Перший стомильник або незвичайна математика ультрамарафонів

Cтежка в’юнить поміж деревами. Тьмяне світло ліхтарика вихоплює з темряви корені та покручене гілля. Очі злипаються від втоми, тіло раз-по-раз хитає з боку в бік і, якби не трекінгові палиці, втриматися на ногах було б вкрай важко. Здається, я вже цілу вічність біжу-йду-біжу кудись цим лісом. Навіщо? Куди так поспішати? Читати далі…