Вже завтра розпочнеться Meraas Al Marmoom ultramarathon. Вчора Партнери проекту Долаючи пустелю Turkish airlines швиденько домчали Оксану Рябову до міста Дубай (ОАЕ).

Дубай зустрів сонечком і теплом. З аеропорту, де мене чекав наш співвітчизник Максим, ми поїхали прямо у пустелю, недалеко від місця старту, щоби розім’яти ноги після перельоту. Окрім того, я хотіла затестити свої бахіли, бо по глибокому піску я в них поки не бігала. Тест вони пройшли чудово, ми потрусили разом з Максом близько 8км. Температура була орієнтовно 26 градусів. Почуваюся комфортно, а як воно буде на змаганнях вже незабаром побачимо. Сам Дубай – мультикультурне, туристичне місто. Кам’яні джунглі. Мені не вистачає маленьких затишних домівочок з парками. Дерева тут є, кожне зі своїм краником для поливу але їх не настільки багато як хотілося б. Здоровенний шопінг-мол, але я не по цих справах


Про подорожі і культурний шок

Об’єднані Арабські Емірати стали 33-ю країною, яку я відвідала. Відносно довго, від двох місяців до двох років встигла пожити в Греції, Тунісі, Китаї, Мальті. Ці останні 6 років мого життя були досить насиченими новими місцями, людьми, враженнями і емоціями. Не завжди все було дуже гладко. Як то наприклад, коли я перший раз приїхала у Китай в мене був жорсткий культурний шок: в невеличкому місті, де жила перший час, людей, які говорили англійською, можна було перелічити на пальцях. Кожного разу на вулиці всі на мене витріщалися і тихенько фотографували. До того ж при перельоті в мене ще й загубився багаж. А це було якраз час перед Різдвом, тож на свою валізу я ще чекала півтора тижні. Проте, з часом, адаптовуєшся, знаходиш плюси і життя налагоджується.

Участь у змаганнях і подорожі це те, що завжди мене надихає. Я б залюбки пожила деякий час у Гонконзі та Північному Таїланді. У Китаї ще залишилися місцини, які хочеться відвідати. Південь Іспанії та Франції також займають особливе місце, дуже люблю маленькі містечка там. Греція, біля гори Олімпус, Доломіти, Альпи.. Та важко щось виділити. Точно можу сказати, що у Європі почуваюся комфортніше. Загалом, подорожі це те, що допомагає розширювати кругозір. Вони вчать толерантності і життю у мультикультурному середовищі. Ми всі різні, зі своїми звичками, традиціями і ментальністю та якщо копнути глибше – всьому своя причина, і тільки від тебе залежить, як ти це сприймаєш.


Зустрічі з елітою трейлранінгу

Під час соло подорожей досить часто користуюся сервісом couchserfing, що давало можливість відкривати туристичні місця з місцевими і заходити туди, куди звичайні туристи не доходять. Інколи, коли їду на змагання, вдавалося знайти собі хоста серед учасників тих же змагань. Під час участі у Lavaredo Ultra Trail і UTMB мала можливість поспілкуватися з елітою трейлранінгу: Гедимінас Грінус, Себастьян Шеньо, Фернанда Масіел, Франсуа Д’Аєн (фото з Франсуа – вище), Каролін Шаверо, перекинулася трьома словами з Кіліаном Жорне (до нього дуже багато уваги на великих стартах), з усіма іншими зустрічалася на Експо чи фан-ран забігах. Всі дуже відкриті і щирі, отримала масу задоволення від спілкування. На останньому Чемпіонаті світу з трейлу, на параді, за нашою командою була команда США, тож трошки поспілкувалися з Клер Галахен (переможниця ССС 2017) та Заком Міллером.


Передстартова дієта

Повна версія статті на легкоатлетичному порталі Жорстка Атлетика тут

Благодійність

Проект «Долаючи пустелю» – благодійний, разом з Жорстка Атлетика та фондом Таблеточки ми хочемо допомогти зібрати кошти для проведення закордонного лікування для Максима Лук’янюка:

http://super.tabletochki.org/ru/campaigns/dolajuchi-pustelju

Будемо щиро вдячні всім за допомогу!

Категорії: Uncategorized

0 коментарів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *