Вже за тиждень 8 червня відбудеться 9-ий Чемпіонат світу (ЧС) з трейлраннінгу (трейлу). Змагання проходитимуть в Португалії, неподалік містечка Міранда-ду-Корво по трасі трейлу Trilhos dos Abutres (“Стежки стерв’ятників” та Чемпіонат світу з трейлу-2019).

У першій частині – ми познайомилися із жіночим складом збірної:Хто представлятиме Україну на Чемпіонаті світу з трейлу 2019? (частина 1)

Сьогодні – продовжуємо знайомство вже з чоловіками, які увійшли до складу збірної України. Побігли!


Богдан Онищенко

Бігати трейли – це, передусім, моє хобі. Спортом я майже ніколи не займався але десь в 2013 спробував пробігти трейл – і мені сподобалось. Трейли практично в мене за вікном, тож достатньо відчинити двері й через п’ять хвилин я в горах, тому почав з трейлів відразу. До спортивної еліти я не належу, але якщо є хобі то чому б і не робити це достойно. З огляду на мій вік (похилий), мене приваблюють довгі дистанції – 100км і 100 миль, там треба багато думати, мені це імпонує. 100км моя улюблена і оптимальна для мене дистанція і десь 15 трейлових змагань в цій категорії я вже пробіг, деякі навіть виграв і, загалом, на подіумах бував, хоча це для мене і не дуже важливо. Зараз я в ТОП-100 у світі, здається єдиний українець, за результатами останніх трьох років в UTWT (Ultra Trail World Tour) про що дізнався нещодавно й несподівано. Це тішить бо це і є мій улюблений 100км трейл сегмент. Трейлові змагання, це насамперед пригоди, згадати вже є що (UTMB, UTMF, Diagonale des Fous, Mt Gaoligong, UTA, тощо), але ще більше цікаво міркувати про майбутні авантюри, зокрема цьогорічний ЧС в Португалії, тому – тільки вперед!Це мій другий ЧС поспіль. Конкуренція на ЧС неймовірно висока, випадкових людей там немає. Я бігав багато міжнародних трейлів, дуже престижних і не дуже, порівнювати є з чим. На ЧС конкуренція не є найсильнішою з усіх теоретично можливих, але з того що реально існує, це неперевершений рівень. Вищого рівня в ультра трейлах поки що не існує. Те саме очікую і в Португалії.Мій орієнтир, це пройти PB (personal best) в короткій ультра дистанції (45км). Для мене це важко, бо в цьому діапазоні швидкість відіграє більшу роль аніж витривалість, а я більше спеціаліст з витривалості й надаю перевагу 100км сегменту. Також мені більше підходять складні, технічні трейли і здається, загалом, що цьогорічний ЧС трейл не є одним з таких. Незважаючи на це, я ставлюся до того як до звичайного і звичного завдання – треба певний результат, як його отримати і підготуватись я знаю, залишилось це тільки піти та зробити.Так, гадаю цьогорічному складу збірної цілком реально поборотися за високі місця на ЧС! В рахунок команди йдуть перші три кращих результати. В нашій чоловічій команді є більше ніж троє дуже швидких і досвідчених хлопців на таку дистанцію, хоч я і не є одним з них. Жіночу команду, нажаль, знаю гірше, тому прогнозувати не можу, але сподіваюсь що теж належна мотивація принесе гарний результат.Я в Україні не живу вже досить (навіть, дуже) давно, тому виступати за Україну мені, можливо навіть в чомусь більше ніж колегам що там живуть, це велика честь; є певний сентиментальний аспект, якого можливо і не було б якби я там постійно проживав. Незважаючи на те, що недавні політичні зміни в нашій країні мені абсолютно не до вподоби, Україна поки що ще є, і доки це так, треба її шанувати і виступати за національну команду, якщо є така можливість; моє ставлення в цьому відповідне.

Валерій Макарук

Загалом, минулий рік для мене був дуже вдалим. У трейлі на дистанції 20+ здобув одну перемогу, два 2-х та 1 третє місця. На асфальті перемога на 10 км у Луцьку та 2-й у півмарафоні на Світязі. Найбільш запам’ятались перемога на Wet Hills та у Малій Лізі, а також домашня перемога на 10 км у рідному Луцьку.

У 2017 році я вже приймав участь на ЧС з трейлу в Італії. Також у 2016 році було два асфальтові марафони: Варшава та Вільнюс.

На цьому ЧС хочеться увійти у ТОП-100, навіть – у ТОП-50). В Італії до половини дистанції це вдавалось робити, потім судоми внесли свої корективи!

Збірна цілком може поборотися за високі місця, все можливо!) Якщо не вірити у власні сили, то нема сенсу кудись їхати! Думаю що в індивідуальному заліку Попов та Тарасова мають бути у ТОП-20!

Для мене за честь виступати за національну збірну на світовій першості! З іншої сторони це ще й величезна відповідальність. Від вітчизняного старту ЧС дуже відрізняється атмосферою, усі жителі стартового містечка виходять підтримати спортсменів. До того ж на ЧС є на кого рівнятися, адже тут зібрані кращі з кращих трейлранерів з усього світу!

Валерій Шипунов

Досягнення: 3-є місце на чемпіонаті України з трейлу (Гуцул трейл 2018); 2-е місце на чемпіонаті України з добового бігу (вересень 2018, 192км).

Це вже другий чемпіонат світу з трейлу (приймав участь минулого року), також приймав участь в чемпіонаті світу з “довгих” гір (2017р). Рівень учасників, які приїжджають на Чемпіонат світу дуже високий, особливо команди Італії, Франції, Іспанії та Америки.

Якихось цілей потрапити в ТОП-… поки не ставлю. Рівень атлетів на Чемпіонаті світу – це індекс ITRA більше 750, і я свідомо оцінюю що ще треба років з 5-ть потренуватись, щоб дійти до такого рівня.

Вважаю, збірній цього року поборотися за високі місця – нереально. В особистому заліку думаю є люди які можуть попасти в ТОП-20 чи ТОП-30, але в командному заліку навряд чи.

Виступати за Національну збірну – це завжди гордість, ще одне нагадування світові, що Україна існує. Вважаю що дуже важливо представляти країну на подібних змаганнях. Для мене це завжди відповідальність, розуміння що від мого фінішу також залежить загальний командний залік, і наприклад варіант зійти зовсім не розглядається.

Костянтин Желєзов

Я їду на 12-й Чемпіонат світу з трейлу і по гірському бігу на довгі дистанції, як спортсмен і як керівник. З ний – це буде 5-й ЧС саме з трейлу.

Світовий трейл, в цілому, аматорський, хочу щоб він таким і залишався, в трейловій тусовці зовсім інша аура, це окрема тусовка. Наша збірна зростає з року в рік але плани по потраплянню в ТОП не ставлю. Хочу додатково зазначити, що заслуга зростання рівня нашої збірної, повністю лежить на плечах організаторів, які організовують трейли в Україні!

Федерація легкої атлетики України (ФЛАУ), відноситься до трейлів як до не олімпійського виду легкої атлетики, допомагає певною сумою в організації чемпіонатів України (ЧУ) з трейлу та гірського бігу на довгі дистанції. Цього року ФЛАУ вирішило оплатити дорогу чемпіонам країни, цей момент я вважаю неправильним. Я б, наприклад, розділив би цей грант порівну між першою трійкою на ЧУ, а за умови, що якщо хтось відмовиться в участі на ЧС, то грант передав би першому учаснику, якого відібрали згідно рейтингу, оскільки для мене головне – це фінішний результат команди (залік по трьох найкращих результатах), а не участь на ЧС тільки чемпіона.

Виходячи з вищесказаного, особисто для мене як учасника, додатковою відповідальністю стає фініш на ЧС, оскільки я біжу за команду. На будь-якому старті ти можеш зійти з дистанції, на Чемпіонаті світу – не маєш права, бо ж навіщо тоді їхав?)

Атмосфера на Чемпіонаті світу особлива, як на Чемпіонаті світу! Це треба хоч один раз пережити, відчути на собі.

Чемпіонат світу буває один раз в житті – й то не у кожного)

Олександр Скороход

Хоча за професією – молекулярний біолог, систематично спортом займаюся з 2005 року. Спершу це були бойові мистецтва, маю І дан (чорний пояс) з карате, потім біг, туризм, альпінізм.

Мій шлях у трейл почався в 2013 році, коли пробіг свій перший трейл «Вовче горло», який організував Костянтин Желєзов у Зазим’ї під Києвом. Дужже сподобалося – тож із шосе поступово мігрував у трейли. У 2017 році пробіг свою першу ультра – Chornohora Sky Marathon, де був 3-ім (Марафон і ще трішки, а що як пробігти ультра?). Найбільше досягнення на сьогодні – перемога на Bojko trail (80k) минулого року (Bojko Trail: 50-и мильник українськими Бескидами). Щоправда, під час Бойко травмувався – через що мусив пропустити решту літніх та осінні старти окрім Каппадокії (Cappadocia medium trail: ультра неймовірною Каппадокією). Після Каппадокії взимку – знову була травма і довгий процес поступового відновлення. Першу пробіжку зробив аж на початку березня.

Чемпіонаті світу з трейлу ще не виступав, тому можливість відчути атмосферу і позмагатися із ТОП-атлетами світу – стала хорошим стимулом аби відновитися швидше. На початку травня зробив свій перший змагальний старт 35к в рамках Tengri ultra, фінішував 4-им в абсолюті, результатом і тим, як відреагувало коліно – цілком задоволений.

Хоча тільки-но відновився – звісно, буду намагатися показати максимально-можливий результат і отримати досвід. Чоловіча та жіноча команди, як на мене, можуть цього року значно покращити загальні результати, порівняно з минулими роками.

Для мене велика честь і відповідальність виступати в збірній Україні, пліч-о-пліч з кращими трейлраннерами України!

Олексій Борисенко

Бігом я займаюся відносно недавно, більш-менш серьёзно бігаю тільки третій рік. А так – вже років сім. З п’яти років, протягом шістнадцяти років займався гірськолижним спортом. Входив до юнацької та юніорської збірних команд України. Представляв Україну на міжнародних змаганнях. Кандидат у майстри спорту з гірськолижного спорту.

Як потрапив у легку атлетику, зокрима в біг – сам не розумію. Якось трохи бігав, хочу зазначити, що гірськолижники майже взагалі не бігають))

Свій перший справжній гірський трейл пробіг менше року тому – це був Fun Karpaty Trail. На той час я вже спробував себе у забігах з перешкодами, у шосейному бігові на півмарафонській та марафонській дистанціях, лишилися тільки трейли. Я не став розмінюватися на короткі й середні дистанції, а одразу зарееструвався на ультра 50 км. Це було дійсно щось нове, неймовірне та емоційно захоплююче! В серйозній конкуренції я прибіг тоді четвертим. Під тими враженнями та емоціями, які дуже довго мене не відпускали – я почав шукати можливість, де б пробігди бодай ще один цікавий трейл. А оскільки мав можливість влітку тренуватися у Карпатах то і підходящий трейл знайшовся на 100 БукоМиль. Вирішив бігти 42 км – посів 1 місце. І тоді одразу ж зарееструвався на самий престижний український трейл Chornohora Sky Marathon 60 км, де прибіг другим. Потім ще на Wet Hils 42 км теж прибіг другим але через помилку зі спорядженням отримав штраф і спустився на шосте місце але то таке.

А коли в березні до мене звернувся Костянтин Железов з запитаням чи готивий я поїхати у складі збірної команди України на Чемпіонат світу по трейлу в Португалію бігти 44 км з набором висоти 2120 метрів – це було якось несподівано і в мене були інші плани але ж це Чемпіонат світу! З рештою я взяв декілька днів на обміркування і погодився. Подумав це ж має бути круто!

Потім, вирішив пробігти свій перший чемпіонат України з трейлу, який проводили в рамках «Гуцул трейлу». Оскільки готувався до Бостонського марафону, то дуже довго не бігав по горах і дистанція не жартівлива 54 км Ультра, я вже мовчу про набір висоти 3250 метрів, і все це на початку сезону.

Сказати, що було дуже складно це нічого не сказати. Зрештою я прибіг третім чим на той час і в тих умовах був дуже задоволений). Здається завдяки третьому місцю на Чемпіонаті я виконав норматив в кандидати в майстри спорту з легкої атлетики (але то ще не точно))

На данний момент визначними досгненнями для себе вважаю:

– друге місце на Першому Марафон у Білій Церкві в 2017 році

– друге місце на Chornohora Sky Marathon 60 км в 2018 році.

– трете місце на Wizz Air Kyiv Cyti Marathon 2018 на дистанції півмарафону.

– трете місце на чемпіонаті України з трейлу Гуцул трейл – 2019, 54 км.

– перший Мєйджор Марафон у Берліні 2018 рік.

– Personal Best на Frankfurt Marathon 2018 рік.

– трете місце на Race Nation Kyiv 2017 рік 20+ км.

– трете місце на Race Nation Kyiv 2017 рік 10+ км.

Це буде мій перший Чемпіонат світу з трейлу на який дуже чекаю і готуюся до нього. Маю велике бажання виступити на повну силу. Також пишаюся тим, що маю змогу представляти Україну на цих змаганнях. Вважаю, що це буде неоціненний досвід. Дуже хочу подивитися на світовий рівень в цій дисципліні, набратися досвіду, бо я ще тільки вчуся (всього меньше року, як бігаю трейли. Крім того, хочеться випробувати себе на новій місцевості з цікавим рельєфом, бо до цього часу бігав тільки по Карпатах.

На цей Чемпіонат у нас підібралася дуже цікава і сильна команда, майже з усіма вже встиг познайомитися і, вважаю, нам по силах виступити достойно!

Олексій Мельник

Ніколи раніше не бігав нічого довгого, тільки грав у футбол. Мешкаю зараз в Китаї, власне, тут все і почалося – вперше 3-и чи 4-и роки тому пробіг марафон в Шенджені. Потім ще один марафон. А потім – спробував 50-и км трейл і мені сподобалося! Хоча перший трейл був вдягнений як казна-хто але поступово – розібрався. Так і захопився трейлом, шосе бігати перестав. Мій найкращий час на марафоні – 2:53. Бігав різні трейли: 30 км, 50 км тричі 100 км.

В горах подобається бігати трейли, бо це ще й атлетизм – я використовую палиці, щоб працювали м’язи всього тіла і це мені цікавіше набагато більше ніж «плоскі» старти.

Щодо Чемпіонату світу – так, це буде вже мій другий ЧС, минулого року біг в Іспанії. Конкуренція там надзвичайно сильна, це «рейтингові хлопці» з ITRA performance index – 800, 850 та більше…

Прагну, звісно, більшого й показати швидкий час. Щонайменше – хоча б обігнати всіх жінок:) Мої орієнтири – досягнути спершу РІ 750, потім 800. Але вище голови – не стрибнеш. Це Португалія – тож буде не просто, мабуть спекотно… Хотілося б у ТОП-100 потрапити, у ТОП-50 – було б добре!

Звісно старт за Україну на ЧС – більш відповідальний, мотивуючий. Сподіваюся буде потужній командний дух і ми покажемо хороші результати!

Сергій Попов

У виді легкої атлетики, де домінують італійці та іспанці моя найбільша мрія, аби на нагородженні прозвучав гімн України. І я вірю, що ми маємо принаймні шанси командою опинитися на п’єдесталі, і хай для цього може знадобитися ще не один рік…

Мені 38 років, 21 рік займаюся бігом. Себе називаю аматором, бо за першою освітою – магістр політології й понад 10 років працював в сфері журналістики, якому подобається на рівних боротися з профіками. За час кар’єри пробіг близько 40 марафонів (найкращий час – 2.22.52 у 2004 р. З 2015 основна спеціалізація – гірський біг та трейл. Тричі був чемпіоном України з гірського бігу на довгій дистанції (2016, 2017, 2018рр.) та двічі (2017 та 2019рр.) – з трейлу. Брав участь у 7-и Чемпіонатах світу (4-и з гірського бігу на довгій дистанції, 2 – з трейлу, 1 – з гірського бігу на “короткій” дистанції). Найкращий результат показав у 2015-му на ЧС з гірського бігу в Швейцарському Церматті, де фінішував 29-м на дистанції 42 км. Наразі найдовша трейлова дистанція, яку долав – 85 км, найдовша шосейна – 100км (7год. 19хв).

Конкуренція на Чемпіонатах світу справді висока і кожен рік зростає. Сам вид – трейл стає усе більш популярним. Дуже потужні команди мають Італія, Іспанія, Франція, США, Велика Британія. З іншими – українці цілком можуть конкурувати. Думаю, цього року гарним результатом буде потрапити у ТОП-15 командою. Ідеальним – у ТОП-10. В особистому заліку я буду боротися за місце у ТОП-30.

Сергій Сапіга

Найвище моє досягнення – те що я в свої 44-и почав знову бігати та і ще й добився не поганих результатів. А по змаганнях це безперечно два рази вигравш культової Карпатії та майже два рази 100 Букомиль! Ще хочу відзначити виграш на самому складному трейлі це Endurance trail позаминулого року. Це був самий тяжкий технічно трейл та один із найбільш красивих трейлів. Ну, а 48-е місце на UTMB минулого року – це як приклад того, що я ще можу достойно представити Україну на таких титулованих змаганнях і як висновок того, що міг би їздити на такого класу змагання поки – але, нажаль, фінансово не стягую.

По спортивних званнях – ніби кандидат у майстри спорту легкої атлетики (гірский біг), а по трейлу звання профукав, бо на Гуцул трейлі цього року – не ризикнув бігти після травми гомілки, вирішив все ж таки поберегти себе і вже стартувати на Lviv ultra trail. По рейтингу в ITRA – я поки що лідер в XL i XXL, поки Сергій Попов з Олексієм Борисенко не розпробували що це таке, ну і це мене поки що тішить, тому і біжу поки можу 🙂

Це вже мій четвертий Чемпіонат світу! Крім того, біг ще один ЧС з гірського бігу на довгі дистанції вгору-вниз 38 км в Польщі. На кожному ЧС я покращував свій результат, як серед Українців, так і в абсолюті – і середній темп, і по своїй віковій категорії. Тож, значить, поки що ріст є, не зважаючи на те, як я тренуюсь я все ж таки рахую, що я достойно представляв Україну і боровся до кінця і з останніх сил, бо на таких змаганнях є конкуренція і це конкретно мотивує.

Що до команди, я себе не дуже бачу на цьому чемпі, бо то швидкий короткий і досить таки біговий трейл, я так думаю, може помиляюсь, і там будуть якісь технічно складні підйоми і спуски, хоча навряд чи. Я рахую що я зайняв місце швидших трейл-бігунів ніж я, певно я би по іншому формував команду. Але, гадаю, шестірка цього року як що би в неї не входив Железов то була би сильною. Себе я також в ній не бачу але як показав минулі чемпіонати, не можливо передбачити гарний виступ тих, хто навіть сильно виступав в Україні.

Окрім Сергія Попова він досить-таки стабільний і вміє дуже терпіти й боротись незважаючи на рейтинги до кінця, таке було на чемпіонаті в Італії, де його конкретно хапали судорги за 5км до фініша і де він трохи надірвав м’яз під час судом.

Конкуренція на коротких ультратрейлах в Україні досить таки висока й рівень трейл-бігунів значно виріс це видно по рейтингах ITRA! І це дуже тішить!


Що ж, склад чоловічої збірної з трейлу цього року укомплектовано досить сильними атлетами, тож будемо сподіватися на хороші результати як в індивідуальному та командному заліку!Лишається тільки побажати хлопцям легких ніг та успішного виступу на Чемпіонаті світу!На останок, традиційно, коротеньке відео про Trilhos dos Abutres, цього разу – ролик про гонку 2018 року:

Категорії: Uncategorized

0 коментарів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *