Коли пробігаєш певну кількість марафонів, розумієш, що це – далеко не межа витривалості та можливостей людини. Звісно, є варіант покращувати свій час, пробігти усі мейджори але… Дофамінові нейрони – не обдуриш:) І задоволення від цього – все одно вже не те 😉
Біг, мозок і Error 404: куди зникає мотивація?
Cherchez la motivation: центр задоволення, нейромаркетинг та тренування під час карантину
Мотивація і дофамін: як не закинути спорт поки діє карантин?
Ось тут і починається пошук ультрамарафонських дистанцій (на шоссе, у горах, в пустелях) або ж – спроба освоїти велосипед, плавання, щоб стати справжнім IRONMANом:) А не рідко – захоплення ультрамарафоном поєднується з тріатлоном.
У цьому випуску разом з Юрієм Клімом, ми будемо якраз і говорити про ментальні стратегії переможців ультра та IRONMAN (про всяк випадок уточню, що це – 3,9км плаванян, 180км вело, 42,195км біг)Побігли!
Попередні випуски:
Частина 8: Олександр Головницький
Юрій Клім
призер і переможець багатьох змагань з трейлраннінгу та тріатлону, фінішер Marathon des Sables (250 км по Сахарі) і Transalpine-run (близько 300 км Альпами), учасник чемпіонату світу з IRONMAN на о.Кона 2017р., тренер
Юра, яке на твою думку співвідношення “фізика” (готовність тіла)-голова в ультрамарафонах?
Це, напевно, найбільш спірне питання. Хтось каже, що справа в голові, хтось – що потрібно готуватися фізично більше. На мою думку, якщо говорити про початківця ультрамарафонця, то, звичайно, на першому місці йтиме “фізика”, тренування. А коли це все є, то і голова адаптується, звикне та почне нормально ставитися до тривалих навантажень.
На мою думку, якщо говорити про початківця ультрамарафонця, то, звичайно, на першому місці йтиме “фізика”, тренування. А коли це все є, то і голова адаптується, звикне та почне нормально ставитися до тривалих навантажень.
Як гадаєш – чи змінюється воно залежно від дистанції (50 км, 100 км і т.д.) та екстремальності умов (шосе, гори, “технічні гори”) і в який бік?
Однозначно змінюється. Особливо в жорстких погодних умовах. Буває, що навіть забіг або тренування на 20-30 км але за дуже несприятливої погоди (спека або холод, сніг, вітер) вимотують тебе морально сильніше, ніж більш тривалий забіг в сприятливих умовах.
Ну і звичайно ж на довгих дистанціях, особливо коли йдеться про 100 км і більше, і якщо це в горах, то ментальне налаштування і готовність долати себе відіграють найважливішу роль.
Я ось, наприклад, досі не можу “дозріти” пробігти 100 км або довшу ультра:)) Поки я морально до цього не готовий. Може навіть більше не хочу, аніж не готовий. Але думаю, що коли-не будь до цього прийду!)
Наскільки важливо правильно психологічно налаштуватися на гонку? Що варто робити до гонки?
Психологічне налаштування – це дуже важливо. Особливо напередодні змагань. Скільки є прикладів, що спортсмени перегорають, ламаються перед самим стартом або й під час, навіть якщо дуже добре готові фізично. Це теж все досвід, і саме змагальний досвід дає такі навички, коли ти вчишся переживати предстартове хвилювання і шукаєш способи як з цим бути. І тут немає універсального методу. Всі люди (а особливо їхні голови:) – різні, кожен налаштовується і готується по своєму. Комусь потрібно побути наодинці з собою, комусь навпаки і так далі. Найголовніше, що не потрібно робити перед гонкою – це думати і переживати що ти недостатньо готовий і намагатися надолужити!
Найголовніше, що не потрібно робити перед гонкою – це думати і переживати що ти недостатньо готовий і намагатися надолужити!
Які ментальні стратегії допомагають тобі долати ультра (та й айрони)? Як “домовляєшся” з тілом працювати далі – коли розум каже, що вже не можеш бігти?
Я завжди себе втішаю, що важко не тільки мені, а й усім іншим, а комусь – навіть ще важче). Домовлятися зі своїм тілом – це напевно та сама велика майстерність, що і визначає того, хто виграв, а хто – програв. Для цього і потрібно регулярно залишати зону комфорту на тренуваннях, вчитися цій майстерності та підбирати ключі)
Коли стає важко – я завжди себе втішаю, що важко не тільки мені, а й усім іншим, а комусь – навіть ще важче
Як би ти порадив готуватися психологічно новачкам, які хочуть, скажімо, пробігти свою першу ультра на шосе або в горах?
Я раджу просто тренуватися, поступово збільшуючи дистанцію і навантаження. Тоді мізки самі адаптуються під нові дистанції.
Звичайно, можна з пилу-жару лупонути відразу щось дуже тривале в силу різних мотиваційних причин (суперечка, его, галочка і т.д.). Але, як показує практика, – це стрес, який потім навпаки відкидає людину назад, і їй вже не хочеться під жодним приводом зробити це ще раз.
Я раджу просто тренуватися, поступово збільшуючи дистанцію і навантаження. Тоді мізки самі адаптуються під нові дистанції.
Наскільки по твоїх спостереженнях психологічно допомагає підтримка родини, друзів, вболівальників до та під час самого старту?
Це дуже важливо! Взагалі будь-яка підтримка важлива навіть у повсякденному житті, а що вже казати про змагання. Підтримка близьких, друзів та й просто глядачів – сильно мотивує, дає якийсь форсаж, впевненість!
Chornohora Sky Marathon
Юра, на минулих вихідних ти вдруге переміг на одному з наймасовіших та престижніших ультратрейлів – Chornohora Sky Marathon (СSM). Поки – це найкращий результат серед чоловіків! Давай поговоримо ще про цей ультрамарафон.Наскільки змінилася CSM за 6 років, які твої враження? Який із маршрутів – тобі сподобався найбільше?
Так, я біг Чорногору 4-и рази, – всі рази, коли були якісь зміни маршруту:). Найперший раз був відразу в «стіну» на Пiп Iван з фінішем у Квасах. Початкова задумка організаторів щоб пробігти по всьому Чорногірському хребту і забігти на все двотисячники України мені дуже подобається і в цьому вся принадність цієї дистанції.
Другий рік через погоду ми бігли з Квасів через Петрос в Козменщик і назад, теж добре, але вже не те. Цього року дистанція вийшла однозначно найскладніша, оскільки фініш перенесли з Квасів в Ясіня, а там і трохи довше, і не весь час вниз, і більш технічний спуск. І, звичайно, ще більшої “родзинки” вносить оф-роад підйом на Гутин Томнатик від озера Бребенескул:)
Для мене найголовніше, що ми біжимо саме по всьому Чорногірському хребту, мені там дуже подобається!
Останній місяць перед стартом ти провів у горах (з перервою на половинку айронмена у Харкові:). Наскільки це допомогло в успішному виступі?
Ну, насправді не місяць, був всього 10 днів в районі Яблуницького перевалу. І ще 4 дні вийшло провести в горах на початку літа.
Для цього я сюди і приїжджаю, щоб набратися сил і здоров’я, побігати і покрутити педалі в справжніх горах. Як бачите – допомагає 😉
В горах можна набратися сил і здоров’я, побігати і покрутити педалі. Для успішної підготовки до трейлового ультрамарафону – це допомагає
Як оцінюєш рівень учасників? Чи відчувається ріст за ці 5 років, що пройшли після першого старту?
З кожним роком кількість учасників зростає, а також їх підготовленість! І це дуже радує, що люди долучаються до нових активностей і розвиваються. Видно, що багато бігунів по шоссе пробують себе в трейлі. Суперництво і конкуренція зростають, результати стають щільнішими, а це говорить про те що тренуються люди!
На якому етапі гонки цього року ти вийшов у лідери? Які були найтяжчі моменти і як з ними вдалося впоратися?
На гору Гутин-Томнатик я забіг першим, це десь 30-й кілометр дистанції, і з того моменту був попереду.
З самого старту, ми 10 км. біжимо з плавним набором і там як зазвичай велика група тікає вперед️. Але вже на першому підйомі все стає на свої місця))
Я вже в цьому підйомі вийшов на друге місце і бачив лідера гонки – Сергія Попова. З першого КП ми бігли з ним разом майже 15 км.
Найважче стає після спуску з Говерли і до фінішу все тільки посилюється) Там потрібно терпіти і не здаватися.
На CSM найважче стає після спуску з Говерли і до фінішу все тільки посилюється. Там потрібно терпіти і не здаватися.
Які в тебе були бігові об’єми останній місяць? Наскільки встиг відновитися після половинки в Харкові?
Вцілому, я взагалі не стежу за обсягами!) Я завжди треную мінімум 3 види (біг, вело і плавання), плюс силові тренування. І це дуже класно, що не втомлюєшся від одного і того ж. Якщо брати по годинах на тиждень, – пікові 18-20 годин, в середньому 12-13 годин.
Формул підготовки багато різних і все залежить від цілей та планів куди і на який результат готуватися.
Серпень у мене насичений тривалими стартами, і через два тижні стартую в повному тріатлоні (Ironman). Все за планом 😉
Які б ти дав поради учасникам ультра по харчуванню-гідратації?
Це одне з найважливіших особливо на змаганнях і тим більше влітку. По-перше, все харчування потрібно пробувати заздалегідь на тренуваннях та розуміти, що краще для тебе. А по-друге – однозначно харчуватися потрібно, і чим інтенсивніше ти працюєш, – тим це важливіше.
П’ю в основному ізотоніки! Їм багато різних гелів з різним складом. Судоми у мене теж дуже часто, багато різних причин – чому. Цього разу довго був предсудомний стану і кілька разів навіть переходив на крок.
Ти біг з трейловими палицями? Як гадаєш – можна без них чи все ж підйом на Піп Іван та Петрос – вартують того, щоб брати?
Так, це перший раз я біг з палицями CSM. До цього я тренував так звану «іспанську техніку» бігав без них). Однозначно з палицями легше! Але за умови, що ти тренуєшся з ними і вчишся правильно використовувати, щоб вони тобі дійсно допомагали. А то я дуже багато помічав під час ультри, як палиці навпаки – заважали бігти. Або ж як учасник/учасниця з ними йшли – зовсім не використовуючи їхніх переваг.
До слова, у мене на руках зараз крепатура не менш ніж в ногах, від палиць))
На які б іще особливості (екіп, підготовка, психологія) – вартує звернути увагу аби показувати хороший результат на CSM?
Щоб показувати хороший результат, а тим більше вигравати, важливо все! Звичайно у кожного свої особливості, але в цілому стежити і враховувати потрібно багато аспектів.
Це і правильні тренування і в цілому підготовка. Харчування і відновлення на одній позиції з тренуваннями, і в певні моменти навіть важливіше. Екіпірування теж значно впливає. Наприклад у мене після фінішу немає жодного мозоля ніде! Все це дає свої плоди, але все це потрібно довго практикувати, пробувати і шукати свої шляхи до цього.
Чи плануєш ще раз повернутися на Chornohora Sky Marathon?
Звичайно, Чорногора – це моя улюблена гонка! І точно побіжу її ще раз, швидше за все – і не один). А ще – хочу якось побути на ній волонтером.
***
Коли Юра розповідав, що “найважче стає після спуску з Говерли” і далі потрібно “терпіти і не здаватися” – то згадував свої враження минулого року, коли CSM проводили вночі.
Нічна ультра Чорногорою: штурм Гутин Томнатика, кава на Говерлі та підступні судоми
Мені найважчою частиною став саме спуск із Петросу до Квасів. Бо перед Говерлою мене наздогнав Андрій Ткачук (Бродяга) і далі до самісінької вершини Петроса ми “грали у наздоганялки”. Фактично і концентрувався на цьому.
І хоча на Петрос ми вийшли нога-в-ногу, разом, далі бігти швидко на спуск – просто не зміг. З одного боку – цілком нормальна фізіологічна причина – судоми, коли закінчилися сольові, а залишки магнію випив перед підйомом. З іншого боку, скажу відверто, розраховував трохи відірватися від Андрія на підйомі. Це не вдалося зробити і психологічно – це дужже демотивувало. В цьому – була моя помилка. Я налаштувався на боротьбу на певному етапі але ж гонка після цього ще не завершилася! Далі увага дуже легко переключилася на відчуття в ногах, судоми і – все. До фінішу прибіг аж через 13 хвилин після Андрія.
Тому, на 100% згоден з Юрою, що треба “терпіти і не здаватися” ДО САМОГО ФІНІШУ! Тільки так, якщо хочете перемогти.
Як «обманути» мозок і пробігти 100 кілометрів?
РЕЗЮМЕ:
- для початківців-ультрамарафонців – на першому місці у підготовці йтиме “фізика”, тренування. Тільки так – “мізки адаптуються” та почнуть нормально ставитися до тривалих навантажень.
- Найголовніше, що не потрібно робити перед гонкою – це думати і переживати що ти недостатньо готовий і намагатися надолужити!
- Коли стає важко – завжди слід пам’ятати, що важко не тільки Вам, а й усім іншим, а комусь – навіть ще важче.
- Варто просто тренуватися, поступово збільшуючи дистанцію і навантаження. Тоді мізки самі адаптуються під нові дистанції.
- В горах можна набратися сил і здоров’я, побігати і покрутити педалі. Для успішної підготовки до трейлового ультрамарафону – це точно допомагає.
- На Chornohora Sky Marathon найважче стає після спуску з Говерли?, а до фінішу – все тільки посилюється. Там потрібно терпіти і не здаватися!
ФОТО: Chornohora Sky Marathon
0 коментарів