Навесні, Олексій планував подолати свій перший півмарафон. Бажано – швидше двох годин. Перед новим роком він скачав додаток на телефон, купив кросівки та почав тренуватися. А ще, начитавшись модних книжок з психології, регулярно візуалізував як вибігає на фінішну пряму, пробігає під заповітною аркою під оплески вболівальників та отримує медаль. Уявляв, який ефект його досягнення справить на колег в офісі та кохану. Аж тут – карантин… Найближчий старт тепер восени. Можливо. Насправді, незрозуміло коли. І ось вже новенькі кросівки припадають пилом на балконі, а додаток видалено через постійні нагадування, які почали дратувати власника…

Наш мозок – унікальний орган. І те, як він працює – ще значною мірою загадка для вчених. Дуже часто мозок модулює наші реакції зовсім не так, як ми цього очікували. Це стосується і механізмів виникнення та підтримки мотивації. Саме тому, останні відкриття в області нейрофізіології для тих, хто хоче тренуватися регулярно й досягати результатів – будуть корисними не лише з точки зору теорії.

Система винагород

ФОТО: https://blog.vantagecircle.com/rewards-and-recognition-ideas/

Люди та тварини швидко і охоче роблять певні дії, коли знають чи очікують, що вони призведуть до отримання винагороди. Саме нейромедіатор дофамін, про який вже йшла мова у попередніх статтях, – є ключовим регуляторів нашої мотивації та поведінки.

Мотивація і дофамін: як не закинути спорт поки діє карантин?

Дофамінові нейрони, яких всього порядка 400 тисяч на 100 мільярдів нейронів, – є частиною так званої системи винагород (Dopaminergic reward system) – нервових структур, відповідальних за стимулювання бажань й отримання задоволення (їжа, секс, наркотики), а також підкріплення позитивного досвіду, в т.ч. навчання.

Щоразу, коли навіть десь «на горизонті» у наших мріях, планах, очікуваннях – замайорить можливість отримання винагороди, матеріальної чи нематеріальної, – дофамінові нейрони радісно реагують синтезуючи дофамін і тим самим стимулюючи нас цієї винагороди досягати.

Еволюційно така система виникла допомагала людині вижити в складних і мінливих умовах оточуючого світу. В ідеалі – вона мала б закріпити поведінку, яка корисна організму для виживання, сприяти поширенню генів, а також просування у соціальній ієрархії.

Але якщо це так, то чому ж втратив мотивацію до тренувань Олексій?

Неправильно поставлена бігова ціль? Брак терпіння та сили волі? А може, насправді, біг, спорт – це просто не його?

Зовсім – ні.

Однак, причина втрати хлопцем мотивації дійсно пов’язана з механізмами синтезу дофаміну у нейронах.

Зовнішня та внутрішня мотивація

Найчастіше виділяють два типи мотивації – внутрішню і зовнішню.

Cherchez la motivation: центр задоволення, нейромаркетинг та тренування під час карантину

• Внутрішня мотивація – пов’язана зі змістом діяльності, яка є цікавою та «винагородою» сама по-собі. Вважають, що ця мотивація в своїй основі базується на глибинних цінностях, мріях людини та пов’язана з потребами саморозвитку, самореалізації та навчання.
• Зовнішня мотивація – на відміну від внутрішньої, аж ніяк не пов’язана з тим, що ми робимо, а викликається зовнішніми обставинами, які обіцяють винагороду (матеріальну чи нематеріальну) або ж покарання.

В реальному житті обидва типи мотивацій тісно переплітаються. Однак, для певної конкретної справи, один з цих типів мотивацій, як правило, є домінуючим.

Як гадаєте, який домінуючий тип мотивації був у Олексія?

Мозок і Error #404: помилка передбачення винагороди

ФОТО: https://www.theverge.com/2020/2/26/21154096/brave-browser-wayback-machine-404-internet-archive-lost-pages

Чисельні експерименти на гризунах, мавпах і людях показали, що кількість дофаміну, який виділяють нейрони, дуже залежить від отримання «винагороди». По-суті, маємо три «режими» синтезу дофаміну:

• посилюється (збільшуючи наше задоволення), за умови, якщо винагорода була більшою, аніж передбачалася;
• залишається на базовому рівні, якщо винагорода була такою, як і очікувалася;
• суттєво зменшуються, якщо винагорода виявилася меншою, аніж прогнозована.

Власне, ось цей третій випадок – який отримав назву помилка передбачення винагороди (англ. reward prediction error ), часто і є причиною, чому ми втрачаємо мотивацію. Особливо, якщо зовнішнія мотивація була домінуючою.

Дофамінові нейрони, немов надсилають запит: і де ж обіцяна винагорода? Натомість отримують Error 404 «page not found».

Хотіли пробігти півмарафон із 2 годин, а фінішували з часом 2:05? Мозку байдуже, що результат – на 10 хвилин кращий за попередній у сезоні. Ціль була 1:59, – тож Ви неодмінно відчуєте розчарування.

Наполегливо готувалися до своїх перших змагань і планували «всіх порвати»? А тут – лише 4 місце… Тепер Ви гарантовано задумаєтеся – і навіщо ж були всі ці страждання та зусилля при підготовці…

Бажали схуднути на 3 кілограми за 2 тижні, а вийшло тільки на півкіло? Як прикро. Тепер Ви точно знаєте, що всі ці «аеробні навантаження» – для схуднення не працюють і немає сенсу себе ними мучити (байдуже, що після пробіжок Ви споживали калорій в півтора рази більше ніж без них). Може спробувати кетодієту? “Карантинна” дієта для атлета: що варто знати

За великим рахунком, в усіх трьох випадках, ми самі собі «копаємо яму» – своїми завищеними очікуваннями. Тож коли отримуємо гірший результат – наші дофамінові нейрони невдоволено кривляться і не хочуть виділяти дофамін, а відповідно – мотивувати нас на продовження тих чи інших дій.

Як Ви, напевно, здогадалися – такий механізм працює не тільки для спортивних цілей. Він є універсальним незалежно чи Ви плануєте пробігти марафон, відкрити успішний бізнес або ж вивчити німецьку мову.

Чи можна уникнути помилки передбачення винагороди?

«Попереджений – значить озброєний» – стверджує відома приказка.

Наявність помилки передбачення винагороди – зовсім не означає, що не потрібно ставити перед собою високих і чітко сформульованих цілей. Ще й як потрібно! Просто при цьому слід враховувати кілька нюансів.

Яких саме?

Фото обкладинки статті: чемпіонат світу з трейлраннінгу 2019, Trillos dos Abutres

***

Повна версія статті – доступна підписникам time2trail на Patreoni. Що це за платформа і чому взагалі я завів ще один блог на Patreoni написано тут: Time2trail on Patreon: якщо пишуть про трейли – значить це комусь треба?

Наразі всі підписники отримують доступ до матеріалів:

• «Моя система ультрамотивації»
• повна версії статті: Стрес-менеджмент для атлета: тренуйтеся як Pro
• повна версії статті: Ультратрейл: 5 простих способів розширити свою «зону комфорту»
• А також, відео лекції «Мотивація і дофамін: як не закинути спорт, поки діє карантин?»

Якщо стаття Вам сподобалася і була корисною – тисніть

А ще – Ви можете підтримати блог time2trail нa Patreon.

Дякую! 

Запис Біг, мозок і Error 404: куди зникає мотивація? спершу з'явиться на Time2trail.

Час від часу – у нашому житті з’являється «вікно можливостей» і, головне, наважитися вийти зі звичної «зони комфорту». Результат – може виявитися дуже неочікуваним. Це все рівно, що після кількох марафонів на шоссе, Ви зважитеся пробігти ультру в Карпатах. Отриманий досвід буде кардинально відрізнятися від попереднього і значно розширить Ваш світогляд.

COVID-19 та карантин окрім викликів так само приніс і можливості. Он-лайн лекції та курси, служби доставки, таксі – хто б міг спрогнозувати на початку року, що на ці послуги уде такий попит?Хто б міг подумати, що РВ (personal best) можна встановлювати не тільки на офіційних стартах, а й у Stravi/інших додатках: Півмарафон у форматі соло: як сильно ти цього хочеш? Що он-лайн забіги стануть збирати сотні учасників? Що трейлраннери та любителі гір будуть підніматися на Еверест у домашніх умовах, використовуючи тільки тумбу та сходи: Everest at home: 19 236 тумб до Вершини?

На початку квітня я зареєстрував time2trail на краудфандинговій платформі Patreon: «Time2trail on Patreon: якщо пишуть про трейли – значить це комусь треба?».

Карантинні заходи зекономили мені трохи часу, який витрачав на дорогу, тож попри те, що лишилася робота та додалося домашніх активностей з донею (бо ж і садочки всі на карантині:), мав більше часу, ніж зазвичай, на підготовку статей для блогу. А також – ексклюзивних матеріалів для Патронів time2trail. Зокрема всі підписники time2trail на Patreoni отримали доступ до статей:

• «Моя система мотивації»
• повної версії статті «Стрес-менеджмент для атлета: тренуйтеся як Pro»
• А також, відео лекції «Мотивація і дофамін: як не закинути спорт, поки діє карантин?»

Що означає – стати Патроном Time2trail?

· забезпечити більше контенту на блозі

· підтримати україномовний ресурс про біг

· отримати низку бонусів від мене

Інвестувавши всього ̶ч̶а̶ш̶е̶ч̶к̶у̶ ̶к̶а̶в̶и̶/̶ч̶а̶ю̶ 1$ Ви можете підтримати блог time2trail.in.ua та отримати доступ до всіх матеріалів, а також інших бонусів які доступні тільки для Патронів. Докладно про бонуси від мене кожній з категорії Патронів – можете прочитати ось тут.

Ваша підтримка – це можливість для мене приділяти більше часу блогу, а значить – створювати ще більше цікавого і корисного україномовного контенту про біг, трейл, ультра та здоровий спосіб життя!

Що буде в травні?

Це теж значною мірою буде залежати від Патронів блогу. Оскільки маю long-list цікавих тем, які давно хотілося б висвітлити – буду проводити анкетування і брати в роботу ті, які найбільш цікаві Підписникам. Основні тематичні блоки:

• підготовка до ультрамарафону
• психологія видів спорту на витривалість
• дієта для атлета
• стрес-менеджмент
• нейробіологія управління: мотивація і сила волі

А ще, всі Патрони блогу Time2trail – зможуть 10 травня – взяти участь лотереї з призами від Партнерів блогу 😉

ФОТО обкладинки статті: Kitaevo XC Race and Trail Run, 2017 від Євгена Туркулевича

Хороших травневих свят!

Бажаєте підтримати блог Time2trail та отримати доступ до ексклюзивних матеріалів?

Підписуйтеся на блог time2trail нa Patreonі!

Дякую! ????????

Запис Time2trail на Patreon: дайджест за квітень і плани на травень спершу з'явиться на Time2trail.

За мить – світ перекинувся догори дригом. Там, де було захмарене сіре небо, опинилася руда і масна глиниста багнюка з відбитками підков та коліями від тягачів.

– Оце так вляпався! – майнула думка.

Бігти марафон у горах вперше – дуже схоже на те, як завести публічний блог. Ти щось там тренуєшся – пишеш у фейсбучику чи інстаграмі але як приїздиш на змагання в гори чи то пак, хочеш зробити хорошу статтю на блозі – неодмінно даси сторчака на слизькій доріжці. Байдуже карпатській чи літературно-словесній. Ти просто ніколи такого не робив. І все вперше: сніг і підбір шрифтів, суворий вигляд затуманених смерек і фоторедактор, налаштування SЕО і трейлові кроси ноу нейм… Але ж починати треба? І ти стартуєш. Падаєш. Піднімаєшся. Знову падаєш. Місцями – боляче і неприємно. Місцями – весело і по фану.

Зараз навіть не віриться, що мій перший гірський марафон «Дземброня» відбувся майже 4 роки тому. Я люблю гори. Все починалося з простої допитливості: «а чи зможу?». А переросло у ще один інструмент вивчення себе та своїх можливостей. З тих пір набігав ще два гірських марафони, 7 ультрамарафонів (в тому числі 120км), брав участь у чемпіонаті світу з трейлраннінгу…

Так само, мало віриться, що блог Time2trail, – існує вже більше двох років. І що встиг написати за цей час понад 100 статей 🙂 Блог задумувався як ресурс, де просто час від часу публікуватиму свої лонгріди з трейлів та ультрамарафонів. А переріс у щось значно більше…

Мені хотілося б писати частіше…

Хотілося б охоплювати теми, які стосуються різних наукових відкриттів у спорті (про що розповідаю здебільшого на лекціях), брати більше інтерв’ю в українських (а ще може й закордонних) трейлраннерів та ультрамарафонців, ділитися власними інсайтами та напрацюваннями у підготовці до стартів. Так само – як хотілося б частіше бувати у горах.

Але…

Поки – пишу тільки те, що суперактуально (наприклад у зв’язку із пандемією COVID-19), також те, про що не можу не написати: бігозвіти зі стартів, якусь кількість оглядів на книги, що мегасподобалися, трохи інтерв’ю із трейлбігунами… Все в міру наявного вільного часу. Все в міру наявних можливостей між роботою, лекціями, соціальними активностями – сісти на потяг та дременути світ заочі туди, де стаєш ближчим до неба.

Так, додаткові кошти за блогерську активність – дозволили б писати регулярніше!

Взятися за ті матеріали, підготовка яких вимагає часоресурсу. Доробити ті статті, які вже кілька місяців застрягли у чернетках. Розповісти про ті речі, які ніколи не розповідав. І, так, вони б дали змогу бувати у горах частіше…

Тому – я вирішив зареєструватися на Patreon

Patreon – це краудфандінговая платформа, де автори, вони ж – творці контенту, отримують грошову підтримку від користувачів («Патронів»). Сьогодні тут понад 100 тисяч авторів і більше 3 мільйонів Патронів, які виплачують 100 млн. доларів щомісяця.

На Патреоні Ви можете підписатися на автора, сплачуючи певний внесок, наприклад 1$/ місяць та отримати на знак вдячності від нього ті чи інші бонуси. Як правило – це доступ до «закритого» контенту: статті, відео, опитування і т.д. Якщо контент подобається – підписка продовжується автоматично, щомісяця. Якщо ж захочете відписатися – це теж можна зробити в будь-який момент.

Що означає – стати Патроном Time2trail?

· забезпечити більше контенту на блозі

· підтримати україномовний ресурс про біг

· отримати низку бонусів від мене

Які ж будуть бонуси для Патронів?

· Доступ до закритих статей та відео на Patreon

Який би тип підписки Ви не обрали – в першу чергу на Патреоні публікуватиму статті, для яких постійно не вистачає часоресурсу на блозі. Щонайменше 2-3 на місяць. Навіть інвестувавши 1 доллар – Ви отримаєте доступ до цих «закритих» для загалу матеріалів.

· Промо-коди на он-лайн та оф-лайн Лекції

Тільки за минулий рік, я прочитав близько 50 лекцій у 8 містах України: про трейлраннінг, біохімію щастя і нейробіологію управління звичками, довголіття та біохакінг. Частина з лекцій – була відкритою, а частина – платною. Мені буде надзвичайно приємно надати можливість Патронам бувати на своїх лекціях. Тож для різних категорій Патронів – будуть як хороші знижки на квитки так і можливість взагалі безкоштовно взяти участь у платних лекціях.

· Можливість вплинути на тему наступної статті на блозі

Зрештою, я веду блог і пишу не тільки для себе. Є низка тем, на які давно обіцяю написати статті але – за браком часу, просто не доходять руки і вони припадають пилом у waiting list. Втім, тепер ставши Патроном зможете підтримати як безпосередньо впливати на вихід цих статей, особливо, якщо станете Ultra Trail Patron.

· Дискаунти від Партнерів блогу

Це ще один бонус, яким хочу поділитися із Патронами. Адже за 4-и роки виступів на трейлах, ультратрейлах співпрацюю з компаніями виробниками спортивного харчування, екіпірування, годинників, інвентарю для тренування та відновлення – якість продукції яких знаю та довіряю, бо перевіряв все на собі.

Насправді – це далеко не усі бонуси, які пропоную Патронам. А крім того – є задум розбавляти контент блогу відео, надавати доступ Патронам до відеозаписів деяких «комерційних» лекцій.

Які ж є категорії Патронів на Time2trail?

· Патрон – 1$

· Трейль Патрон – 4$

· Ультра Патрон – 10$

· Ультра Трейл Патрон – 30$

Всі докладні описи бонусів від мене кожній з категорії Патронів – можете прочитати ось тут або перейшовши за відповідним лінком. Далі все просто – якщо є бажання і можливість підтримати блог Time2trail – обирайте зручну для себе суму та ловіть доступ до «закритих» статей та інші бонуси 😉

Станом на сьогодні всі Патрони отримають доступ до:

– статті про мою систему мотивації

– відео лекції «Мотивація і дофамін: як не закинути спорт, поки діє карантин?»

Якщо ж поки можливості немає або ж вагаєтеся – весь контент блогу Time2trail – як і раніше лишається безкоштовним!

Дякую, що читаєте!

Багато хто на початку – відмовляв мене бігати в горах. Навіщо воно тобі? Це ж складно, холодно, боляче та, навіть, небезпечно!

Були і такі, хто казали – що україномовний блог про біг та ще й трейли, ультра марафони – ніхто не буде читати. Бо ж ці самі трейли та ультра марафони в Україні бігає жменька-друга любителів.

Пройшло кілька років…

Я продовжую бігати у горах і вести блог. Змагаюся із собою та за подіум на українських й закордонних стартах. Продовжую розповідати про те, як готуюся до трейлів, про цікаві старти та непересічних ультрамарафонців, про красу українських Бескидів, неозорість казахських степів та космічні пейзажі Каппадокії… І щиро радію з того, що на змаганнях з трейлраннінгу в Україні – вже не кілька десятків, а кілька сотень учасників. Що біг на природі – приваблює все більше любителів бігу, як в Україні так і світі. Що більше людей починають захоплюватися красою лісів та величчю гір. Знаю, що з часом – буде ще значно-значно більше.

А тому, певен:

Якщо про трейли пишуть – значить це комусь треба!

Тож запрошую і Вас до подорожі в ультрасвіт! Адже мандрувати разом в хорошій компанії – завжди веселіше;)

Побігли!

Якщо стаття Вам сподобалася – тисніть

Також – Ви можете підтримати блог time2trail нa Patreon.

Дякую!:)

Запис Time2trail on Patreon: якщо пишуть про трейли – значить це комусь треба? спершу з'явиться на Time2trail.

Сьогодні відкрилася реєстрація на старти UTMB® (Ultra-Trail du Mont-Blanc) – один з найбільш масових і популярних ультра-трейлів, який проходить в кінці серпня/на початку вересня у Альпах, навколо Монблану (4810м), по територіях Франції, Італії та Швейцарії.

UTMB – це тижневий фестиваль бігу, який включає  7 забігів  різної довжини та складності. Це – цікаві та складні траси, можливість “зануритися” в атмосферу трейлового свята в Шамоні та поспілкуватися з трейлранерами з усіх куточків світу, побачити “вживу” і позмагатися з ТОП-атлетами. Часто UTMB величають неофіційний Чемпіонат Світу з трейлранінгу –  “The World Summit of Trail Running”.

Докладно про те, що таке UTMB можна почитати – тут (Навколо Монблану за 10хвилин: бали ITRA, лотерея і навіщо взагалі бігти UTMB?).

Реєстрація

Порівняно з минулим рокомє деякі зміни в правилах реєстрації.

1. Кваліфікаційні бали

Цього року реєстрація на більшість дистанцій UTMB стала більш доступною. В першу чергу, це стосується самого UTMB, де тепер потрібно набрати всього – 10 балів у двох стартах за два роки – замість 15 балів за 3-и старти. Також, зменшилися вимоги по балах до реєстрації на ССС (6 замість 8 балів) та ОСС (4 – замість 6 балів). І тільки для реєстрації на TDS – як і минулого року слід набрати 8 балів, що цілком обгрунтовано, зважаючи на його рівень складності порівняно з ССС.

UTMB® : 10 points acquired between 2018/01/01 and 2019/12/31 (in 2 races maximum) CCC® : 6 points acquired between 2018/01/01 and 2019/12/31 (in 2 races maximum) TDS® : 8 points acquired between 2018/01/01 and 2019/12/31 (in 2 races maximum) OCC : 4 points acquired between 2018/01/01 and 2019/12/31 (in 2 races maximum)

2. Правила “подвійного коефіцієнту” і “пріоритету на третій рік”

Так само, як і минулі роки діють правила “подвійного коефіцієнту” і “пріоритету” на 3-ій рік.Подвійний коефіцієнт – означає, що якщо минулого року у лотереї вам не пощастило – цього року в лотереї братимуть участь 2-а ваші квиточки замість одного :)Але це тільки для того забігу, на який ви подавалися минулого року (!)І, звісно, якщо маєте за останні 2-а роки достатню кількість кваліфікаційних балів (!)Правило пріоритету – поширюється на тих, хто два роки поспіль подавався на один і той самий старт – але не вигравав слот. Їм достатньо просто мати необхідну кількість реєстраційних балів та подати заявку. Далі – система обіцяє “автоматичну реєстрацію” без лотереї :)В цьому плані – реєстраційна система набагато гуманніша за таку для Western States Endurance Run 100 (Mission impossible? Лотерея на Western States 100 – first trial)

У мене після минулорічної невдалої лотереї – якраз і є “подвійний коефіцієнт” на ССС – чим із задоволенням скористався:)

3. Групова реєстрація

Можна зареєструватися групою – отримати “єдиний квиток” і тут “пан або пропав”:) Якщо пощастить – уся група проходить лотерею. Якщо ні – пролітають теж усі…

4. ОплатаРеєстраційні внески – також дещо зросли (на 7-18 євро) порівняно з минулим роком.

2020 registration fees : UTMB® : 280€ CCC® : 169€ TDS® : 211€ OCC : 95€

При пререєстрації на лотерею, як і минулого року – система вирахує з вас “депозит” у розмірі 50 євро.

Після проходження процедури реєстрації – приходить ось такий “лист щастя”, мовляв все Ок – чекайте 9 січня:)

Якщо ви реєструватиметеся на котрийсь зі стартів UTMB вперше – можете ознайомитися із покроковим описом процедури тут – Навколо Монблану за 10хвилин: бали ITRA, лотерея і навіщо взагалі бігти UTMB?

Корисно почитати:

RaceRew #5 UTMB 2019: враження учасників з УкраїниОСС (Денис Соколов)- частина 1TDS (Андрій Лисенко) – частина 2

UTMB (Сергій Сапіга) – частина 3

А також враження українців, які брали участь у UTMB-2018:

– MCC і TDS (частина 1)

– OCC i CCC (частина 2)

– UTMB (частина 3)

З кожним роком все більше українців подається на старти UTMB і, відповідно, більше слотів на країну ми отримуємо:) Минулого року шанси були приблизно 1:3, що не так і мало (1 із 3: результати лотереї UTMB-2019 для України).

Зверніть увагу на дати:

Дедлайн подачі аплікацій – 2 січня.

Результати лотереї  за тиждень – 9 січня.

Сподіваюся – побачимося у Шамоні в 2020 році

Запис UTMB-2020 registration іs already open: my second trial спершу з'явиться на Time2trail.

Правду кажучи, я не збирався бігти 100-мильник наступного року. Тим паче – з реєстраційним внеском 410$ і на іншому континенті :))) Особливо враховуючи і той факт, що є ще ряд питань, які цікаво/потрібно ще дослідити (підготовка, реакіця травної системи та ін.) на “коротших” 100км гонках аби бігти їх легше та з кращим результатом…

Однак фініш на Salomon Cappadocia Ultra Trail (Cappadocia Ultra Trail-2019: перша ультра 100км+ і рятівні мандарини) давав можливість взяти участь у лотереї у легендарній The Western States 100-Mile Endurance Run (WSER100 або Western States). Тому, 7-го грудня у день лотереї, – було неспокійно. А раптом – виграю? :)))

Що таке Western States?

The Western States 100-Mile Endurance Run (WSER100) – найстаріший трейловий 100-мильник у світі. Якщо ви читали книги Скотта Джурека (RunBook review #2: Скотт Джурек “Їж правильно, біжи швидко”) або ж Діна Карназеса (RunBook review #4: “Той, що біжить без сну. Одкровення ультрамарафонця”) – там про цю гонку згадуватиметься не раз

Офіційною історією початку гонки вважають 1977р., коли на її старт вийшло 14 бігунів. Фінішувало лише троє і найшвидшим був 22-річний Енді Гонзалес (Andy Gonzales), який пробіг 100 миль за 22 години 57 хвилин. В цьому ж році було засновано Western States Endurance Run Foundation, яка займається організацією та управлінням гонкою.

Сьогодні WSER100 – це 160,3 km (+ 5 953m, – 7000m), яка відбувається щороку в останню суботу червня в Squaw Valley (California) на висоті 1 899 метрів о 5 ранку. Фініш розташовано в Auburn на висоті 394 метра, максимальна точка Watsons Monum 2 656 метрів, контрольний час 30 годин.

Забіг входить в серію гонок об’єднаних під назвою GRAND SLAM куди поряд з Western States 100 входить ще 3 великі американські стомільние гонки: Vermont 100 Mile Endurance Run, Leadville Trail 100 і The Wasatch Front 100 Mile Endurance Run.

Кожен фінішер Western States, який подолав дистанцію менш ніж за 24 години, отримує в подарунок срібну пряжку для ременя ручної роботи, фінішери, які уклалися в ліміт часу 30 годин – отримують таку ж пряжку в бронзі.

Рекорди і рекордсмени Western States

Статистика рекордів гонки ведеться з 1984 року, до цього дистанція була трохи менше 100 миль. Актуальний рекорд належить американцеві Jim Walmsley (Джим Волмслі (на фото)), який у 2019 році  подолав дистанцію за неймовірні 14 годин 9 хвилин!

У жінок рекорд належить англійці Ellie Greenwood яка в 2012 році показала результат – 16 годин 47 хвилин.

Абсолютний рекорд перемог серед чоловіків належить Scott Jurek який вигравав гонку протягом семи років поспіль з 1999 року по 2005 рік. А серед жінок найбільша кількість перемог у американки Ann Trason яка вигравала гонку з 1994 по 2012 рік.

Як потрапити на Western States?

Для участі в лотереї претенденту необхідно фінішувати в одному з кваліфікаційних забігів, список яких розміщений на сайті Western States. Чи не найближчим для українців – є якраз Salomon Cappadocia Ultra Trail.

Незважаючи на популярність гонки – ліміт учасників, який визначено національним апрком, де вона проходить, становить усього 369 місць (це обмеження від нацпарку, де відбувається гонка). Причому 105 місць організатори закріплюють за елітою і постійними учасниками і тільки 264 місця бере участь в лотереї.

Система проведення лотереї – досить специфічна. Кожен претендент на лотерею отримує таку кількість квитків, яка відповідає формулі 2*(N-1). Де N кількість разів які аплікант брав участь у лотереї. Тобто, учасник бере участь в лотереї цього року, але не пройшов її, отримує перевагу в наступному році.

Отож мій “квиточок” закинули у велитенський барабан із ще 27872. Шанси були не дуже високі – менші 1,3%. Барабан покрутили кількасот разів і…

Пролетів. Тож буду мати наступного року вже 4-и квиточки, якщо все складеться

Навіщо взагалі подаватися на WSER100?

А от Сергій Дусь засновник першого українського подкасту про трейл (Ультра Чат UA) подається на WSER100 вже не перший рік.

– Подаюся з 2015 року але через DNF в 2017 році – минулого року прийшлося починати все спочатку. Зрештою, на своє 40-а ліття думаю таки попасти :)- Про мотивацію, тут як, це ж original! Це рейс-легенда, Єрусалим та Мекка трейлових стомильників. Я знаю що це не найскладніший та не найкрасивіший стомильник в світі чи навіть США. Але ж, як у справжнього “віруючого” трейлранера цей рейс викликає неабиякі емоції. Бути частиною історії, бігти по слідах легенд ультратрейлу – Scott Jurek, Anton Krupicka, Killian Journet, Jim Walmsley, Ann Trason, Dean Karnazes, Courtney Daulwater… де ще можна розділити старт з найкращими спортсменами твого виду спорту? Ніде. Вестерн стейтс це Ноу Камп – тільки ти не сидиш на трибуні, а безпосередньо приймаєш участь на полі. Історія, історії, учасники, волонтери, пекельні каньйони, сам трейл з такими незабутніми відрізками та назвами як от Devils thumb, America, River crossing, американська ультратрейл культура – це все обєднується в неперевершеній мікстурі цього старту…

– Шанси потрапити були невеликі, тож альтернативу вже знайшов. Це буде Ultra trail snowdonia 100 – 170km +10,000, в рази технічніше утмб, в рідненькій Сноудонії:))))

Правду кажучи – мотиви Сергія мені теж дуже близькі. А те, що “міссія практично неможлива” – тільки більше мотивує Продовжуємо підготовку.  І, маю надію,  інші лотереї на які подавався/подаватимуся – будуть більш успішними

Запис Mission impossible? Лотерея на Western States 100 – first trial спершу з'явиться на Time2trail.

У 2017 році, коли почав готуватися до свого першого ультрамарафону (Марафон і ще трішки… А що як пробігти УЛЬТРА?) – почав прискіпливо слідкувати за кількома ТОП-трейлраннерами із ІР (index performance) по ITRA вище 850 (що таке index performance, ITRA можна почитати тут: «Навколо Монблану за 10 хвилин: бали ITRA, лотерея і навіщо взагалі бігти UTMB?»). Так не лише поповнював арсенал методик підготовки та відновлення, а й дізнавався про цікаві старти, рекомендації по дієті. Власне тоді вперше й звернув увагу на застосування ТОПамти таких «екзотичних» засобів відновлення як льодяні ванни, лімфодренажні штани та електроміостимулятори. Перші два засоби – розглянемо трохи згодом, ав цьому матеріалі – поділюся враженнями про використання електроміостимулятора Compex SP 8.0.

Електро-м’язева (електроміо) стимуляція (EMС) – це технологія, яка вже понад 30 років застосовується в медичній галузі фізіотерапевтами для прискорення реабілітації та лікування ряду захворювань пов’язаних з порушенням м’язевого тонусу. Принцип дії ЕМС полягає у електричній стимуляція нервових закінчень і м’язів, що здійснюється за допомогою передачі струму від міостимулятора до тіла людини через електроди.

Хоча найбільш активно ЕМС застосовувалася для прискорення реабілітації атлетів після травм, зараз вона має багато застосувань у різних видах спорту: силові тренування, витривалість, гіпертрофія м’язів, відновлення, управління болем та інше. Наразі, вчені не рекомендують розглядати ЕМС як заміну тренувань самих по собі, адже окрім впливу безпосередньо на м’язи тренування ще й здійснюють позитивний вплив щонайменше на роботу серця та когнітивні функції. Втім, є докази, що як доповнення до тренувань чи використання для відновлення – електроміостимуляція може покращувати результати навіть елітних атлетів.

Вперше я побачив електроміостимулятор Compex у дії на цьогорічному Chornohora Sky Marathon, – кілька наметів Compex стояли у старт/фінішній зоні. Однак, а ні перед стартом, а ні після фінішу спробувати на собі дію присторою, який до цього бачив тілки на фото-відео – не вийшло.

Знов побачив намети Compex аж після півмарафону в рамках Wizz Air Kyiv City Marathon – у масажному містечку. Тож замість традиційного післяфінішного масажу від «Масажного патруля» – вирішив перевірити нові технології в дії. Не встиг зогледітися – як вже мої ноги обплетені купою дротів, що тягнуться від Compex SP4.0, а м’язи починають ритмічно посмикуватися. Відчуття – зовсім інші, ніж від класичного масажу!

Після такого першого досвіду – вже за тиждень мав можливість використовувати більш «просунуту» версію електроміостимуляторів – модель Compex SP 8.0 під час Бігового табору у Каппадокії та для відновлення після 120км гонки Salomon Cappadocia Ultra Trail. Хоча прилад має кілька десятків програм, я в основному використовував режими: відновлення, різні види масажу та зменшення м’язевого болю.

Загальні враження

Ефективність

В силу суб’єктивності подібних вражень та оцінок – тут для мене основним індикатором були власні суб’єктивні відчуття під час 120км гонки в рамках Cappadocia Ultra Trail, яку біг через три дні після сходження на вершину вулкана Ерджіяс (3900м). Підйом на вершину вулкану, – а це майже 2000м набору (стартували із 2100м) і 9 годин на ногах, досить серйозне навантаження, особливо перед 100км+ ультрою. Тож для того, аби відновитися перед ультрамарафоном довелося застосувати весь наявний арсенал засобів для відновлення в тому числі Compex SP 8.0. Нас було 7 учасників табору – тому користувалися SP 8.0. по-черзі. Старався робити відновлення або масаж зранку та ввечері, що дозволило за ці три дні суттєво зменшити м’язову напругу і покращити стан ніг. Під час старту (Cappadocia Ultra Trail-2019: перша ультра 100км+ і рятівні мандарини) невелика важкість в ногах трохи зберігалася – але не критична. Доречі, усі учасники табору успішно фінішували свої дистанції й не тільки я потрапив у призи (Золота осінь: перемоги українців на Salomon Cappadocia Ultra Trail

Після фінішу 120км ультра гонки – ноги були в досить кепському стані. Але використовуючи Compex разом з іншими видами відновлення – зміг швидше ніж зазвичай повернутися до тренувань, незважаючи на переїзди та завантаженість на основній роботі після повернення.

Мобільність

Протягом тижня Бігового табору у нас було чимало поїздок по Туреччині. Тому, дуже зручно було мати можливість зробити масаж стегон та литок – просто сидячи у машині під час поїздки. Ми брали прилад з собою скрізь!

Зручність

Compex SP 8.0 – зручний у використанні не тільки з огляду на його маленькі габарити та мобільність (невеликий чемоданчик), а й на те, що прилад подає струм на електроди безконтактно. Тобто немає пучка проводів, які обплітатимуть ваші ноги, плутатиметься, зачіпатиметься за щось як у більш ранніх моделей. Достатньо прикріпити електроди і запустити потрібну програму.

Хоча 20 хвилин використання ЕМС і не дадуть такого ефекту, як 20 хвилин масажу фахівця але з багатьох причин – використання Compex може бути зручнішим за масаж. По-перше, хорошого фахівця масажиста – ще потрібно знайти, й дужже рідко хто може собі дозволити брати масажиста закордон на змагання. По-друге, добирання до масажиста – це теж певний часоресурс. По-третє – послуги хорошого масажиста коштують дорого. З огляду на другий і третій пункти вартість і час – ви навряд зможете дозволити собі більше одного сеансу масажу на тиждень. Звісно, маючи Compex SP 8.0 під рукою – можна робити відновлювальні сесії та масаж хоч після кожного тренування

User-friendly

Програмне забезпечення – дуже практичне та зручне у користуванні. Навіть якщо ви берете у руки прилад вперше – можна швидко розібратися. Крім того, можна встановити Compex coach на телефон з більш докладним описом програм і рекомендаціями по їхньому застосуванню.

У Compex SP 8.0 сила струму регулюється muscle intelligence (MI), який автоматично сканує ваші м’язи і встановлює оптимальну інтенсивність скорочення для потрібної програми, що теж спрощує використання.

Наразі, після використання Compex SP 8.0 можу сказати, що це досить ефективний та зручний інструмент для відновлення м’язів після важких тренувальних робіт, змагань. Мені дуже імпонує його зручність у використанні та мобільність завдяки чому навіть у найбільш завантажені дні, коли тренування доводиться поєднувати із відрядженнями чи 4-5 годинними сесіями лекцій – час на використання можна легко знайти. Звісно, процес відновлення комплексний. А відповідно потребує такого ж комплексного підходу й застосування цілого арсеналу інструментів в т.ч. таких «базових» як сон та дієта. Однак, у гонці на відновлення – Compex SP 8.0 дає суттєву перевагу!

Запис #RaceRecovery: електроміостимуляція в дії спершу з'явиться на Time2trail.

Вже за тиждень 8 червня відбудеться 9-ий Чемпіонат світу (ЧС) з трейлраннінгу (трейлу). Змагання проходитимуть в Португалії, неподалік містечка Міранда-ду-Корво по трасі трейлу Trilhos dos Abutres (“Стежки стерв’ятників” та Чемпіонат світу з трейлу-2019).

У першій частині – ми познайомилися із жіночим складом збірної:Хто представлятиме Україну на Чемпіонаті світу з трейлу 2019? (частина 1)

Сьогодні – продовжуємо знайомство вже з чоловіками, які увійшли до складу збірної України. Побігли!

Богдан Онищенко

Бігати трейли – це, передусім, моє хобі. Спортом я майже ніколи не займався але десь в 2013 спробував пробігти трейл – і мені сподобалось. Трейли практично в мене за вікном, тож достатньо відчинити двері й через п’ять хвилин я в горах, тому почав з трейлів відразу. До спортивної еліти я не належу, але якщо є хобі то чому б і не робити це достойно. З огляду на мій вік (похилий), мене приваблюють довгі дистанції – 100км і 100 миль, там треба багато думати, мені це імпонує. 100км моя улюблена і оптимальна для мене дистанція і десь 15 трейлових змагань в цій категорії я вже пробіг, деякі навіть виграв і, загалом, на подіумах бував, хоча це для мене і не дуже важливо. Зараз я в ТОП-100 у світі, здається єдиний українець, за результатами останніх трьох років в UTWT (Ultra Trail World Tour) про що дізнався нещодавно й несподівано. Це тішить бо це і є мій улюблений 100км трейл сегмент. Трейлові змагання, це насамперед пригоди, згадати вже є що (UTMB, UTMF, Diagonale des Fous, Mt Gaoligong, UTA, тощо), але ще більше цікаво міркувати про майбутні авантюри, зокрема цьогорічний ЧС в Португалії, тому – тільки вперед!Це мій другий ЧС поспіль. Конкуренція на ЧС неймовірно висока, випадкових людей там немає. Я бігав багато міжнародних трейлів, дуже престижних і не дуже, порівнювати є з чим. На ЧС конкуренція не є найсильнішою з усіх теоретично можливих, але з того що реально існує, це неперевершений рівень. Вищого рівня в ультра трейлах поки що не існує. Те саме очікую і в Португалії.Мій орієнтир, це пройти PB (personal best) в короткій ультра дистанції (45км). Для мене це важко, бо в цьому діапазоні швидкість відіграє більшу роль аніж витривалість, а я більше спеціаліст з витривалості й надаю перевагу 100км сегменту. Також мені більше підходять складні, технічні трейли і здається, загалом, що цьогорічний ЧС трейл не є одним з таких. Незважаючи на це, я ставлюся до того як до звичайного і звичного завдання – треба певний результат, як його отримати і підготуватись я знаю, залишилось це тільки піти та зробити.Так, гадаю цьогорічному складу збірної цілком реально поборотися за високі місця на ЧС! В рахунок команди йдуть перші три кращих результати. В нашій чоловічій команді є більше ніж троє дуже швидких і досвідчених хлопців на таку дистанцію, хоч я і не є одним з них. Жіночу команду, нажаль, знаю гірше, тому прогнозувати не можу, але сподіваюсь що теж належна мотивація принесе гарний результат.Я в Україні не живу вже досить (навіть, дуже) давно, тому виступати за Україну мені, можливо навіть в чомусь більше ніж колегам що там живуть, це велика честь; є певний сентиментальний аспект, якого можливо і не було б якби я там постійно проживав. Незважаючи на те, що недавні політичні зміни в нашій країні мені абсолютно не до вподоби, Україна поки що ще є, і доки це так, треба її шанувати і виступати за національну команду, якщо є така можливість; моє ставлення в цьому відповідне.

Валерій Макарук

Загалом, минулий рік для мене був дуже вдалим. У трейлі на дистанції 20+ здобув одну перемогу, два 2-х та 1 третє місця. На асфальті перемога на 10 км у Луцьку та 2-й у півмарафоні на Світязі. Найбільш запам’ятались перемога на Wet Hills та у Малій Лізі, а також домашня перемога на 10 км у рідному Луцьку.

У 2017 році я вже приймав участь на ЧС з трейлу в Італії. Також у 2016 році було два асфальтові марафони: Варшава та Вільнюс.

На цьому ЧС хочеться увійти у ТОП-100, навіть – у ТОП-50). В Італії до половини дистанції це вдавалось робити, потім судоми внесли свої корективи!

Збірна цілком може поборотися за високі місця, все можливо!) Якщо не вірити у власні сили, то нема сенсу кудись їхати! Думаю що в індивідуальному заліку Попов та Тарасова мають бути у ТОП-20!

Для мене за честь виступати за національну збірну на світовій першості! З іншої сторони це ще й величезна відповідальність. Від вітчизняного старту ЧС дуже відрізняється атмосферою, усі жителі стартового містечка виходять підтримати спортсменів. До того ж на ЧС є на кого рівнятися, адже тут зібрані кращі з кращих трейлранерів з усього світу!

Валерій Шипунов

Досягнення: 3-є місце на чемпіонаті України з трейлу (Гуцул трейл 2018); 2-е місце на чемпіонаті України з добового бігу (вересень 2018, 192км).

Це вже другий чемпіонат світу з трейлу (приймав участь минулого року), також приймав участь в чемпіонаті світу з “довгих” гір (2017р). Рівень учасників, які приїжджають на Чемпіонат світу дуже високий, особливо команди Італії, Франції, Іспанії та Америки.

Якихось цілей потрапити в ТОП-… поки не ставлю. Рівень атлетів на Чемпіонаті світу – це індекс ITRA більше 750, і я свідомо оцінюю що ще треба років з 5-ть потренуватись, щоб дійти до такого рівня.

Вважаю, збірній цього року поборотися за високі місця – нереально. В особистому заліку думаю є люди які можуть попасти в ТОП-20 чи ТОП-30, але в командному заліку навряд чи.

Виступати за Національну збірну – це завжди гордість, ще одне нагадування світові, що Україна існує. Вважаю що дуже важливо представляти країну на подібних змаганнях. Для мене це завжди відповідальність, розуміння що від мого фінішу також залежить загальний командний залік, і наприклад варіант зійти зовсім не розглядається.

Костянтин Желєзов

Я їду на 12-й Чемпіонат світу з трейлу і по гірському бігу на довгі дистанції, як спортсмен і як керівник. З ний – це буде 5-й ЧС саме з трейлу.

Світовий трейл, в цілому, аматорський, хочу щоб він таким і залишався, в трейловій тусовці зовсім інша аура, це окрема тусовка. Наша збірна зростає з року в рік але плани по потраплянню в ТОП не ставлю. Хочу додатково зазначити, що заслуга зростання рівня нашої збірної, повністю лежить на плечах організаторів, які організовують трейли в Україні!

Федерація легкої атлетики України (ФЛАУ), відноситься до трейлів як до не олімпійського виду легкої атлетики, допомагає певною сумою в організації чемпіонатів України (ЧУ) з трейлу та гірського бігу на довгі дистанції. Цього року ФЛАУ вирішило оплатити дорогу чемпіонам країни, цей момент я вважаю неправильним. Я б, наприклад, розділив би цей грант порівну між першою трійкою на ЧУ, а за умови, що якщо хтось відмовиться в участі на ЧС, то грант передав би першому учаснику, якого відібрали згідно рейтингу, оскільки для мене головне – це фінішний результат команди (залік по трьох найкращих результатах), а не участь на ЧС тільки чемпіона.

Виходячи з вищесказаного, особисто для мене як учасника, додатковою відповідальністю стає фініш на ЧС, оскільки я біжу за команду. На будь-якому старті ти можеш зійти з дистанції, на Чемпіонаті світу – не маєш права, бо ж навіщо тоді їхав?)

Атмосфера на Чемпіонаті світу особлива, як на Чемпіонаті світу! Це треба хоч один раз пережити, відчути на собі.

Чемпіонат світу буває один раз в житті – й то не у кожного)

Олександр Скороход

Хоча за професією – молекулярний біолог, систематично спортом займаюся з 2005 року. Спершу це були бойові мистецтва, маю І дан (чорний пояс) з карате, потім біг, туризм, альпінізм.

Мій шлях у трейл почався в 2013 році, коли пробіг свій перший трейл «Вовче горло», який організував Костянтин Желєзов у Зазим’ї під Києвом. Дужже сподобалося – тож із шосе поступово мігрував у трейли. У 2017 році пробіг свою першу ультра – Chornohora Sky Marathon, де був 3-ім (Марафон і ще трішки, а що як пробігти ультра?). Найбільше досягнення на сьогодні – перемога на Bojko trail (80k) минулого року (Bojko Trail: 50-и мильник українськими Бескидами). Щоправда, під час Бойко травмувався – через що мусив пропустити решту літніх та осінні старти окрім Каппадокії (Cappadocia medium trail: ультра неймовірною Каппадокією). Після Каппадокії взимку – знову була травма і довгий процес поступового відновлення. Першу пробіжку зробив аж на початку березня.

Чемпіонаті світу з трейлу ще не виступав, тому можливість відчути атмосферу і позмагатися із ТОП-атлетами світу – стала хорошим стимулом аби відновитися швидше. На початку травня зробив свій перший змагальний старт 35к в рамках Tengri ultra, фінішував 4-им в абсолюті, результатом і тим, як відреагувало коліно – цілком задоволений.

Хоча тільки-но відновився – звісно, буду намагатися показати максимально-можливий результат і отримати досвід. Чоловіча та жіноча команди, як на мене, можуть цього року значно покращити загальні результати, порівняно з минулими роками.

Для мене велика честь і відповідальність виступати в збірній Україні, пліч-о-пліч з кращими трейлраннерами України!

Олексій Борисенко

Бігом я займаюся відносно недавно, більш-менш серьёзно бігаю тільки третій рік. А так – вже років сім. З п’яти років, протягом шістнадцяти років займався гірськолижним спортом. Входив до юнацької та юніорської збірних команд України. Представляв Україну на міжнародних змаганнях. Кандидат у майстри спорту з гірськолижного спорту.

Як потрапив у легку атлетику, зокрима в біг – сам не розумію. Якось трохи бігав, хочу зазначити, що гірськолижники майже взагалі не бігають))

Свій перший справжній гірський трейл пробіг менше року тому – це був Fun Karpaty Trail. На той час я вже спробував себе у забігах з перешкодами, у шосейному бігові на півмарафонській та марафонській дистанціях, лишилися тільки трейли. Я не став розмінюватися на короткі й середні дистанції, а одразу зарееструвався на ультра 50 км. Це було дійсно щось нове, неймовірне та емоційно захоплююче! В серйозній конкуренції я прибіг тоді четвертим. Під тими враженнями та емоціями, які дуже довго мене не відпускали – я почав шукати можливість, де б пробігди бодай ще один цікавий трейл. А оскільки мав можливість влітку тренуватися у Карпатах то і підходящий трейл знайшовся на 100 БукоМиль. Вирішив бігти 42 км – посів 1 місце. І тоді одразу ж зарееструвався на самий престижний український трейл Chornohora Sky Marathon 60 км, де прибіг другим. Потім ще на Wet Hils 42 км теж прибіг другим але через помилку зі спорядженням отримав штраф і спустився на шосте місце але то таке.

А коли в березні до мене звернувся Костянтин Железов з запитаням чи готивий я поїхати у складі збірної команди України на Чемпіонат світу по трейлу в Португалію бігти 44 км з набором висоти 2120 метрів – це було якось несподівано і в мене були інші плани але ж це Чемпіонат світу! З рештою я взяв декілька днів на обміркування і погодився. Подумав це ж має бути круто!

Потім, вирішив пробігти свій перший чемпіонат України з трейлу, який проводили в рамках «Гуцул трейлу». Оскільки готувався до Бостонського марафону, то дуже довго не бігав по горах і дистанція не жартівлива 54 км Ультра, я вже мовчу про набір висоти 3250 метрів, і все це на початку сезону.

Сказати, що було дуже складно це нічого не сказати. Зрештою я прибіг третім чим на той час і в тих умовах був дуже задоволений). Здається завдяки третьому місцю на Чемпіонаті я виконав норматив в кандидати в майстри спорту з легкої атлетики (але то ще не точно))

На данний момент визначними досгненнями для себе вважаю:

– друге місце на Першому Марафон у Білій Церкві в 2017 році

– друге місце на Chornohora Sky Marathon 60 км в 2018 році.

– трете місце на Wizz Air Kyiv Cyti Marathon 2018 на дистанції півмарафону.

– трете місце на чемпіонаті України з трейлу Гуцул трейл – 2019, 54 км.

– перший Мєйджор Марафон у Берліні 2018 рік.

– Personal Best на Frankfurt Marathon 2018 рік.

– трете місце на Race Nation Kyiv 2017 рік 20+ км.

– трете місце на Race Nation Kyiv 2017 рік 10+ км.

Це буде мій перший Чемпіонат світу з трейлу на який дуже чекаю і готуюся до нього. Маю велике бажання виступити на повну силу. Також пишаюся тим, що маю змогу представляти Україну на цих змаганнях. Вважаю, що це буде неоціненний досвід. Дуже хочу подивитися на світовий рівень в цій дисципліні, набратися досвіду, бо я ще тільки вчуся (всього меньше року, як бігаю трейли. Крім того, хочеться випробувати себе на новій місцевості з цікавим рельєфом, бо до цього часу бігав тільки по Карпатах.

На цей Чемпіонат у нас підібралася дуже цікава і сильна команда, майже з усіма вже встиг познайомитися і, вважаю, нам по силах виступити достойно!

Олексій Мельник

Ніколи раніше не бігав нічого довгого, тільки грав у футбол. Мешкаю зараз в Китаї, власне, тут все і почалося – вперше 3-и чи 4-и роки тому пробіг марафон в Шенджені. Потім ще один марафон. А потім – спробував 50-и км трейл і мені сподобалося! Хоча перший трейл був вдягнений як казна-хто але поступово – розібрався. Так і захопився трейлом, шосе бігати перестав. Мій найкращий час на марафоні – 2:53. Бігав різні трейли: 30 км, 50 км тричі 100 км.

В горах подобається бігати трейли, бо це ще й атлетизм – я використовую палиці, щоб працювали м’язи всього тіла і це мені цікавіше набагато більше ніж «плоскі» старти.

Щодо Чемпіонату світу – так, це буде вже мій другий ЧС, минулого року біг в Іспанії. Конкуренція там надзвичайно сильна, це «рейтингові хлопці» з ITRA performance index – 800, 850 та більше…

Прагну, звісно, більшого й показати швидкий час. Щонайменше – хоча б обігнати всіх жінок:) Мої орієнтири – досягнути спершу РІ 750, потім 800. Але вище голови – не стрибнеш. Це Португалія – тож буде не просто, мабуть спекотно… Хотілося б у ТОП-100 потрапити, у ТОП-50 – було б добре!

Звісно старт за Україну на ЧС – більш відповідальний, мотивуючий. Сподіваюся буде потужній командний дух і ми покажемо хороші результати!

Сергій Попов

У виді легкої атлетики, де домінують італійці та іспанці моя найбільша мрія, аби на нагородженні прозвучав гімн України. І я вірю, що ми маємо принаймні шанси командою опинитися на п’єдесталі, і хай для цього може знадобитися ще не один рік…

Мені 38 років, 21 рік займаюся бігом. Себе називаю аматором, бо за першою освітою – магістр політології й понад 10 років працював в сфері журналістики, якому подобається на рівних боротися з профіками. За час кар’єри пробіг близько 40 марафонів (найкращий час – 2.22.52 у 2004 р. З 2015 основна спеціалізація – гірський біг та трейл. Тричі був чемпіоном України з гірського бігу на довгій дистанції (2016, 2017, 2018рр.) та двічі (2017 та 2019рр.) – з трейлу. Брав участь у 7-и Чемпіонатах світу (4-и з гірського бігу на довгій дистанції, 2 – з трейлу, 1 – з гірського бігу на “короткій” дистанції). Найкращий результат показав у 2015-му на ЧС з гірського бігу в Швейцарському Церматті, де фінішував 29-м на дистанції 42 км. Наразі найдовша трейлова дистанція, яку долав – 85 км, найдовша шосейна – 100км (7год. 19хв).

Конкуренція на Чемпіонатах світу справді висока і кожен рік зростає. Сам вид – трейл стає усе більш популярним. Дуже потужні команди мають Італія, Іспанія, Франція, США, Велика Британія. З іншими – українці цілком можуть конкурувати. Думаю, цього року гарним результатом буде потрапити у ТОП-15 командою. Ідеальним – у ТОП-10. В особистому заліку я буду боротися за місце у ТОП-30.

Сергій Сапіга

Найвище моє досягнення – те що я в свої 44-и почав знову бігати та і ще й добився не поганих результатів. А по змаганнях це безперечно два рази вигравш культової Карпатії та майже два рази 100 Букомиль! Ще хочу відзначити виграш на самому складному трейлі це Endurance trail позаминулого року. Це був самий тяжкий технічно трейл та один із найбільш красивих трейлів. Ну, а 48-е місце на UTMB минулого року – це як приклад того, що я ще можу достойно представити Україну на таких титулованих змаганнях і як висновок того, що міг би їздити на такого класу змагання поки – але, нажаль, фінансово не стягую.

По спортивних званнях – ніби кандидат у майстри спорту легкої атлетики (гірский біг), а по трейлу звання профукав, бо на Гуцул трейлі цього року – не ризикнув бігти після травми гомілки, вирішив все ж таки поберегти себе і вже стартувати на Lviv ultra trail. По рейтингу в ITRA – я поки що лідер в XL i XXL, поки Сергій Попов з Олексієм Борисенко не розпробували що це таке, ну і це мене поки що тішить, тому і біжу поки можу

Це вже мій четвертий Чемпіонат світу! Крім того, біг ще один ЧС з гірського бігу на довгі дистанції вгору-вниз 38 км в Польщі. На кожному ЧС я покращував свій результат, як серед Українців, так і в абсолюті – і середній темп, і по своїй віковій категорії. Тож, значить, поки що ріст є, не зважаючи на те, як я тренуюсь я все ж таки рахую, що я достойно представляв Україну і боровся до кінця і з останніх сил, бо на таких змаганнях є конкуренція і це конкретно мотивує.

Що до команди, я себе не дуже бачу на цьому чемпі, бо то швидкий короткий і досить таки біговий трейл, я так думаю, може помиляюсь, і там будуть якісь технічно складні підйоми і спуски, хоча навряд чи. Я рахую що я зайняв місце швидших трейл-бігунів ніж я, певно я би по іншому формував команду. Але, гадаю, шестірка цього року як що би в неї не входив Железов то була би сильною. Себе я також в ній не бачу але як показав минулі чемпіонати, не можливо передбачити гарний виступ тих, хто навіть сильно виступав в Україні.

Окрім Сергія Попова він досить-таки стабільний і вміє дуже терпіти й боротись незважаючи на рейтинги до кінця, таке було на чемпіонаті в Італії, де його конкретно хапали судорги за 5км до фініша і де він трохи надірвав м’яз під час судом.

Конкуренція на коротких ультратрейлах в Україні досить таки висока й рівень трейл-бігунів значно виріс це видно по рейтингах ITRA! І це дуже тішить!

Що ж, склад чоловічої збірної з трейлу цього року укомплектовано досить сильними атлетами, тож будемо сподіватися на хороші результати як в індивідуальному та командному заліку!Лишається тільки побажати хлопцям легких ніг та успішного виступу на Чемпіонаті світу!На останок, традиційно, коротеньке відео про Trilhos dos Abutres, цього разу – ролик про гонку 2018 року:

Запис Хто представлятиме Україну на Чемпіонаті світу з трейлу 2019? (частина 2) спершу з'явиться на Time2trail.

Менше двох тижнів лишається до початку 9-ого Чемпіонату світу (ЧС) з трейлраннінгу (трейлу), який проходитиме 8 червня неподалік португальського містечка Міранда-ду-Корво по трасі трейлу Trilhos dos Abutres (“Стежки стерв’ятників” та Чемпіонат світу з трейлу-2019).

Виконавчий комітет ФЛАУ 10 квітня 2019 року затвердив склад української делегації на Чемпіонат світу з трейлу. Всього до складу збірної увійшло 16 спортсменів. Хто ж із жінок цього року представлятиме Україну на змаганнях? Саме час познайомитися поближче

Даша Боднар

Насправді я займаюсь багатьма видами спорту (вело, плавання, скітур, гірські лижі, орієнтування, альпінізм) на любительському рівні й часто з гарним результатом))) Різнопланові захоплення дають мені цікавий досвід та можливість розвиватись та займатись чимось активним протягом всього року. Часто захоплення одним видом спорту дає можливість спробувати себе в іншому – так вийшло зі скітуром, який став цікавим замінником трейлраннінгу взимку.На даний час в мене 12-ть фінішів трейлових забігів з яких на 11-ти перемагала чи була у серед призерів.Казати, що якась перемога більш визначна не можу, всі вони є важливі й складають мій «тернистий» шлях розвитку. Але звісно, що остання перемога – 3-є місце на 100 Miles of Istria 2019 – Red (“Бронза” Даші Боднар на 100 miles of Istria) на даний час тішить найбільше.

Я вже в друге приймаю участь в ЧС. Від участі в минулому році лишились дуже гарні та позитивні враження і непоганий результат, тому вирішила спробувати в цьому році знов відібратися до складу збірної України.На ЧС висока конкуренція – кожна країна представляє збірну з своїх найкращих представників. В більшості країн збірні складаються з професіоналів високого рівня, які мають гарну матеріально-технічну базу, щоб присвятити цій справі весь вільний час та досягти найвищих показників.Ми ще в цьому напрямку тільки розвиваємось. Трейл є молодим видом спорту і в багатьох випадках досягнення спортсменів ґрунтується на їхньому ентузіазмі та пошуку можливості тренуватись після або поміж роботою та їздити на старти за власний кошт. Тому, наш рівень учасників хоч і є сильний, але не вистачає допомоги та певної бази щоб нормально присвятити себе тренуванням і дійсно вийти на максимальний рівень своїх можливостей.Вірю, що дуже скоро це зміниться і люди, які мають сили боротись за перемогу, зможуть отримати гідну допомогу на шляху досягнення цього)))Я ставлю за мету пробігти з найкращим результатом для себе та в межах своїх можливостей гідно представити свою країну. В мене вже набагато більший досвід та цей рік присвячувала більше часу тренуванням. Тому сподіваюсь на гарний результат))Дуже сильний склад чоловіків збірної – багато учасників мають високий ITRA performance index, досвід та можливість показати гарний результат на забігу.Серед дівчат беззаперечним лідером є Тарасова Юлія, яка кожного року показує результат на рівні лідерів-чоловіків і саме за неї я буду найбільше вболівати)))Що значить для мене виступати за свою країну? В першу чергу – це шалене почуттям гордості, яку відчуваєш в цей момент)) І відчуття єдиної команди. Ти вже їдеш виступати не як самотня одиниця, а в складі збірної де кожен зацікавлений і сприяє отриманню загальнокомандного результату. Також це певна відповідальність, яка виникає, коли починаєш розуміти що займаєш місце в складі збірної, на яке могла претендувати інша людина.

Катерина Тернова

Моє захоплення бігом сталося зовсім раптово, кілька років тому, а до цього біг, за великим рахунком, обмежувався уроками фізкультури в школі та університеті. І ось, одного разу, за обговоренням реєстрації подруги на “Color Run”, було сказано про те, що є такий забіг, як Гонка Нації, і що його складно пройти. Ну, а якщо складно, то треба ж спробувати? Власне, спробувала, сподобалося. Я брала участь і в одиночних забігах, і в складі команди 1×1, яка, до слова, здатна, як мені здається, надихнути будь-якого постаратися стати трішки краще. У мене було 3-е місце і кілька разів 2-е в складі команди. У минулому році я вперше взяла участь в трейлі на Chornogora Sky Marathon (на 23к), і мені там так сподобалося, що повернувшись, вирішила взяти участь в Wet Hills. Мені завжди подобалися гори і природа, тому Трейл – це свого роду відпочинок, просто не фізичний, а, так би мовити, «душею»

Як бачите, моя трейловая історія не дуже довга, і для мене було дуже несподівано, коли Костянтин Желєзов написав щодо ЧС. Власне, так несподівано, що я відразу відмовилася Справа в тому, що в забігах з перешкодами пройшовши кваліфікацію (увійшовши в першу десятку фінішерів м/ж), ти можеш сам зареєструватися на ЧС або чемпіонат Європи (ЧЄ), тому я думала, що його питання – це питання про те, зареєструвалася я на ЧС з трейлу чи ні, а не питання участі в складі збірної. Це була просто якась зовсім недосяжна мета, щоб сприйняти це питання відразу правильно. Але, зрозумівши суть, звісно, мені дуже захотілося стати частиною збірної України. Перебуваючи на останньому місці в списку претендентів, потрапляння мені здавалося чимось мало ймовірним. І навіть після того, як Костя подав заявку і сказав, що всі, хто в чаті по обговоренню ЧС – вже учасники, перший час ще здавалося, що зараз щось змінитися, і моя участь скасується, – тобто це зовсім як хороший приємний сон, який не хочеш злякати, але боїшся, що ось-ось прокинешся. Загалом, я навіть мріяти не могла про таке, а тут – на тобі. І це, звичайно, більше, ніж приємно

Раніше я не брала участь в міжнародних стартах, хоча придивлялася на цей рік до Кападокії, наприклад. Важливість цього старту дуже велика! Втім, я не ставлю занадто амбітних цілей і намагаюся тверезо оцінити свої можливості. Зрозуміло, треба викластися по-максимуму, але моя мета – просто добре фінішувати.Але я думаю, що команда України досить сильна (особливо лідери) і вони вже точно зможуть поборотися за лідерство.

Олена Хашко

Мій перший старт довжиною 10 кілометрів відбувся не так давно, як би того хотілось, лише у квітні 2014 року. Власне з того моменту можна рахувати, що спорт, точніше біг, став невід’ємною частиною мого життя, і продовжує мене надихати на нові більш складніші старти. Те що декілька років тому здавалось неможливим, зараз звичайна справа.

Коли мене запитуюсь скільки марафонів, пів марафонів, інших дистанцій я пробігла, не можу дати однозначної відповіді. Проте я пам’ятаю свої перші 10 км, перший свій напівмарафон, нічний марафон Київська Русь, де не очікувано для себе, опинилась в призах, свої перші 50 км (Княжа сотня), де маючи намір спробувати свої сили зайняла місце серед призерів. Перший Київський ультрамарафон – дистанція 100 кілометрів, перший чемпіонат України з гірського бігу (довга дистанція) «Дземброня», де посіла друге місце серед дівчат. До Дземброні я в горах ніколи не була, навіть пішки, але мені настільки сподобалось, що дистанції без гір – мене вже не цікавлять. А тому відмовлятись від участі в чемпіонаті світу з гірського бігу не стала. Ті емоція, враження не порівняти ні з чим. Адже змагатись з найсильнішими бігунами всього світу – це велика честь для мене. Команда збірної України з гірського бігу виступила гідно. Нагадаю, що чемпіонат світу з гірського бігу на довгій дистанції 2018 року був проведений 24 червня 2018 року на трасі, прокладеній навколо польського міста Карпача. Спортсмени стартували та фінішували в цьому місті, а під час подолання дистанції довжиною 36 км та перепадом висот у 2110 метрів двічі забігали майже на вершину гори Снєжка (1579 метрів над рівнем моря). Власне, досвід участі в міжнародних змаганнях невеликий, проте достатній щоб зарекомендувати себе сильним спортсменом.В цьому році склад збірної України з трейлу вражає. Прийматимуть участь найсильніші та найсміливіші спортсмени країни, і це надихає. Я більш ніж просто впевнена, що наші шанси потрапити в ТОП досить таки великі, та докладатиму максимум зусиль, щоб досягти цієї мети!

Оля Донченко

Кандидат у майстри спорту з легкої атлетики; призер Чемпіонату України з марафону 2018р (м. Дніпро), срібний призер Харківського міжнародного марафону EPIKUR Kharkiv International Marathon 2018, багаторазовий переможець Strong Run, призер Race Nation, срібний призер Run Ukraine Running League 2018, Kharkiv Half Marathon 2018, бронзовий призер з трейлу Wet Hills 2018. Особистий рекорд з марафонського бігу – 2.55.18 хв.Це мої перші змагання на такому високому рівні, перший чемпіонат світу.Важко оцінювати конкуренцію на такому високому рівні, дуже хочеться потрапити в топ 20 найкращих бігунів чемпіонату.На жаль, я особисто не знайома з учасниками збірної України. В цьому місяці на одному із стартів, довелося поспілкуватися з Сергієм Поповим. Дуже приємно було потиснути руку досвідченому бігуну з трейлу, одному з найкращих в Україні. Він із задоволенням дав мені кілька порад, бо я бігаю, переважно на асфальті.

Виступати на чемпіонаті світу – для мене це велика честь та відповідальність! Цей старт один з найважливіших в моєму сезоні. Я докладу максимум зусиль, щоб показати все, на що я здатна.

Юля Божко

Порівняно з багатьма в нашій команді, надзвичайних досягнень, вважаю, у мене поки нема. Моїми улюбленими дистанціями завжди буди 50-60км, тому я їх переважно і бігаю. В 2016р. посіла 2-е місце на Tahoe Rim Trail (55km), двічі була п’ятою на Tarawera Ultra (60km, 2014 і 2016рр.). Минулого року була першою на короткій дистанції на Cappadocia Ultra Trail (38km), і 6-тою на Grossglockner Trail (50km).Чемпіонат світу бігтиму вдруге. За Україну бігла минулого року в Іспанії, найдовшу мою на сьогоднішній день дистанцію — 88 км. Вийшов майже експеримент, оскільки виходячи на старт не знала, що від себе очікувати. Найдовшою дистанцією до цього були 62км Tarawera Ultramarathon в Новій Зеландії.Не люблю наперед загадувати. Знаю, що дистанція цього року коротка і буде дуже швидкою. Маю певний час за мету, але думаю, що ті, хто опиняться на п’єдесталі будуть набагато швидшими. Я, наразі, проживаю в Британії, тому до такого набору як на ЧС готуватися складно, а до дистанції я завжди готова До того ж, намагаюся себе не порівнювати з іншими, а бігти на особисті 100%, а там вже побачимо, як піде.Я знаю, що в збірній цього року надзвичайно талановиті бігуни, тому, гадаю, є шанси показати значно кращий результат з попередніми роками. До того ж трейл він такий, що важко передбачити всі ситуації. Головне, бути готовим до того, до чого можна підготуватися, і не стресувати через те, що поза нашим контролем.Для мене виступати за Україну завжди честь. Я вже 10 років як не живу в країні, і тому, бути частиною збірної — це для мене шанс зробити свій, який би він не був малий, внесок в розбудову іміджу України як спортивної нації. Вважаю, що спорт єднає нас українців де б ми не були в світі. Особисто для мене це також можливість певним чином брати участь в житті країни, навіть поза її межами. І взагалі, просто надзвичайно приємно бачити знайомі й зустрічати нові обличчя, чути українську мову, дізнаватися про те, чим зараз живуть і як тренуються трейл бігуни на батьківщині!

Юля Тарасова

Майстер спорту з легкої атлетики, чемпіонка України з трейлу (2018, 2019рр), переможець і призер багатьох міжнародних марафонів та стартів, 23-тє місце на ЧС з трейлраннінгу в Португалії (2016р.).

Це вже буде мій 8-ий Чемпіонат світу. Брала участь у 8-и чемпіонатів починаючи з 2015 року: ЧС з трейлу, ЧС з гірського бігу і ЧС на 100км. Тільки у 2017 р пропустила у зв’язку з народженням сина.

На ЧС – завжди висока конкуренція, а на гірських стартах вона останні роки тільки зростає!

Моя мета – увійти в ТОП-30 на чемпіонаті, хоча, звичайно, буду намагатися і вище).Цього року поїде повний склад збірної поїде і, думаю, можна командою поборотися за ТОП-10 у заліку по жінкам. Даша відмінно стартувала в Хорватії і, думаю , Юля Божко теж в хорошій формі. Тож гадаю, по жінках командний залік буде трохи вищим, ніж минулі роки.

Я дуже рада виступати під прапором України і пишаюся, коли вдається фінішувати з хорошим резултьтатом! Для мене ці змагання мають особливий статус, його складно передати словами, потрібно тільки зануритися в атмосферу, пережити її зсередини і все зрозумыти… Це – велика гордість і честь представляти рідну країну на таких важливих стартах, як ЧС, і так важливо показувати гідні результати і представленість повної команди й відповідно командного заліку, чим може, до речі, похвалитися не кожна країна, яка виступає на ЧС!

Щиро вірю в те, що коли небудь і ми зможемо похвалитися великою командою підтримки, як в інших країнах: тренера, психологи, дієтологи, масажисти і помічники на пунктах харчування, які так важливі і необхідні…

Яна Кулікова

Донецький Ironman 2013 байк-тріатлон – 1-е місце; «Київська велосотка» (в категорії МТБ, 2014р.) – 2 місце; Трейл “Вовче горло” (2015р.) – 2 місце; Wizz Air Kyiv City Marathon 2015 – 1-е місце; GIMBA Sky Run (2015р.) – 1 місце; «Kitaevo XC & Trail Run» (2016р.) – 2-е місце; Zachodnia Liga MTB (open mini, 2018р.) – 1 місце; Trójmiejski Ultra trail (2019р.) – 1-е місце.У великому спорті чи в професійному ніколи не була і вже, напевно, не буду, але спортивна активність завжди супроводжувала мене на усіх моїх життєвих етапах. Це щось подібно до золотої середини, ніби щось більше уроків фізкультури в школі але менше чемпіонства, ніби і не профік але вже і не початківець. Аматор! Любитель! І взагалі, саме така золота середина мені до душі, бо від душі і з душею)))

Ніколи не “відчеканювала” якусь одну дисципліну. Завжди було цікаво спробувати щось нове. Спочатку мене потягло у гори: рюкзак, «карімат», палатка, «спальнік» – романтика! Поки гуляла хребтами, придивилася до скель. З’явилось в моєму житті скелелазання. Тренувалася на скалодромі але і часто їздила на живі скелі до Криму. Мабуть це стало головною причиною мого захоплення горами. Почала займатися альпінізмом. Кожен рік їздила на альпзбори на Кавказ! Отримала другий розряд з альпінізму. В горах познайомилася з цікавими людьми, які розповіли мені про мультигонки. Це змагання на витривалість. Мене затягує по самі вуха – динаміка, рух, адреналін нон-стоп. Беру активну участь у змаганнях такого характеру. Найулюбленішими стають змагання «MILO-РЕЙД Х-КРИМ» які проводяться в АР Крим восени, взимку і на весні. Спробувала себе у різних форматах і на 24 години і на 42 годин нон-стоп. Треба відзначити пригодницькі перегони «Caucasus Adventure Race» в Росії. Це Кавказ – і це 56 годин нон-стоп. Наша команда посідає 3-є місце. В лютому 2014-го «Winter Race 360º North-East Poland». Європа. Польща – 82 години це була найтриваліша гонка і найяскравіша! В моєму житті вистачає міксу. Його не так багато але це приносить велике задоволення!

2018 рік видався зовсім не біговим. Зазвичай, у моєму активному арсеналі є усього потроху, таке собі спортивне МУЛЬТІ життя! Але 2018 рік (не зважаючи на те, що він був більш велосипедним), став для мене особливим. Особливий не тільки змаганнями, кубками, перемогами, новими знайомствами, новими містами, пригодами але і тим, що мабуть уперше в житті я намагалась ретельно готуватись до змагань, мала тренувальний план.

Звичайно, я не стала профіком і навіть не наблизилась до цієї касти люду але змогла впорядкувати своє ставлення до власного графіку!!! Це дало мені змогу перемогти в Zachodnia Liga MTB в категорії OPEN MINI серед жінок і посісти друге місце в генеральній класифікації Zachodniopomorski Puchar MTB: це ціла низка стартів протягом сезону, різна складність трас і боротьба. Боротьба з собою і з несподіваними технічними ситуаціями, які загартовували і додавали перцю до життя. Головне – це намагатися зберігати спокій і усіма силами продовжувати гру!

У 2019 році намагаюсь комбінувати бігові змагання і велосипедні, а що з цього вийде, дізнаємось наприкінці року. Моя спортивна подія 2019 року це «Троймяській Ультра Трейл». Перший ультра і одразу ж на подіум. Сама не очікувала такого результату, як і не очікувала запрошення на Чемпіонат Світу до Португалії.

Мені дуже приємно бути у команді і представляти нашу країну на такому високому рівні! Це велика честь і відповідальність. Я можу написати, що буду боротися за ТОП, але це буде не правда, бо відчуваю, що рівень моєї підготовки і досвіду в трейлах не надто високі. Втім, маю купу ентузіазму і бажання бігти до кінця, боротися за кращий результат. І мені дуже приємно бути у складі такої сильної команди як наша!

Що ж, цього року, схоже, маємо досить сильну жіночу збірну з трейлу, тож можна сподіватися на хороші результати як в індивідуальному та командному заліку!Нагадаю, що згідно регламенту – збірна команда може включати максимум дев’ять чоловіків і дев’ять жінок. Чемпіонат світу – проводиться як в особистому заліку (чоловіки/жінки), так і в командному заліку (чоловіки/жінки). У командному заліку можуть брати участь 6 атлетів з кожної гендерної групи, але лише результати трьох кращих враховуються в підсумкових результатах.Лишається тільки побажати дівчатам легких ніг та успішного виступу на Чемпіонаті світу!

А на останок – коротеньке промо-відео Trilhos dos Abutres:

Запис Хто представлятиме Україну на Чемпіонаті світу з трейлу 2019? (частина 1) спершу з'явиться на Time2trail.

10 січня було оголошено результати лотереї UTMB – одного із найпопулярніших та найжаданіших стартів для трейлранерів з усього світу (“Навколо Монблану за 10хвилин: бали ITRA, лотерея і навіщо взагалі бігти UTMB?“).

Цього року майже 30 українців подали заявки на 4-и основні старти серії UTMB: UTMB, CCC, TDS та OCC. Але тільки одинадцятеро, трохи більше третини, пройшли лотерею. Тим не менш, якщо брати результати за останні 5-ть років, на стартах у Шамоні в 2019 представництво України буде найбільшим.2015 – 2

2016 – 6

2017 – 3

2018 – 7

2019 – 11

UTMB

Аж 4-о українців змагатимуться на основній дистанції. Сергій Сапіга (RaceRew #3: UTMB-2018 – підсумки та враження учасників з України (Частина 3)) пройшов лотерею другий рік поспіль. Раніше, двічі брав участь у UTMB тільки Олексій Прокопенко (засновник і тренер Endurance School), враження Олексія на НогиБоги: “UTMB: как я пробежал 170 км вокруг горы Монблан“.

Загалом, якщо подивитися на списки еліти оприлюднені на irunfar то кидається в очі відсутність на основному старті серії UTMB тієї “зіркової конкуренції” до якої звикли в 2017-2018 роками. У списках немає Kilian Jornet, Francois D’Haen, Xavier Thevenar i, навіть, Jim Walmsley... Хоча, сильних але може менш іменитих атлетів – у списках чамало. Тим паче, як показав 2018 рік, кількість елітних атлетів на старті UTMB – може суттєво відрізнятися від їхньої кількості на фініші, 100-мильник навколо Момблану не зважає на жодні титули чи попередні здобутки:)

CCC, TDS і ОСС

Троє і двоє українців візьмуть участь у ССС та TDS відповідно. І ще двом – поталанило потрапити на ОСС. Конкуренція на всіх трьох стартах – буде як і попередні роки дуже щільною.

А ось так виглядає regret-лист від Організаторів, який надсилають усім тим, кому цього року в лотереї фортуна не посміхнулася. Мовляв, не втрачайте надії, наступного року – матимете перевагу при реєстрації…Сподіваюся, наступного року – матиму і зразочок листа-щастя для порівняння:-)

Що ж, успішної підготовки усім – кому пощастило представляти Україну на стартах UTMB цього року!А тим, хто у 2019-ому на старти UTMB не потрапить – лишається тільки набиратися терпіння, досвіду та балів ITRA. На щастя – маємо великий вибір гонок як в Україні так і закордоном. Найближчим часом чекайте на календар стартів в Україні

Запис 1 із 3: результати лотереї UTMB-2019 для України спершу з'явиться на Time2trail.

Вже завтра розпочнеться Meraas Al Marmoom ultramarathon. Вчора Партнери проекту Долаючи пустелю Turkish airlines швиденько домчали Оксану Рябову до міста Дубай (ОАЕ).

Дубай зустрів сонечком і теплом. З аеропорту, де мене чекав наш співвітчизник Максим, ми поїхали прямо у пустелю, недалеко від місця старту, щоби розім’яти ноги після перельоту. Окрім того, я хотіла затестити свої бахіли, бо по глибокому піску я в них поки не бігала. Тест вони пройшли чудово, ми потрусили разом з Максом близько 8км. Температура була орієнтовно 26 градусів. Почуваюся комфортно, а як воно буде на змаганнях вже незабаром побачимо. Сам Дубай – мультикультурне, туристичне місто. Кам’яні джунглі. Мені не вистачає маленьких затишних домівочок з парками. Дерева тут є, кожне зі своїм краником для поливу але їх не настільки багато як хотілося б. Здоровенний шопінг-мол, але я не по цих справах

Про подорожі і культурний шок

Об’єднані Арабські Емірати стали 33-ю країною, яку я відвідала. Відносно довго, від двох місяців до двох років встигла пожити в Греції, Тунісі, Китаї, Мальті. Ці останні 6 років мого життя були досить насиченими новими місцями, людьми, враженнями і емоціями. Не завжди все було дуже гладко. Як то наприклад, коли я перший раз приїхала у Китай в мене був жорсткий культурний шок: в невеличкому місті, де жила перший час, людей, які говорили англійською, можна було перелічити на пальцях. Кожного разу на вулиці всі на мене витріщалися і тихенько фотографували. До того ж при перельоті в мене ще й загубився багаж. А це було якраз час перед Різдвом, тож на свою валізу я ще чекала півтора тижні. Проте, з часом, адаптовуєшся, знаходиш плюси і життя налагоджується.

Участь у змаганнях і подорожі це те, що завжди мене надихає. Я б залюбки пожила деякий час у Гонконзі та Північному Таїланді. У Китаї ще залишилися місцини, які хочеться відвідати. Південь Іспанії та Франції також займають особливе місце, дуже люблю маленькі містечка там. Греція, біля гори Олімпус, Доломіти, Альпи.. Та важко щось виділити. Точно можу сказати, що у Європі почуваюся комфортніше. Загалом, подорожі це те, що допомагає розширювати кругозір. Вони вчать толерантності і життю у мультикультурному середовищі. Ми всі різні, зі своїми звичками, традиціями і ментальністю та якщо копнути глибше – всьому своя причина, і тільки від тебе залежить, як ти це сприймаєш.

Зустрічі з елітою трейлранінгу

Під час соло подорожей досить часто користуюся сервісом couchserfing, що давало можливість відкривати туристичні місця з місцевими і заходити туди, куди звичайні туристи не доходять. Інколи, коли їду на змагання, вдавалося знайти собі хоста серед учасників тих же змагань. Під час участі у Lavaredo Ultra Trail і UTMB мала можливість поспілкуватися з елітою трейлранінгу: Гедимінас Грінус, Себастьян Шеньо, Фернанда Масіел, Франсуа Д’Аєн (фото з Франсуа – вище), Каролін Шаверо, перекинулася трьома словами з Кіліаном Жорне (до нього дуже багато уваги на великих стартах), з усіма іншими зустрічалася на Експо чи фан-ран забігах. Всі дуже відкриті і щирі, отримала масу задоволення від спілкування. На останньому Чемпіонаті світу з трейлу, на параді, за нашою командою була команда США, тож трошки поспілкувалися з Клер Галахен (переможниця ССС 2017) та Заком Міллером.

Передстартова дієта

Повна версія статті на легкоатлетичному порталі Жорстка Атлетика – тут

Благодійність

Проект «Долаючи пустелю» – благодійний, разом з Жорстка Атлетика та фондом Таблеточки ми хочемо допомогти зібрати кошти для проведення закордонного лікування для Максима Лук’янюка:

http://super.tabletochki.org/ru/campaigns/dolajuchi-pustelju

Будемо щиро вдячні всім за допомогу!

Запис Долаючи пустелю: про Дубай, пісок, подорожі та культурний шок спершу з'явиться на Time2trail.