли, ізотоніка (на ПП стаканчиків не було)
• дощезахистна куртка
• мобільний з екстреним номером оргів
• кепка/баф
• свисток

Вранці було досить прохолодно 9-10С, навіть накрапав дощик, однак у футболці, шортах – бігти було цілком Ок. Можна вдягнути рукава на перші кілометри, поки тіло зігріється.

Дехто з бігунів – біг старт у шосейних кросівках. Однак, все ж не скрізь це зручно, на деяких ділянках хоча б легковиражений протектор на кросах – потрібен.

Спорядження на старт:

• кросівки Trailroс285 #Inov8
• гольфи #Hummel
• шорти компресійні #2XU
• футболка з #Bojko trail
• рукава #Nutrixxion
• трейловий пояс Free Belt Pro #Compressport
• годинник Spartan ultra #Suunto
• баф
• сонцезахистні окуляри

Крім того взяв:

• наплічник #UltimateDirection 11L
• куртка-вітрівка з капюшоном (із обов’язкового спорядження)
• ізофолію
• пластикову “чашку”, що складається – на 200мл
• мобільний
• свисток
• питна система #Inov8 на 2L + 2 пляшки з-під моршинської по 0,5L
• ліхтарик #petzl
• стартовий номер
• гелі – 8шт #Nutrixxion
• гель-ізотонік – 1шт #Stealth
• батончики – 3шт #Nutrixxion + 3шт #EatMe (без цукру)
• магній – 2шт #Nutrixxion
• сольові капси – 8шт #Eliksyr
• ,5L ізотоніку #Eliksyr – в питній системі

У важливості цієї компоненти переконався ще на Бойко трейлі. Їжі розраховував на 6-6,5 годин бігу, один гель чи батончик кожні пів години. Їжа на 2-ох КП – додаткове підживлення.

Пів літра ізотоніка залив у систему але з ним не склалося – бо забилася трубка, тож мусив на першому КП його просто вилити. Далі біг вже на воді і колі.Кожні 40-50хв приймав сольові капси, на 30-у та 50-у км – випив магній від судом.Загалом, система ще раз показала свою дієвість для мене. Не було «упадку» сил, симптомів зневоднення чи судом. Це при тому, що з 11 години – сонце палило нещадно.

Ми прилетіли з товаришем в Чт, тож у Пт вже зранку пішли отримувати стартові пакети учасника. Тут зустріли чимало друзів-знайомих з України. Як ні як – цього року на стартах в рамках Salomon Cappadocia Ultra Trail брало участь аж 49 українців!

Стартовий пакет включав:

– стартовий номер учасника + “жменя” булавок:)- брошура- кілька рекламних буклетів- футболка синтетична #Salomon- передстартова вечеря (паста паті)- післяфінішна вечеря- медаль фінішера (після фініша:)- фліска Salomon (після фініша – для дистанцій 63км та 119км)

А також ще раз згадаємо про:- трансфер з аеропорту і в аеропорт (без бронювання – це 60 лір)- знижка на проживання у деяких готелях до 50%

При ціні стартового пакету на деяких наших стартах, яка наближається до вартості стартового у Каппадокії (48 євро – вартість реєстрації на довгу дистанцію, на середню – і коротку – вона менша) – стартові пакеті пакети значно скромніші…

Експо було невелике. Ціни – не надто дешеві навіть порівняно з нашими у тих самих магазинах Salomon i Suunto. Поруч з наметами відомих брендів – така сама кількість «турецьких аналогів» – значно дешевших але й менш якісних при прискіпливому огляді.

Забравши стартовий пакет – повернувся до готелю і поспав годинку-півтори вобід, адже старт був о 7 ранку, а це означало ранній підйом. Пообіді – відвідав передстартовий брифінг на якому у загальних рисах розповіли про особливості траси. Не скажу, що почув багато чогось нового, порівняно з інформацією на сайті чи в брошурі.

Все було організовано чітко, вцілому смачна паста. Щоправда салат – був надто гострим. А суп і овочі не пробував, бо їсти неапробовану до того їжу впереддень гонки – ризиково.

Спати ліг по-раніше, попередньо запаривши вівсяну кашу. “Поснідав” о 3год ночі – і знову ліг додивлятися сни. Все потрібне до ультра було зібрано-зпаковано, тож – основний будильник стояв на 6 ранку.

Перші 500 метрів треба було бігти під гірку бруківкою, тож це трохи стримувало любителів «бігти на всі гроші зі старту». Але, звісно, не всіх Я ж не надто поспішав, по-троху розганяючись та прогріваючись. Після перших км почав підбиратися до лідерів. Втім при темпі 4:01-4:30 як показували Spartan ultra – їхні спини майоріли десь далеко-далеко на пагорбах чи то у низинах.Підйоми спуски чергувалися з рівними широкими ділянками, де можна було розігнатися. На першому КП – затримався трохи більше ніж планував – поки вилив розбирався з гідропаком із ізотоніком. Зрештою вилив ізотонік взагалі. Натомість волонтери вже набрали мені в пляшечки воду та колу. Можна бігти далі.

Запис Cappadocia medium trail: ультра неймовірною Каппадокією спершу з'явиться на Time2trail.

Чим корисна низькокалорійна дієта

Низькокалорійна дієта (англ. caloric restriction, dietary restriction) – режим, при якому знижується споживання калорій але – без порушення режиму харчування і зниження надходження необхідної кількості вітамінів, мікроелементів.

У середині 30-х років ХХ століття американський дослідник Клайв Мак Кей вперше спостерігав ефект значного збільшення тривалості життя у щурів, які перебували на низькокалорійній дієті. У тварин, раціон яких знизили на 50%, тривалість життя зросла майже у двічі, порівняно з контрольною групою. Пізніше такий самий ефект спостерігали й на інших лабораторних тваринах: дрозофілах, нематодах, мишах. Виявляється, зниження надходження кількості калорій на 10-50% – у всіх піддослідних тварин призводить до подовження тривалості життя на 30-60%.

“Зниження надходження кількості калорій на 10-50% – у всіх піддослідних тварин призводить до подовження тривалості життя на 30-60%”

“Найдовший” експеримент

У 2010 році завершився один з найдовших наукових експериментів у Вісконсійському національному центрі дослідження приматів. Він тривав майже 20 років. За цей час вчені змогли побачити не тільки позитивний вплив обмеження надходження калорій на тривалість життя мавп, а й прослідкували вплив низькокалорійної дієти на здоров’я досліджуваних тварин загалом. Смертність від серцево-судинних захворювань, раку у тварин зі звичайною дієтою – була вдвічі вищою. Крім того, розвиток патологій пов’язаних з обміном речовин – спостерігався тільки у мавп, які знаходилися на звичайній дієті.

На низькокалорійну дієту тварин переводили поступово – щомісяця скорочуючи раціон на 10% протягом трьох місяців. В основному – за рахунок зменшення надходження вуглеводів та жирів.

Механізми

Незважаючи на досить тривалий час вивчення впливу низькокалорійної дієти на тривалість життя на різних модельних організмах – механізми цього ефекту досі повністю не з’ясовані. Вчені припускають, що такий вплив пов’язаний з істотними змінами енергетичного метаболізму, зменшенням оксидативного стресу, запалення та функціональними змінами нейроендокринної та симпатичної нервової систем.

На молекулярному рівні видно, що значна роль в процесі уповільнення старіння при низькокалорійній дієті належить білкам сіртуїнам. Вони відповідають за компактизацію ланцюгів ДНК та регулюють активність низки генів. У ряді досліджень встановили позитивний вплив обмеження кількості калорій на довжину теломерів, кінцевих ділянок ДНК, які є одним з маркерів старіння.

Виявлено позитивні ефекти низькокалорійної дієти на стан здоров’я, індекс маси тіла, інсулінорезистентність та низку інших параметрів організму, що пов’язані зі старінням

Який вплив низькокалорійної дієти на людину? У багатьох дослідженнях видно позитивні ефекти низькокалорійної дієти на стан здоров’я, індекс маси тіла, інсулінорезистентність та низку інших параметрів організму, що пов’язані зі старінням. Втім, довготривалі ефекти – поки не відомі. Адже фізіологічні механізми, які визначають довголіття – складні й багатофакторні.

Як застосовувати низькокалорійну дієту на практиці?

В ідеальному варіанті її слід впроваджувати після консультації з сімейним лікарем та дієтологом, який допоможе оптимізувати дієту виходячи з щоденних енергозатрат та поставлених цілей. Слід пам’ятати, що застосовувати низькокалорійну дієту – не можна для дітей, організм яких тільки формується і потребує чимало поживних речовин для росту та розвитку. Не варто використовувати таку дієту при деяких хворобах та розладах метаболізму.

Загальні принципи переходу на низькокалорійну дієту:
1) поступовість: наприклад, зниження споживання калорій на 5% протягом першого місяця, ще на 5% – протягом другого і т.д.;

Повна версія статті на Gazeta.ua – тут.

Запис Їжте менше – щоб жити довше спершу з'явиться на Time2trail.

Коли потрапляєш до Каппадокії – немов опиняєшся у казковій країні. Хвилясті дюни-пагорби, чудирнадської форми камені, печерні міста… Все це настільки яскраве та неймовірне, що навіть не віриться, що воно – реальне! Тож не дивно, що ультрагонка Salomon Cappadocia Ultra Trail, яка проводиться всього 4-ий рік поспіль, ще з минулого року потрапила до Ultra Trail World Tour (UTWT) – серії найвидовищних, найцікавіших гонок від 100км і більше.

З кожним роком, кількість учасників та рівень конкуренції на старті – зростають. Цього року майже 2000 любителів трейлу з 75 країн світу змагалися на трьох дистанціях:

• moreCAPPADOCIA ULTRA TRAIL (CUT) — 119 км/3730 м+
• CAPPADOCIA MEDIA TRAIL (CMT) — 63,6 км /2030 м+
• CAPPADOCIA SHORT TRAIL (CST) — 38 км/1120 м+

З України до Каппадокії приїхало аж 49 учасників: 8-ім зареєструвалися на «довгу», 28-ім – на «середню» і 13-ть на «коротку» дистанції. Всі успішно фінішували, а Юлія Божко ще й впевнено перемогла серед жінок на CAPPADOCIA SHORT TRAIL з часом 4:00:09, посівши у загальному заліку 29 місце з майже 900 фінішерів!

Ми поспілкувалися з Юлею та учасниками інших дистанцій про їхні враження від старту та Каппадокії.

CAPPADOCIA SHORT TRAIL

Юлія Божко

Юля, вітаю з чудовим результатом і перемогою на CST!!!Дякую!

Скажи, чому Каппадокія? Що тебе мотивувало обрати саме цей старт?

На Каппадокію, якщо чесно, потрапила дуже випадково. Шукала щось на кінець сезону, до 50км, і без скаженого профілю, на відміну від всіх інших моїх трейлових змагань цього року. В Туреччині до цього ще не була, тому подумала, а чом би й ні, і зареєструвалася Стартовий внесок на коротку дистанцію був достатньо малим, щоб проігнорувати втрати, якщо не вийде з роботою. Але, на щастя, все склалося як найкраще, приїхала не тільки я сама, а навіть вийшло запросити маму за компанію…

Ти лідирувала з самого початку. Чи відчувала взагалі якийсь тиск від суперниць?

Як я вже казала, ніяких особливих амбіцій до цих змагань у мене не було. Взагалі, я підозрювала, що елітних суперниць буде мало, беручи до уваги профіль змагань і пору року але вигравати свою дистанцію – я теж не розраховувала. Бігла в своєму темпі, не особливо слідкуючи за іншими. Насолоджувалася краєвидами, яких було достатньо. На КП мені казали, що я поки йду першою з жінок, втім я не приділяла цьому багато уваги. Трейл він такий, що все може змінитися в будь-який момент й, навіть, на останніх кількох кілометрах. Так вже вийшло, що мого не досить інтенсивного тренування вистачило на перше місце серед жінок на 38км.

Які твої враження від Каппадокії, старту загалом? Чи хотіла б повернутися ще раз, можливо, на довшу дистанцію?

Каппадокія дуже сподобалася!:) Дистанція, трейл, довгі і не круті підйоми — це взагалі було просто моє. Я зараз тимчасово перебуваю в Англії, де досить важко готуватися до гірських трейлів, а до таких, як були на цих змаганнях – запросто. Останні кілька місяців я переважно на такому профілі і тренувалася.

Щодо організації то єдине – хотілося б, щоб з розміткою організатори трохи підняли рівень, а то доводилося розвертати чоловіків, що проносилися повз мене і губилися в кущах:) А так, взагалі, відчувалася дуже дружня атмосфера й підтримка на кожному КП, у кожному містечку, яке пробігали. Із задоволенням повернулася б на старт 60км в майбутньому але – не наступного року:)

Олексій Бабій

Олексію, скажи чому вирішив бігти CST?

Таку «довгу» трейлову дистанцію – біг вперше. Коли вибирав старт хотілося красивих місць і щоб гори були, і пісок, і ВАУ, та ще й траса – не занадто довга… І ось воно все склалося саме в Salomon Cappadocia Ultra Trail. Дистанцію обрав 38 км, найкоротшу…

Чи сподобалася організація забігу?

Великого досвіду з чим порівнювати організацію таких масштабних трейлів особливо немає але, як на мене, все на дуже високому рівні! Як дістатися, де оселитися, що потрібно для забігу, все доступно розписано починаючи від реєстрації на сайті та закінчуючи фінішем.

Які враження від траси і самої гонки?

Сама траса – бігова, на моїй дистанції набір висоти до 1400 м, технічно не складна, дуже красива, є на що подивитися… Пункти харчування були просто СУПЕР! Не хотілося їх залишати:) Як годиться для першого разу – заблукав)) метрів 500-600… До 30-ого км все було добре, а ось потім я відчув, в чому різниця бігти 10км і 38км) Сили почали залишати (а все тому, що швидко почав), зрозумів, що мало було тренувань, погані думки в голову почали лізти… Але добре, що по шляху зустрічаються люди, які не знаючи тебе підбадьорюють:

– You can, you strong!!!

Ти літав на повітряній кулі – опції, яку пропонують організатори учасникам? Які твої враження?

З прогулянкою на кулях, на жаль, нам не пощастило. Вранці була погана погода і наш “капітан” вирішив не злітати… Та правду кажучи, ми б і не побачили всієї тієї краси, бо все небо затягнуте було, дув сильний вітер і було доволі прохолодно. За день до запланованого польоту зранку було зовсім по-іншому…

Чи хотів би ще повернутися до Каппадокії?

Так, роки через 2-3! Тут є і на що подивитися та й результат би хотів покращити порівняно з цьогорічним.

CAPPADOCIA MEDIA TRAIL

Наталія Мінарченко

Наталко, розкажи чи вперше приїздила до Туреччини? Які в тебе враження від країни та організації старту?

У Туреччині вперше. На жаль, країну майже не побачила, а от від Каппадокії та організації трейла у захваті! Організація – супер! Було продумано все: харчування, фліска на фініші, суттєва знижка на політ повітряною кулею… Все робилось чітко, вчасно і за планом. Організатори навіть продумали забронювати під бігунів готелі, поблизу старту. Ще й знижку зробили.

Робота волонтерів на 5+! Була здивована коли волонтерка забрала в мене флягу з водою, сама її наповнила, закрутила і віддала мені.

Єдине про що хочу попередити тих, хто бігтиме наступного року – бути обережними з місцевою їжею. Мала необачність отримати досить серйозне отруєння за день до старту…

Як тобі траса CMT? Як біглося?

Траса гарна, особливо перша частина. «Картинка» весь час змінюється: то біжиш між скелями, то лізеш через печеру, а потім і зовсім біжиш траверсом вздовж чудирнацької гори.

Біглося нормально, поки поруч чула знайому мову. Можна було поговорити, поділитися враженнями. Але після 30-го км бігла вже сама, навколо не було людей, ще й спекотно стало – таке не сильно люблю. В цілому, як на мене, 63 км вийшло легше ніж пробігти марафон. На марафоні треба весь час працювати, а тут можна посидіти на КП, перекусити, пофоткатись…

Ти показала чудовий результат і фінішувала шостою серед жінок. Як на твою думку чи реально було потрапити в ТОП-3 на цій дистанції?

У топ-3 -навряд чи реально було потрапити. З кожним роком старт стає все більш популярним і сюди починає з’їжджатися еліта. Але, звісгно, якщо чогось дуже захотіти, можливо все!

CAPPADOCIA ULTRA TRAIL

Продовження статті читайте на Жорсткій атлетиці – тут.

P.S. А для тих, хто хоче відчути атмосферу старту та насолодитися неймовірними краєвидами Каппадокії – ось офіційне відео з минулорічного старту:

Запис RaceRew #4: Стежками казкового Salomon Cappadocia Ultra Trail: враження українців спершу з'явиться на Time2trail.

Як це – стояти на стартовій лінії разом із кількома тисячами бігунів? Що відчуваєш – коли біжиш наввипередки з вітром? Про що думаєш (а чи є думки взагалі?) на останньому кілометрі, на фінішній прямій? У потоці змагань – всі ці відчуття втрачають свої барви, тьм’яніють. Забіги стають рутиною. Не залежно чи любитель ви чи профі. Але варто цей потік на той чи інший час призупинити (травмою, наприклад:) – все відбувається немов вперше. Ну, майже як вперше

Зізнаюся чесно, при початковому плануванні на останню третину року – жодного шосейного старту не вносив Однак, травма внесла свої корективи як у плани забігів, так і в їхню кількість. Втім, посутупово – масаж, розтяжка, розкатка, робота з резиною та оптимізація тренувань Олексієм Прокопєнко й тренування з Endurance School – дали свої результати. Тому, для того аби трохи розбігатися перед Salomon Cappadocia Medium Trail вирішив пробігти половинку в Києві у рамках Wizz Air Kyiv City Marathon.

В цей самий день – можна було пробігтися і у Білій церкві але – 1) це окреме питання логістики, часу було обмаль; 2) на київській половинці – чимало “гірок”, що навантажує коліно але в той же час дозволяє подивитися як воно себе почуватиме в умовах максимально наближених до “бойових”; 3) маршрут півмарафонської дистанції – пролягає якраз через міст Патона, через який бігаю ледь не кожне друге тренування

Після рівно 3-ьох місяців перерви (травму отримав 8 липня на Bojko Trail) – чекав на півмарафон з нетерпінням: знову велика бігова тусівка, знову відчуття міні-свята, купа друзів-знайомих на старті, а ще – перекриті дороги :-))) Крім того, цікаво було і з т.з. підготовки перевірити наскільки на мінімальних бігових об’ємах за останній місяць підготовки (50-60/км на тиждень) вдасться підтримати запланований темп протягом усієї дистанції і як ці всі плани сприйме коліно.

Погода в день старту мала бути цілком бігова, втім вирішив бігти в рукавах, а очікував на старт навіть у рукавичках – бо було прохолодно. Оскільки стартовий номер отримав на час 1:49 – довелося зі своєї зони трохи мігрувати вперед. Однак, до лави, яка бігла 1:30 не пустили, тож став біля самої стрічки. Далі – знов невелика несподіванка. Першу “пачку” бігунів із заявленими 1:30 і профіків – запустили з гандікапом 40с від нашої. Що ж, подумав тоді – буде більше часу розігнатися

Ось, нарешті, зворотній відлік і – старт!!!

1-10км

Починаю непоспіхом, знімаю іховаю перчатки у пояс, поступово наздоганяю і обходжу бігунів. На першому км – вітаюся із Сергієм Тимошенко, він біг марафон, на 4-5км – наздогнав Артема Вергуна. Далі – незручна петелька – все через ремонтні роботи навколо пам’ятника “Родина-мать”, і ось вже міст Патона, де можна гарненько розігнатися. Кілька км біг поруч з машиною, яка показувала час але вже на 8-9км обійшов навіть її

Десь у цей час – побачив і лідерів, які вже бігли в протилежному напрямку. Задачі поставити особистий рекорд на цьому старті не було, швидше навпаки – мав себе трохи притримувати аби не перевантажити коліно, втім – була задача “обережно” прощупати свої кондиції. Перші 10к пробіг з непоганим часом 38:14. Десь на рівні свого весняного результату на Nova Poshta Kyiv half-marathon.

11-21км

Але після розвороту – почав відчуватися зустрічний вітер. А далі – чекали гірки… Пам’ятаю рік тому у 2016 – підйом до метро Дружби народів – забрав чимало сил. Втім зараз – навпаки вгору быглося дуже непогано. Традиційно на 15км, перед самим пунктом підтримки, з’їв гель Nutrixxion, на пункті тільки запив його ізотоніком.

Десь на 17км мене наздогнав Тимофій Ярцев. Однак “втік” він не дуже далеко. Потім почалася бруківка – не найліпа поверхня для тих у кого були проблеми з колінами Втім і її пробігти якось без помітних відчуттів у коліні вдалося. А от вже за 3км до фінішу – “сили закінчилися” і довелося трохи попрацювати на “морально-вольових”, особливо останню гірку перед Бесарабкою. Все ж відсутність бігових об’ємів та справді “довгих” пробіжок (25-30км) – далася взнаки…

Мене нагнала ціла група бігунів і почала по-троху обходити. Втім зібрався з силами, зачепився за них, а як вибігли на рівне – почав додавати. Якщо вірити телефону – останній км пробіг із пейсом 3:32/к – що, загалом, непогано.

Після фінішу – трохи поспілкувався з Олексієм Борисенко, Ігорем Сахандою та мерщій перевдягатися і на масаж. Дужже вдячний хлопцям та дівчатам із Масажного патруля за те, що вже не один рік рятують ноги після забігу!

Результат:

Фінішував 15-им у загальному заліку. Але по “чистому часу” – 23:27 – вийшло, що 13-им. У віковій категорії – 5-ий. З огляду на поставлені задачі, а також те, що коліно навантаження сприйняло гарно – результатом задоволений

Організація:

Загалом, все сподобалося Дякую RunUkraine, що тримаєте марку!Що можна було б покращити?Межі досконалості – немає Але й сам, як організатор стартів – знаю, що завжди хочеться зробити захід ще цікавішим, ще кращим для учасників. Тому – ділюся своїми враженнями:

– більше туалетів (кількість учасників щороку збільшується, як і черги до кабінок);- старт з гандікапом – я б робив тільки для профіків; решту пускав однією хвилею;- петля біля пам’ятника Родина-мать – дуже вузьке місце на розвороті – можливо ліпше було зробити “петлю” нижче за маршрутом;- міст Патона – коли основна маса бігунів за рахунок великої кількості почала “підтискати” тих, хто біг вже після розвороту ближче до дороги – машини були за якихось пів метри… можливо – варто поставити загорожі;- можна було б додати музичну підтримку на трасі – на половинці була тільки одна точка перед мостом на Дружби народів, а під музику ще й як гарно забігається

Радий був бачити багатьох-і-багатьох на дистанції!!! Дякую за вашу підтримку!!! А особливо моїм коханим Yulia Bezvershenko i @Valya Skorokhod!

Це правда, що у травмах немає нічого хорошого. Абсолютно. Втім, травми, як і багато неприємних речей та ситуацій в нашому житті – це суворі “вчителі”, які вказують на наші помилки, слабкі місця й прорахунки… Інколи – це така-собі кнопка “reset”, яка перезавантажує всю систему підготовки загалом.

Для чого?

Для більш усвідомленого підходу до тренувань та життя загалом.

Запис Wizz Air Kyiv City half-marathon-2018: перезавантаження спершу з'явиться на Time2trail.