Вікторія Ніколаєнко: 6 років щоденного бігу, перемоги, рекорди та виклики ультрабігу

Ми познайомилися з Вікторією (Viktoriia Nikolaienko) під час Kyiv Last One Standing-2020. Тоді, вона показала найкращий результат серед жінок, подолавши 38 кіл (254,6 км). Але вже у жовтні наступного року Вікторія перемогла на Kyiv Last One Standing-2021 в абсолютному заліку, пробігши 46 кіл (308,2 км)! Також в серпні 2021 році вона встановила національний рекорд України з 24 годинного бігу на Відкритій гонці в Польщі (236,624 км), а в листопаді 2021 року на чемпіонаті світу з 48 годинного бігу на біговій доріжці в Польщі посіла 2 місце (310 км), встановивши 2 національні рекорди України на 100 миль і з 24 годинного бігу в перший день. 

Однак, попри вражаючі дистанції та рекорди, найбільш дивовижним, як на мене, є те, що Вікторія вже понад 6 років(!) бігає щодня. Без перерв. 

І вже зовсім нещодавно, у кінці квітня, Вікторія встановила національний рекорд України з 6-ти добового бігу, пробігши 672,083 кілометри та здобувши третє місце в загальному заліку на “K6 Czech Ultramarathon Festival”.

У цьому інтерв’ю ми поговорили з Вікторією про біг щодня, ультрабіг і особливості 6 добового бігу, а також – важливість ментальної підготовки. Маю надію для багатьох любителів бігу, це інтерв’ю стане цінною мотивацією. Адже в кожній людині закладено величезний потенціал. Але чи готові ми цей потенціал розкрити та реалізувати? І що може допомогти на цьому шляху? Давайте розбиратися:)

Побігли!

Фото: архів Вікторії

Про біг щодня

Вікторіє, розкажи будь ласка коли почалося твоє захоплення бігом? Чи ти займалася іншими видами спорту раніше?

В дитинстві була учасницею шкільних змагань, займала призові місця на коротких дистанціях на стадіоні, також приймала участь у змаганнях з орієнтування. 

Окрім школи закінчила 7-ми річну “Школу мистецтв” по класу хореографії (7 років) та по класу фортепіано (6 років), тож дуже дисциплінована ще з самого дитинства. Отримала випускні свідотства та успішні табеля. Дуже часто виступала на сцені як музичної школи, так і по різних містах України, де їздила з хореографічним колективом “Фантазія”. Чомусь обожнювала вчити та здавати на екзаменах гами. Більшість не любили їх, а я, ще до момента як сісти на екзаменаційний стілець, вже почувала себе Переможцем й мені подобалося це відчуття. В музиці вчитель вважав мене талановитою, тому було прийнято рішення дирекцією школи перевести відразу з 3-го в 5-й музичний клас, здавши при цьому всі необхідні екзамени. 

З 3-го по 9-й класи в середній школі на дошці пошани серед найкращих учнів школи, відмінниця. 10-11-й клас навчалася в фізико-математичному ліцейному класі. Фізкультуру та біг полюбляла до 9-го класу. Надалі взагалі перестала бігати і серйозно почала займатися бігом після 30-ти років.

Тато з мамою з дитинства привчили до праці. Завдяки татові ще з малечі дуже багато ходила пішки: на дачу допомагати батькам + через ліс до бабусі і назад додому (виходило до 10-ти та більше кілометрів за день і так до студентських років).

Пам’ятаю, щоб тато відпустив на дискотеку в центр з друзями, потрібно було виконати усі уроки, допомогти викопати картоплю і тільки потім дозволялося йти. ))) Але ж уроки мені подобалося самій контролювати. Полюбляла сам процес навчання, маю допитливий мозок та сильний стержень всередині.

А як так трапилося, що ти почала бігати знов після 30 років? Поділися будь ласка своєю історією. Адже багато хто, кому зараз 30 (а то й менше:), думають, що час для занять спортом для них давно пройшов:) 

Все сталося само-собою, зсередини був голос: “йди, біжи, – тобі це необхідно, просто біжи заради самого процесу..”, без усякої цілі, без пояснень для чого це потрібно. На той момент захоплювалася людьми, які долають марафонську дистанцію і для мене це був просто Космос, люди-Боги, мені було цікаво як так вони загартовують свій Дух, щоб осмілитися пробігти цілий марафон. Щоб здолати марафон самій на той момент, я не думала, про ультру навіть взагалі не знала, що воно таке. Тож, почала бігати в себе на стадіоні вечорами від 30 хвилин до години і так десь 2-2,5 місяці, 3-5 разів на тиждень, заради відпочинку від усіляких обов’язків, для задоволення Душі, поки не дізналася, що вагітна і очікую на другу дитину. Лікар запитала чи я спортсмен, я відповіла – ні й на цьому мої пробіжки закінчилися. Це був 2015-й рік, сина народила в 2016-му (першу доньку в 2012-му, не бігала зовсім, але дуже багато ходила пішки). І лише після 30-ти років, коли моєму синові було вже 2 роки почалася моя насичена бігова історія за покликом Душі. 

А розкажи чому і в який момент ти вирішила бігати щодня?

Мій чоловік був підписаний на одну людину в соціальний мережі, який в квітні 2018 року мав відмічати 1000 діб щоденного бігу. Я вирішила, що поїду до Києва привітати цю людину, чомусь він на мене мав сильний вплив своїм бігом. Його 1000-й день став моїм 1-м днем серйозного серійного бігу. 

Тоді я прийняла серйозне внутрішнє рішення, що сама пробіжу мінімум 1000 діб. Так і розпочався мій щоденний біг з 14 квітня 2018 року – в будь-яку пору року та погодні умови, при будь-яких обставинах життя я бігаю щодня без жодного пропуску. Пам’ятаю наскільки глибоко і серйозно поставилася до цього рішення бігати щодня – всередині я точно знала, що здолаю позначку в 1000 діб. Лишалося лише в часовому просторі самовіддано дійти до цього дня і я дійшла. А далі – глобальна ціль.

Скільки бігових днів поспіль у тебе станом на зараз?  Це, напевно, найбільше число в Україні?

На сьогоднішній день (6 травня 2024 року) я пробігла 2215 днів без жодного пропуску. Чи найбільше це число в Україні? Знаю, бігає одна жінка вже кілька років. Щодо офіційних серійних бігунів, поки що, я – офіційний лідер за кількістю років з України.

Ти входиш до міжнародної організації людей, які бігають щодня. Розкажи трохи про неї. Які є умови, щоб потрапити в це ком’юніті? Чи є якийсь мінімум, який маєш пробігати щодня аби цю пробіжку зараховували?

Так, я є офіційним членом Streak Runners International (SRI), де бігають люди щодня з усього світу. Щоб стати офіційним членом потрібно спочатку пробігти мінімум 1 рік без жодного пропуску, сплатити внесок для підтримки платформи, він більш благодійний (є річний є довічний внесок).

Щоб пробіжка була зарахована потрібно пробігти мінімум 1 милю безупинно, тобто не переходячи на крок. Але на початку я ще не знала, що необхідна лише миля і бігала в основному 3-5 км щодня, крім тренувальних днів. Вже з настанням війни, коли виїжджала на змагання в Європу, на автобусних зупинках мусила робити лише 1 милю, щоб встигнути до відбуття автобусу і в дні, коли приїжджала додому дуже пізно.

А як відбувається фіксація пробіжок в Streak Runners International? Вони “підтягують” результати зі Strava? Чи мають якийсь свій додаток для фіксації результатів?

Я маю лише активний аккаунт в Garmin і тренерську програму, куди підтягуються всі мої тренування. Щодо SRI, кожен рік я листуюся з президентом Mark Washburne, ми дружимо, я підтверджую свою бігову серію щорічно. Кілька разів давала інтерв’ю для світової спільноти серійних бігунів. Не знаю, як інші бігуни, але на початку я зібрала всю доказову базу, що бігаю щодня з 2018 року (лінк, скріни, навіть скріни свого бігового щоденника по всім біговим рокам, включно зі стартами), порахувала загальний кілометраж і надіслала все Марку. Якщо людина бодай 1 день пропустила, то має обов’язково повідомити Марка про зупинку серії. Моя мета бігти допоки я можу бігти. І, звичайно, хочу побити світовий серійний рекорд, а це цілком реально, бо бігати я хочу до самого поважного віку. Мені подобається такий спосіб життя. 

Ти зараз фокусуєшся на ультра, причому від доби та довше. Яким чином ти структуруєш тренування? Чи маєш довгі пробіжки (і наскільки вони довгі:), швидкісні роботи? Які тижневі обсяги підтримуєш?

На ультра я фокусуюсь з 2019-го року. Мій основний профіль від 24 годин до 3100 миль (24Н, 48Н, 72Н, 6 діб, 10 діб, 3100 миль). Це те, що я маю на меті здолати успішно. 

Тренування залежали від тренера, який у мене був. За 2021 рік маю 7000 тренувального бігового обсягу + велосипед, ЗФП (загальна фізична підготовка – ред.). Звичайно є довгі тренування. Був такий рік і період, що мала щовихідні за планом бігати марафон (готувалася до доби в 2021-му році).

З польським тренером, наприклад, робила 50 км велосипед + на наступний день 50 км біг. Зараз є довгі пробіжки, коли робила 3 годинний біг, а через 4 години – знову 3 годинний біг. Швидкісні робити маю, аеробні, інтервальні, МПК, довгі з інтервалами, обов’язково відновлювальні 60-100 хвилин. Були періоди, коли робила по 2-3 тренування на день. Обсяги дуже різні, залежить від сезону та змагань до яких готуюся. Також мій організм має величезний досвід, адже коли в 2023 році бігла благодійні 50 діб по 50 км щодня (2500 км за 50 діб) – це було потужне ментальне тренування, хоч і важко це було зробити фізично, оскільки бігла щодня і мала на собі зобов’язання крім бігу (двоє ще малих дітей).

50 діб по 50 км – цей челлендж справді вражає. Ще й зважаючи в яких умовах ти його робила. Поділися будь ласка з якими найбільшими викликами зіткнулася? Які інсайти отримала з цього досвіду?

Так, біговий челлендж “50 days for Ukraine” (50км х 50 діб) ми робили разом з Алексом Холом (Alex Holl) з Німеччини. Це був спільний благодійний забіг для збору коштів для України. Учасники по всьому світу на свій вибір бігли разом зі мною або плавали, їздили на велосипеді чи йшли пішки будь-яку дистанцію протягом 50 діб. Ми зібрали велику суму коштів (23 000 євро і 20 000 грн), яка була розподілена між цивільними та ЗСУ (Збройні Сили України – ред.). Були зроблені навіть спеціальні медалі, для тих, хто біг зі мною щодня, а ще Алекс спеціально розробив футболки 50 days for Ukraine.

Виклик мала дуже серйозний – щоденний сон, точніше тотальну його нестачу, на жаль. Співпав період, коли мій чоловік мав велику кількість щонічних нападів епілепсії і це було для мене стресом. Було важко. Але я хотіла це все здолати. Були сльози, дні відчаю від втоми і цей постійний голос: “Не зупиняйся! Не здавайся! на тобі зобов’язання, ти робиш велику справу! Допомога ЗСУ!”. Я казала собі: “давай зробиш перші 10 діб, а там побачимо… Потім ще +10 діб, потім +5 і вже 25, а там крок за кроком і фініш”. Головний інсайт – яка б я не була втомлена, коли є ЦІЛЬ сили і енергія все одно на це є!

Де зазвичай бігаєш зараз? Чи використовуєш бігову доріжку?

Зазвичай я бігаю в себе між полями, по полях або на біговій доріжці, оскільки перш за все вона економить мій час.

Як відновлюєшся при щоденному бігові? Чи використовуєш масаж, масажний ролл? Скільки годин спиш зазвичай?

Щоденний біг – це вже потужна звичка, невід’ємна частина самої мене. Маю 6 днів тренувальних днів + 1 день бігаю від мінімуму до стільки, скільки Душа забажає. Обов’язково є в плані вправи з ролом, массажним пістолетом. Дуже відповідально ставлюся до якісної розтяжки, є дні коли вона в мене займає від 30 хвилин до години. Розтяжка є як за планом (зазвичай прописане її виконання перед сном) так і в дні, коли відчуваю, що потрібно допомогти м’язам скоріше відновитися. 

Сплю, на жаль, не так багато і нормовано, як хочеться. Є дні, коли мушу досипати вдень хоча б по 20 хвилин, оскільки мій чоловік має з дитинства епілепсію (діагноз скронева епілепсія, він на пожиттєвому медикаментозному лікуванні) і основні важкі приступи він має саме вночі. Допомагає мені в відновленні – якісне харчування, п’ю багато води, особливо перед змаганнями мінеральну воду насичену солями та мінералами. 

Розкажи будь ласка про свою дієту. Чи є якісь особливості зараз? Чи змінилася якось твоя дієта з того часу як ти почала бігати щодня?

Я взагалі не вживаю алкоголь, навіть пиво. Не люблю каву зовсім. Останній рік звикла до чаю Пуер та Матча. З їжі – їм домашню приготовану, полюбляю запікати овочі та м’ясо в духовці. Не їм смажене, копчене і тому подібне. Я 100% за здорове та якісне харчування. Обожнюю авокадо, мідії та морепродукти, фрукти, зелень, можу їсти багато фісташок. Люблю готувати та їсти рис з усілякими овочами, м’ясом та морепродуктами. 

Про 6 денний ультрамарафон в рамках “K6 Czech Ultramarathon Festival”

Бігти 6 годин – це довго, бігти добу – багато. Але бігти 6 діб поспіль… Чому ти вирішила готуватися до такого формату змагань, а не до більш популярних 24 годинного бігу чи 48 годинного бігу?

6 діб такий самий популярний формат змагань, як і 48Н, 10 діб. Просто, мабуть, цей формат вже для сміливих, адже це ментально важко. 

Ще з 2021 року поставила собі за мету, що здолаю цю дистанцію успішно (і яким би не був результат, вже той факт, що я насмілилася вийти на старт 6 діб – є для мене успішним самоподоланням).

Це була твоя перша 6 добова ультра? Які твої враження? Погода, судячи з фото, була не найкращою. Наскільки це заважало й вплинуло на результат?

Так, 6 діб бігла вперше, але ментально йшла до цього і готувалася 3 роки від 2021. Трек 6-ти денного старту К6 з підйомами та спусками, не є легким, також близько першого км і після 2-го прокладені залізничні колії (вночі по ним було слизько бігти), вдень кілька разів проїжджав маленький потяг – я встигала перед ним обережно і швидко пробігати. 

На другий день бігу вперше зробила масаж у масажиста від організаторів (він нажимав на певні точки на м’язах, я думаю це допомогло зняти внутрішні зажими), надалі всі дні я робила сама собі самомасаж, багато розтягувалася, коли сушила речі та грілася в будиночку.

Погода в Чехії під час К6 була жорсткою. В перший весняний день 20 квітня різко пішов сніг, вітер, видимість дуже погана, по містечку лунали сирени кілька разів, на трассу падали дерева (на моїх очах впало величезне і в той момент стало страшно). Втім, організатори швидко зреагували і розчистили нам доріжку для бігу. Вночі була ожеледь, мороз, по відчуттях -5С, було якось дуже сиро і морозно. Інколи вдень було сонечко, але загалом всі 6 діб холодні, дощ, неприємний вітер, лише десь з 141-ї години бігу стало дуже тепло. Ночі важкі та холодні. Я витратила багато часу на сушіння одягу та кросівок і це сильно вплинуло на результат, адже на меті я ставила подолати значно вищу цифру. Мій будинок був розташований приблизно до 100 м від траси і я мусила часто бігати туди, відкривала замерзлими руками тим ключиком двері та сушилася/грілася. 

Але враження – незабутні! Бігти 6 діб – це вже важко, а нам додалося ще виснажливе подолання погодних умовах. Деякі учасники завершили змагання ще в перший день через погодні умови, як вони сказали, не були готові до таких випробувань. 

Я з усією повагою відношуся до людей, які навіть ходять ці 6 діб, це виглядає просто, насправді це гідне випробування. Те, що коїться в середині під час цих діб не описати словами – це цілий Всесвіт. Гідна гонка. Гідний старт. Організація К6 в Чехії на високому професійному рівні. 

Також для мене було честю бігти цей старт разом з багатьма ультра з легендами, особливо з Сандрою Браун та її чоловіком. Цікаві потужні хороші люди.

Із технічних питань: який у тебе був план по тому, скільки вживати калорій, скільки і коли спати? Чи була команда підтримки? Чи забезпечували організатори харчуванням?

План був, але він не спрацював. Я мала повністю пристосовуватися до погодних умов. Ми знали за кілька діб перед стартом, що буде похолодання, але ж не дощ-сніг-серйозна заметіль-вітер і все це одночасно. Те що можна побачити на фото не передає всього становища. Адже в найгірші хвилини ніхто не фотографував. 

На старт я їхала сама, бігла також сама, без підтримки/хелпера. Були волонтери, які допомагали з гарячим чаєм, бутербродами та різними фруктами. Їла виключно їжу організаторів, все, що приготував наш божественний чеський ТОП кухар Мілан Урбан. Я їла все. Спала десь 2 години на добу (після першого дня було 3 години сну через вплив погодних умов, в останню повну добу взагалі не спала), на жаль весь час витратила на сушіння одягу та просто грілася, переодягання, розтяжка, самомасаж, їла багато гарячої їжі, пила багато гарячого чаю.

За 3 години до фінішу шеф-кухар навіть приготував і зупинив мене біля таймінгу, щоб вручити своє спеціальне блюдо: велика тарілка з млинцями, які були просочені чимось божественним з корицею, зверху вершки з полуницею і лохиною. Цього мені вистачило, щоб фінішувати останні 3 години без їжі й оновити рекорд України. 

Які ментальні стратегії використовувала аби продовжувати бігти незважаючи на погоду, біль та втому? Як налаштовувала себе психологічно на змагання?

Вчилася долати свій біль. В фокусі – працювати над собою до самого кінця. Праця і ще раз праця. 6 діб – це дуже важко, особливо бігти, бо бігла я відсотків 90 інші 10 переходила на крок, щоб перевести подих і відпочити на підйомах. Зазвичай я спокійна і до змагань була спокійною. Лише в першу добу, як пробігла десь 12 годин, мій мозок зрозумів, що доведеться бігти ще 5+ діб. Саме БІГТИ, а не ходити: “тобі Вікторія доведеться працювати” – мій мозок був шокований )) Але я швидко його опанувала і сказала собі крок за кроком я все одно це зроблю! 

На що би ти порадила звернути увагу тим, хто хоче себе спробувати у 6-добовому бігові? Як до такого готуватися в плані тренувань і психологічно? 

Це не буде легко, навіть, якщо ходити пішки 6 діб – це морально важко. Потрібно по-справжньому цього хотіти, горіти цим, і звичайно тренувати довгі пробіжки не один рік. Тоді організму не буде шкоди. Я, наприклад, фінішувала без травм, без жодного знеболювального, без жодної фармакології і це для мене великий показник готовності організму. Багато їла гарячої їжі (з меню перше, друге і третє), бо з кухарем нам дуже пощастило, постійно пила воду, навіть вночі, чай, апельсиновий сік, різні фрукти, солоний крекер, чорний шоколад. 

Мала з собою спортивне харчування, навіть до старту розвела вуглеводи за своїми пропорціями, але все замерзло і я не ризикувала це пити, тай не хотілося мені цього спортивного харчування, тому під час самого старту прийняла рішення харчуватися виключно організаторською їжею і дуже цим задоволена. 

Загальні питання

При бігові щодня чи є час (і бажання:) робити якісь інші тренування: йога, пілатес, велосипед і т.д.?

За планом у мене обов’язково стоять різні вправи щотижнево, велосипед зараз катаю за бажанням, взагалі забираю сина зі школи велосипедом (навчається в першому класі). 

Раніше ти тренувалася у Сергія Попова, якщо не помиляюся. Чи маєш зараз нового тренера чи вже тренуєшся сама?

З травня 2018 року по грудень 2020-го я тренувалася у С. Попова. З січня по серпень 2021 року до доби мене готував А. Ткачук. З вересня 2021 року – набула серйозного досвіду з польським тренером Себастьяном. Частина 2022-го року – травень 2023-го готувалася сама, оскільки через стрес, який спричинила війна моїй родині, а також країні неможливо було для мене виконувати великі професійні навантаження з попереднім тренером, який тренує переважно світову еліту, де потрібен максимальний фокус на тренуваннях. З червня 2023 року я тренуюся у прекрасної жінки (іноземний тренер) – нарешті моя рідна Душа, яка всіляко підтримує вже майже рік і дуже розумно тренує.  

Як вдається поєднувати біг з роботою та родиною? Чи є якісь лайфхаки як структурувати час, щоб вистачало на все?

Насправді це важко поєднувати тренування з усім, бо щоденний біг то лише мінімальний біг, а от тренування – це серйозний щоденний виклик. Домовляюся з чоловіком в дечому, щоб розвантажив, якщо він в цей період може, адже ми маємо кілька важких періодів на рік, коли здоров’я чоловіка погіршується і тоді все на мені одній. У такі періоди я мушу скорочувати свої бігові обсяги. На все часу ніколи не вистачає, роблю все по пріоритету на сьогоднішній день.

Наскільки війна вплинула на твої бігові плани і цілі? Чи ви з родиною, а також ваші рідні та близькі у безпеці зараз?

На жаль, з лютого 2022 року російське тотальне вторгнення в Україну повністю змінило всі амбітні цілі та життя загалом. Занадто багато болю, стресу, сліз, переживань за мою сім’ю та країну. Батько і мама 1 рік і 2 місяці прожили в окупації в Олешках під жахливими обстрілами і танками з солдатами біля нашого будинку. До будинку моїх батьків кілька разів приходили з обшуками, а також забирали мого тата озброєні російські солдати (до евакуації). 

Евакуюватися змогли тільки після підриву росіянами Каховської гідроелектростанції, коли вода на нашій вулиці піднялася до 5 метрів й будинки опинилися повністю під водою. Пам’ятаю, як мама в телефонній розмові опісля казала, що знаходилася вже під самим дахом і вода прибула під саме горло… таке страшно слухати.. кінець червня-липень 2023 довелося моїй родині пережити ще один шок, ми не знали чи тато живий впродовж двох тижнів, його забирали на допит… 

Мої близькі родичі досі живуть під російською окупацією. Знання того, що мої рідні в страшній небезпеці – це великий стрес і потужний щоденний досвід для мене. Це безумовно вплинуло на мої результати в ультра, оскільки я продовжувала гонки в Європі під час війни. Я жила і досі живу в Україні зі своєю сім’єю: моїм чоловіком і нашими двома дітьми. Мої батьки в Україні, живемо в одній області. 

Які хобі окрім бігу маєш? 

Обожнюю читати книги, малювати картини. Маю постійно щось робити. Такий характер, маю бути в русі або самозайнятою – так я відчуваю справжнє життя.

Хто в біговому і спортивному світі твій орієнтир? 

Всі ТОП-ві світові спортсмени, лідери, люди. Я люблю розумних людей і тих, хто зміг втілити в життя свої великі мрії. 

Які бігові змагання тобі хотілося би пробігти найближчим часом?  Чи маєш свій wish list? Чи є у ньому якісь шосейні змагання, трейли?

Всі свої змагання я планую на рік-півтора наперед. Найближчим часом ультра і багато ультри. Старти коригую або скасовую лише через зміни по здоров’ю свого чоловіка.Трейли є серед цілей, два з них в США але не в цьому році. Ну і звісно ж Backyard в Теннессі.

Фото: архів Вікторії

І на останок…

Скажи, Вікторіє, що для тебе біг зараз?

Багатозначна частина самої мене.

А що для тебе ультрамарафон?

Це неймовірний потужний досвід самої Душі і розвитку мого Духу. Це глибинний шлях до яскравого внутрішнього Всесвіту. Мені подобається відчувати Силу в середині, яка руйнує мої внутрішні кордони. Ультра – це глибинна пригода і повне занурення в свій власний світ. Я знаю, чого хочу від життя і ультра прекрасне цьому доповнення. 

Фото обкладинки статті: Serhii Bilenkyi